Відкрити головне меню

Зміни

м
нема опису редагування
}}
 
'''Е́мма Іва́нівна Андіє́вська''' (*{{н.}} [[19 березня]] [[1931]], [[Донецьк]])&nbsp;— [[Україна|українська]] [[письменник|письменниця]], поетеса і [[художник|художниця]], що працює у стилі [[сюрреалізм]]у та [[Герметизм (поезія)|герметизму]].<ref>''Стех &nbsp;М. &nbsp;Р.'' Іншим обличчям в потойбік…&nbsp;— поезія і проза Емми Андієвської // Кур'єр Кривбасу.&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;170.&nbsp;— С. 82.</ref>
 
Створила власний світ поетичних та художніх образів у високо індивідуальній манері.<ref>{{Cite web |url=http://www.utoronto.ca/elul/Struk-mem/Works/Iak-chytaty-poezii-Emmy-Andiievskoi.pdf |title=''Струк Данило Гусар.'' Як читати поезії Емми Андієвської // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики XX століття: У трьох книгах. — К.: Рось, 1994. — Книга 3. — С. 216—223. |accessdate=16 червень 2009 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Cd8Qa8W1?url=http://www.utoronto.ca/elul/Struk-mem/Works/Iak-chytaty-poezii-Emmy-Andiievskoi.pdf |archivedate=3 грудень 2012 |deadurl=yes }}</ref> Філософські, духовні та містичні теми є головними у творчості Андієвської. Авторка належить до важливих представників [[модернізм]]у в українській літературі другої половини XX&nbsp;ст. Письменницю часто пов'язують з [[Нью-Йоркська група|Нью-Йоркською групою]] українських літераторів на еміграції. Поетеса відома тим, що, пишучи у формі класичного [[сонет]]у, кардинально його реформувала своїм використанням [[Дисонанс (поезія)|дисонансів]] та далекосяжних смислових асоціацій між побутовими речами та філософськими поняттями.
== Біографічні відомості ==
 
Емма Андієвська народилася у [[1931]] році у місті [[Донецьк]] (на той час Сталіно). Батько письменниці був [[хімік]]ом-винахідником, мати була [[Агрономія|агрономом]] за освітою і пізніше працювала вчителькою [[Біологія|біології]]. Через дуже часті важкі хвороби більшість шкільних предметів Емма Андієвська здавала екстерном. З дитинства Андієвська мала феноменальну пам'ять.<ref>''Шаф О. В.'',.&nbsp;— С. 6.</ref> Хворобливість дитини змусила родину у [[1937]] році переїхати спочатку до [[Вишгород]]а, а згодом&nbsp;— у [[1939]] році&nbsp;— до [[Київ|Києва]]. В 9—10 річному віці майбутня письменниця перечитала найвідоміші твори світової літератури.<ref>''Шаф О. В.'',.&nbsp;— С. 164.</ref>
 
Початок [[Друга світова війна|війни]] застав родину Андієвської у Києві. Тоді ж загинув батько письменниці&nbsp;— його було безпідставно розстріляно [[УРСР|радянською владою]].<ref name="day.kiev.ua">''Тарнашинська&nbsp;Л.'' [http://www.day.kiev.ua/4560/ Людмила ТАРНАШИНСЬКА. Емма АНДІЄВСЬКААндрієвська: «Неправда, що людина не має права вибору. Вона його має повсякчас» // [[День, (газета)|День]].&nbsp;— №&nbsp;17, субота,.&nbsp;— 30 січня 1999.]</ref><ref>''Шаф О. В.'',.&nbsp;— С. 166.</ref>
 
