Канцеляризми: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Alfashturm (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3:
До мовностильових ознак документів належать, в тому числі, вживання канцеляризмів, тобто усталених словосполучень, мовних штампів: вищезазначений, вищезгаданий, нижчепідписаний, сторони, доводити до відома, з метою, у зв'язку з тим що (через те що), з огляду на те що, відповідно до, згідно з, незважаючи на, взяти за основу, взяти до уваги, брати участь, прошу прийняти, прошу дозволити, цей факт засвідчує, повідомлення про одержання та ін..
 
Слово «канцеляризм» стосовно інших стилів мовлення набуває різко негативного забарвлення і звичайно асоціюється не з усією офіційно-діловою лексикою, а з найбільш характерними, свого роду найбільш «бездушними» й «сухими» словосполученнями — [[Кліше (вираження)|кліше]], прийнятими в цьому стилі, на зразок: ліжко-місце, людино-година, отоварювання, вжити заходів, довести до відома тощо. {{джерело|Також канцеляризмами вважається написання у текстах прізвищ та імен за абеткою, якщо зазвичай прийнято писати спочатку ім'я, а потім прізвище}}.
 
Мовні штампи, канцеляризми, ужиті поза офіційно-діловим стилем, викликатимуть небажану реакцію співрозмовника.