Будинок на вулиці Словацького, 14 (Львів): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 19:
 
== Опис ==
Чотириповерхова будівля, зведенаспоруджена фірмоюархітектурно-будівельним бюро [[Міхал Улям|Міхала Уляма]] у [[1911]]–[[1912]] роках, у стилі модернізованого [[неокласицизм]]у, який розвивався перед початком [[Перша світова війна|першої світової війни]]. Тепер використовується як житловий будинок, з торговим приміщенням на першому поверсі, яке не використовується. В будинку також міститься ТовариствоЛьвівська Червоногообласна Хрестаорганізація Львівськоїтовариства областіЧервоного Хреста.<ref>{{Cite web |url=https://social.lviv.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=4089:товариство-червоного-хреста-львівська-обласна-організація&Itemid=700|title=«Товариство Червоного Хреста», Львівська обласна організація|last=|first=|date=|website=social.lviv.ua| publisher=|language=укр|accessdate=12 листопада 2019 |archiveurl=|archivedate=|deadurl=no}}</ref>
 
== Історія ==
Ділянка, на якій розташований будинок згадується ще у [[1860-ті|1860-х]] роках, оскільки на цьому місці стояв давніший будинок під конскрипційним номером 102 2/4, що належав [[шляхта|шляхетський]] родині [[Фредри|Фредрів]]. У [[1869]] році ділянку з будинком перебрав у власність Август Шмонєвський, і будинок отримав номер 731 2/4. Після смерті Шмонєвського, будинок з ділянкою продали Софії Шидловській.
 
У 1879—1880 роках за проектом архитектора [[Юзеф Каетан Яновський|Юзефа Каетана Яновського]], на придбаній ділянці, починається будівництво нової міської лазні. Вода до лазні мала подаватися з Єзуітського саду (тепер [[Парк імені Івана Франка (Львів)|парк Івана Франка]]), де були розташовані лазні Діани. Нова двоповерхова будівля з найновішим обладнанням, басейном та індивідуальними купальнями, також мав назву «лазнички Діани».
 
Та вже у липні 1910 року, до міської ради звернулися Бенно та Єтті Вайсберґ, які були співвласниками ділянки під конскрипційним номером 731 2/4, надати їм дозвіл для демонтажу старої будівлі, для будівництво нового будинку. Тож вже у [[1910]] році, будинок з лазнею був розібраний. Проектуванням та будівництвом нового будинку займалось архітектурно-будівельне бюро архітектора [[Міхал Улям|Міхала Уляма]], яке спорудило нову кам'яницю ужелише за рік. На початку [[ХХ століття]] будинок отримав номер 14.
 
В будинку у [[1910-ті|1910-х]] роках містився сільськогосподарський синдикат.<ref>Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa...&nbsp;— S. 374.</ref> У [[міжвоєнний період]] тут була друкарня та книжковий магазин «Ізмарагд», магазин електротехніки Дрешера,<ref name="ПС">[http://www.pslava.info/LvivM_SlovackogoVul_Bud14,223307.html Словацького вул.&nbsp;14]</ref> а також «Банк земельний іпотечний у Львові».<ref>Ilustrowany informator miasta Lwowa...&nbsp;— S. 51.</ref> В будинку мешкав один з керівників [[Українське лікарське товариство|Українського лікарського товариства]] у міжвоєнний період доктор Мирон Вахнянин.{{sfn|Голубець|1925|с=177}}<ref>''Ганіткевич&nbsp;Я.'' [https://ntsh.org/content/ukrayinska-medicina-lvova-do-pochatku-drugoyi-svitovoyi-viyni Українська медицина Львова до початку Другої світової війни]</ref> У радянський час в будинку містилися радіоклуб та Обласний комітет [[ДОСААФ]].<ref name="ПС"/>