У [[1943]] році діти з матір'ю виїхали на Захід. Родина жила в [[Британська зона окупації Німеччини|англійській окупаційній зоні]] [[Берлін]]а. Живучи у Німеччині, дівчина відмовилась вчитися у жіночій гімназії, і її, попри правила, прийняли до чоловічої.<ref>''Шаф О. В.'',.&nbsp;— С. 14.</ref> Окрім того, вкотре загострилися проблеми майбутньої мисткині зі здоров'ям: три роки Емма Андієвська пролежала в гіпсовому ліжку, хвора на [[туберкульоз]] [[Хребет (анатомія)|хребта]], і після цього вісім років ходила в корсеті.<ref>''Шаф О. В.'',.&nbsp;— С. 16.</ref>
 
Наприкінці [[1949]] року, під час [[Блокада Берліна|блокади Берліна]], родина переїхала спочатку до [[Табір переміщених осіб|табору переміщених осіб]] у [[Міттенвальд]]і, а потім до [[Мюнхен]]а. Маючи природне оперне контральто і рятуючись від сухот [[легені]]в, Емма Андієвська, знаходячись у Берліні, а згодом у [[Міттенвальд]]ському [[табір переміщених осіб|таборі]], брала уроки оперного співу.
[[Файл:House of Emma Andijewska in Munich.JPG|міні|ліворуч|150px|<center>Будинок, де живе Емма Андієвська в Мюнхені</center>]]
 
У [[1955]][[1957]]&nbsp;рр. роках Андієвська працювала [[фрілансер]]ом на [[Радіо Свобода|радіо «Свобода»]] у [[Мюнхен]]і. У [[1957]] році мисткиня закінчила [[Український вільний університет]] за спеціальностями [[філософія]] та [[філологія]], захистивши у [[Державин Володимир Миколайович|Володимира Державина]] магістерську роботу на тему: ''«Причинки до засадничих питань з новітньої української метрики»''.<ref>''Universitas Libera Ucrainensis: 1921—2006.'' / Упор. &nbsp;М. &nbsp;Шафовал і, Р. &nbsp;Яремко.&nbsp;— Мюнхен: ''Druckerei & Verlag Steinmeier'', 2006.&nbsp;— CС. 203.&nbsp;— ''ISBN 3-928687-61-1'' {{ref-de}} {{ref-uk}}</ref> Того ж року письменниця з усією родиною переїхала до [[Нью-Йорк]]а, де працювала у ''Norcross Greeting Card Company'', перевіряючи [[дизайн]] вітальних листівок. У Нью-Йорку Емма Андієвська також працювала бібліотекаркою у медичній бібліотеці разом з [[Лабунька Мирослав Олексійович|Мирославом Лабунькою]]&nbsp;— майбутнім ректором [[Український вільний університет|Українського вільного університету]].
 
У [[1959]] році Андієвська вийшла заміж за літературного критика, есеїста та письменника [[Кошелівець Іван|Івана Кошелівця]], з яким прожила все життя аж до смерті чоловіка. Після одруження подружжя повернулося до Німеччини у Мюнхен. Андієвська щорічно на місяць їздила у [[США]], щоб у [[1962]] році отримати [[США|американське]] громадянство. Письменниця знала багатьох відомих митців та письменників&nbsp;— вихідців з України. До кола знайомих Андієвської належали скульптори [[Черешньовський Михайло|Михайло Черешньовський]] та [[Крук Григор|Григор Крук]], художники [[Дольницька Марія|Марія Дольницька]] та [[Гніздовський Яків Якович|Яків Гніздовський]], а також поети [[Орест Михайло|Михайло Орест]], [[Зуєвський Олег Йосипович|Олег Зуєвський]] та [[Барка Василь Костянтинович|Василь Барка]].
 
Пропрацювавши фрілансером на [[Радіо Свобода|радіо «Свобода»]] зупродовж [[1959]] по [[1963]]&nbsp;рр. років, Емма Андієвська лишалася штатним працівником радіо до [[1995]] року. За цей час вона працювала диктором, сценаристом, [[режисер]]ом і редактором українського відділення [[Радіо Свобода|радіо «Свобода»]].
 
