Пояснення: відмінності між версіями

'''Пояснення''' — це набір [[Твердження (логіка)|тверджень]], зазвичай побудованих для [[Опис|опису]] набору фактів, який пояснює [[Причинність|причини]], [[контекст]] і [[Умовивід|наслідки]] цих фактів. Цей опис фактів може встановлювати [[Правило висновування|правила]] або [[Аксіома|закони]] і може прояснюватипояснювати існуючі правила або закони щодо будь-яких досліджуваних об'єктів чи явищ, тощо. Компоненти пояснення можуть бути {{Нп|Неявний|неявними|en|implicit}} і переплітатися один з одним.

У [[Наукове дослідження|науковому дослідженні]] пояснення є однією з декількох цілей [[Емпіричні дослідження|емпіричного дослідження]].<ref>Babbie, Earl (2007) ''The Practice of Social Research.'' (11th edition) Belmont, CA: Thompson Wadsworth.</ref><ref>Remler, D.K. and Van Ryzin, G (2011). ''Research Methods in Practice.'' Thousand Oaks, CA: Sage Publications.</ref> Пояснення&nbsp;— це спосіб розкрити нові знання та повідомити про взаємозв'язки між різними аспектами досліджуваних [[Явище|явищ]]. Пояснення намагається відповісти на питання «чому» і «як». Пояснення мають різноманітні [[Пояснювальна сила теорії|пояснювальнупояснювальні силусили]]. Формальна [[гіпотеза]]&nbsp;— це теоретичний інструмент, який використовується для перевірки пояснення в емпіричних дослідженнях.<ref>{{Нп|Patricia M. Shields|||}} and Rangarjan, N. 2013. A Playbook for Research Methods: Integrating Conceptual Frameworks and Project Management. [https://books.google.com/books?id=tVYbAgAAQBAJ&printsec=frontcover&dq=inauthor:%22Patricia+M.+Shields%22&hl=en&sa=X&ei=c3iIU6X7HdOYyASjlIDwBw&ved=0CC4Q6wEwAA#v=onepage&q&f=false]. Stillwater, OK: New Forums Press. See Chapter three for an extended discussion of the connection between explanation as purpose and hypotheses as framework in empirical research. .</ref><ref>Patricia M. Shields, Hassan Tajalli (2006). «Intermediate Theory: The Missing Link in Successful Student Scholarship». Journal of Public Affairs Education 12 (3): 313—334.</ref>

Аргументи і пояснення багато в чому нагадують один одного при вживанні у [[Риторика|риториці]]. Це є причиною багатьох труднощів у [[Критичне мислення|критичному осмисленні]] [[Висловлювання|висловлювань]]. Є кілька причин для цієї труднощі, такі як:

Порівняльний аналіз обох ролей проводиться для оцінки правдоподібності того, як агенти пояснюють сценарії своїх взаємодії.<ref>Galitsky, Boris, de la Rosa, Josep-Lluis and Kovalerchuk, Boris ''Assessing plausibility of explanation and meta-explanation in inter-human conflict'' [http://dl.acm.org/citation.cfm?id=2047062 Engineering Application of AI] V 24 Issue 8, pp 1472-1486, (2011).</ref> Пояснення на рівні об'єкта оцінює правдоподібність окремих тверджень, використовуючи традиційний підхід дообробки аргументативної структури діалогу. Мета−пояснення пов'язує структуру поточного сценарію з раніше вивченими сценаріями мультиагентної взаємодії. Сценарна структура містить комунікативні дії агентів та аргументацію відносин між суб'єктами цих дій. Дані для об'єктного рівня, так і для мета-пояснення можуть бути визначенні візуально, і правдоподібність того, як поведінка агента в сценарії може бути візуально пояснена. Мета-пояснення у вигляді машинного навчання сценарної структури може бути доповнена традиційним поясненням, шляхом знаходження аргументів у вигляді аналізу непереконливості окремих тверджень, щоб підвищити точність оцінки правдоподібності.<ref>Galitsky, B.A., Kuznetsov S.O., ''Learning communicative actions of conflicting human agents'' [http://dl.acm.org/citation.cfm?id=1451477 J. Exp. Theor. Artif. Intell.] 20(4): 277-317 (2008).</ref>