Працюючи на радіо, Андієвська не мала багато часу на власну творчість. Нині письменниця живе у Мюнхені, де інтенсивно працює над своїми творами, іноді по вісімнадцять годин на [[Доба|добу]].<ref>''Шаф О. В.'',.&nbsp;— С. 25.</ref>
 
У 1992&nbsp;р. році авторка вперше після довгоготривалої часуперерви побувалавідвідала в УкраїніУкраїну. Після 2000&nbsp;р. року Андієвська декілька разів відвідала свою малу батьківщину&nbsp;— [[Донецька область|Донеччину]]. Там вона мала виставку картин у [[Донецький обласний художній музей|Донецькому художньому музеї]], презентацію та зустріч із земляками у конференційній залі художнього музею, відвідувала [[Український культурологічний центр]] м. [[Донецьк]]а.
 
== Літературна творчість ==
[[Файл:Emma Andijewska.JPG|міні|праворуч|250px|<center>Емма Андієвська у себе вдома</center>]]
 
Емма Андієвська зростала у [[Російська мова|російськомовному]] середовищі, проте ще у дитячому віці усвідомила власну [[Українці|українську ідентичність]] й прийняла [[Українська мова|українську мову]],<ref>«Провидіння не любить ледачих…» Розмова з Еммою Андієвською // «Жінка як текст. Емма Андієвська, Соломія Павличко, Оксана Забужко: фраґменти творчості і контексти» / Упор. &nbsp;Л. &nbsp;Таран.&nbsp;— К.: Факт, 2002.&nbsp;— С. 36.</ref> яку вперше почула у [[Вишгород]]і у віці шести років. Відтоді письменниця вирішила писати лише українською, яку вона сприймала як мову пригнічених. Завданням для себе авторка визначила «створити українську державу в слові». Пізніше, щоправда, для того, аби показати власну незалежність від мов, Андієвська написала декілька віршів [[Англійська мова|англійською]], [[Німецька мова|німецькою]] та [[Французька мова|французькою]] мовами.
 
Емму Андієвську нерідко пов'язують з угрупуванням українських письменників [[Нью-Йоркська група|Нью-Йоркської групи]].<ref name="zhodani">''Жодані &nbsp;І. &nbsp;М.'' Інтерсеміотичність у творчості письменників Нью-Йоркської групи (Емма Андієвська і Віра Вовк): дис… канд. філол. наук: 10.01.06 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Інститут філології. Кафедра теорії літератури та компаративістики.&nbsp;— К., 2007.</ref> Проте, сама автор свою належність до цієї групи заперечує,<ref name="day.kiev.ua"/> оскільки почала публікуватися раніше, ніж інші члени групи.<ref>''Сорока П.'',..&nbsp;— C. 9-10.</ref>
 
[[Файл:Е.Андієвська.JPG|міні|250px|<center>На зустрічі з читачами у Донецьку (2011)</center>]]
 
Письменниця наголошує на великій ролі підсвідомості у своїй творчості. Сприйняття нею світу відбувається через інтуїцію та відчуття без підключення інтелекту.<ref>''Шаф &nbsp;О.'' Сонет Емми Андієвської в західноєвропейському контексті // Соборність.&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;2-3 (32-33).&nbsp;— С. 160.</ref> При цьому [[Містика|містичний]] та духовний аспекти є важливими її складниками.<ref>''Стех &nbsp;М. &nbsp;Р.'' «Іншим обличчям в потойбік…»&nbsp;— поезія і проза Емми Андієвської // Кур'єр Кривбасу.&nbsp;— Січень 2004.&nbsp;— №&nbsp;170.&nbsp;— С. 79.</ref><ref name="boy122">''Бойчук &nbsp;Б., Рубчак &nbsp;Б. &nbsp;Т.'',...&nbsp;— С. 122.</ref> Світогляд Емми Андієвської виявляє деяку близькість до вчень [[буддизм]]у та містики [[Кастанеда Карлос|Карлоса Кастанеди]].<ref>''Шаф &nbsp;О.'' Сонет Емми Андієвської в західноєвропейському контексті // Соборність.&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;2-3 (32—33).&nbsp;— С. 166.</ref>
 
Характерними для Андієвської є далекосяжні асоціації та [[Алюзія|алюзії]] між щоденними речами та світоглядними поняттями. У цілому сприйняття творчості Андієвської вимагає від читача великої ерудиції та знання інших культур. Складність прочитання творів автора пов'язана з великою кількістю можливих інтерпретацій творів, які відображають багатогранність буття.<ref>''Шаф О. В.'', С. 5.</ref> [[Гузар-Струк Данило|Данило Гузар-Струк]] сформулював деякі поради та підходи до розуміння герметичних творів поета у своїй статті «Як читати поезії Емми Андієвської».<ref>{{Cite web |url=http://www.utoronto.ca/elul/Struk-mem/Works/Iak-chytaty-poezii-Emmy-Andiievskoi.pdf |title=''Струк &nbsp;Д. &nbsp;Г.'' Як читати поезії Емми Андієвської // Сучасність,.&nbsp;— 1981, №.&nbsp;— №&nbsp;12 (Грудень):.&nbsp;— С. 8-15. |accessdate=16 червень 2009 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Cd8Qa8W1?url=http://www.utoronto.ca/elul/Struk-mem/Works/Iak-chytaty-poezii-Emmy-Andiievskoi.pdf |archivedate=3 грудень 2012 |deadurl=yes }}</ref> Він відзначає три ключі до розуміння поезії Андієвської: перспектива, назва вірша та світ сну.
 
Характерними для творчості Андієвської є поетика [[сюрреалізм]]у,<ref name="antonyuk">''Антонюк &nbsp;Т. &nbsp;О.'' Сюрреалізм як художній напрям в українській поезії XX століття (Е.&nbsp;Андієвська, Б.-І.&nbsp;Антонич, М.&nbsp;Воробйов, О.&nbsp;Зуєвський): Дис… канд. філол. наук: 10.01.01 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.&nbsp;— К., 2004</ref><ref name="sichova">''Šíchová &nbsp;H.'' Surrealistická poetika krátké prózy Emmy Andijewske: diplomová práce&nbsp;— Brno, 2004</ref> ускладненість композиції й тексту в прозі. Деякі дослідники також відзначають ознаки [[постмодернізм]]у в творах Андієвської.<ref>''Maria G. &nbsp;Rewakowicz.'' (Post)Modernist Masks: The Aesthetics of Play in the Poetry of Emma Andiievska and Bohdan Rubchak. // Journal of Ukrainian Studies 27.&nbsp;— # №&nbsp;1-2 (Summer-Winter 2002). P. 183&nbsp;— 195P. 183—195. {{ref-en}}</ref><ref name="lazar"/> У творах Андієвської нерідко присутній тонкий [[гумор]].<ref>''Сорока П.'',..&nbsp;— C. 190.</ref> Дослідники творчості письменниці також відзначають безпосередність та певну «дитячість» сприйняття та зображення світу у творах автора, де ніби добре знайомі речі побачено вперше.<ref name="boy122"/><ref>''Райс &nbsp;Е.'' Поезія Емми Андієвської // Кур'єр Кривбасу.&nbsp;— Березень 2004.&nbsp;— №&nbsp;172.&nbsp;— С. 124.</ref> Зокрема, один із дослідників творчості письменниці, відомий український культуролог, [[філософ]] та головний редактор [[Ї (часопис)|часопису «Ї»]] [[Тарас Возняк]] пише:
[[Файл:Emma Andijewska, Book cover of A Novel about Human Destiny.JPG|міні|140px|праворуч|<center>За свій [[Роман про людське призначення (роман)|''«Роман про людське призначення»'']] автор отримала літературну премію Фундації Тетяни та Омеляна Антоновичів</center>]]
 
{{цитата|''Від традиційних текстів твори Андієвської відрізняє щонайперше невідповідність її логіки логіці, до якої ми звикли. Причому це не вибрик, а її органіка. Ламаючи логіку сущого, вона, власне, й пробує з нього вирватись, а прирощені в її поетичному акті нові регіони сущого диктують уже свою, до того «не наявну» логіку (чи алогічність&nbsp;— якщо так комусь подобається більше).''<ref>Поети «Нью-Йоркської групи». Антологія/Упоряд. текстів О.&nbsp;Г.&nbsp;Астаф'єва, А.&nbsp;О.&nbsp;Дністрового; Передм. О.&nbsp;Г.&nbsp;Астаф'єва.&nbsp;— Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003.&nbsp;— сС. 20</ref>}}
 
У всіх своїх творах письменниця свідомо використовує український [[Харківський правопис|правопис Григорія Голоскевича]] [[1927]] року. Своєю творчістю Андієвська також відроджує чимало [[архаїзм]]ів.<ref>''Сорока П.'', C. 127—128.</ref><ref name="boi120">''Бойчук Б., Рубчак Б. Т.'', С. 120.</ref> У авторки дуже багата [[лексика]], яка поєднує у собі розмовні слова із науковими, часто біологічними, термінами.
 
Про творчий доробок Емми Андієвської написано ряд дослідницьких робіт<ref name="sichova" /><ref name="lazar">''Łazar A.K.'' Analiza i interpretacja powieści Emmy Andijewskiej z uwzględnieniem elementów postmodernizmu: praca magisterska&nbsp;— Warszawa, 2002.</ref> та дисертацій,<ref name="zhodani" /><ref name="antonyuk" /><ref>''Зимомря І. М.'' Проза Емми Андієвської: психологічний дискурс: Дис… канд. філол. наук: 10.01.01 / Кіровоградський держ. педагогічний університет ім. Володимира Винниченка.&nbsp;— Кіровоград, 2004.</ref><ref>''Водолазька С. А.'' Постмодерністські акценти у творчості Емми Андієвської: Дис… канд. філол. наук: 10.01.01 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.&nbsp;— К., 2002.</ref><ref>''Філінюк В. А.'' Образне слово в системі поетичного тексту Емми Андієвської: Дис… канд. філол. наук: 10.02.01.&nbsp;— К., 2006.</ref><ref>''Шаф О. В.'' Сонет Емми Андієвської в західноєвропейському контексті: Дис… канд. філол. наук: 10.01.01.&nbsp;— Дніпропетровськ, 2007.</ref><ref>''Смерек О. С.'' Художньо-філософські шукання в романістиці Емми Андієвської: Дис… канд. філол. наук: 10.01.01.&nbsp;— Л., 2004.</ref> але у багатьох аспектах її творчість лишається мало дослідженою.<ref>''Стех М. Р.'' «Іншим обличчям в потойбік…»&nbsp;— поезія і проза Емми Андієвської // Кур'єр Кривбасу.&nbsp;— Січень 2004.&nbsp;— №&nbsp;170.&nbsp;— С. 79-80.</ref> Тим не менш, літературний доробок Андієвської продовжує цікавити українські літературні та наукові кола. Зокрема, за ініціативою [[Марко Роберт Стех|Марка Роберта Стеха]], відомим українським часописом «[[Кур'єр Кривбасу]]» [[2004]] рік був оголошений роком Емми Андієвської. Таким чином усі номери журналу за 2004 рік та три номери за [[2005]] рік були присвячені аналізу творчості та публікаціям творів авторки.<ref>''Шаф О. В.'', С. 8.</ref> Про творчість автора писали відомі літературознавці [[Данило Гузар-Струк|Данило Гусар-Струк]], [[Шевельов Юрій Володимирович|Юрій Шевельов]], [[Фізер Іван Михайлович|Іван Фізер]], [[Райс Еммануїл|Еммануїл Райс]] та представники Нью-Йоркської групи [[Рубчак Богдан|Богдан Рубчак]], [[Ревакович Марія|Марія Ревакович]] та [[Бойчук Богдан Миколайович|Богдан Бойчук]].