Реформи Володимира Великого: відмінності між версіями

Суть адміністративної реформи — ліквідація «племінних князівств». До кінця X століття [[Київська Русь]] складалась з ряду «племен», що зберігали свою автономію. Всього було 7 або 8 головних «племінних» утворень: поляни, сіверяни, деревляни, дреговичі, кривичі, в'ятичі й, можливо радимичі. Взаємини між верховною владою [[Київ|Києва]] й місцевою «племінною» адміністрацією ускладнювалися невиробленістю юридичної основи. Реформа, здійснена Ольгою в 946 р. після приборкання деревлян, повинна була визначити розмір данини та межі повинностей. Але це не усунуло причини проблем. Володимир ліквідував саму систему «племінних» князівств. Територію Русі він поділив на 8 адміністративних округів. Створено Новогородську, Київську , Переяславську, Чернігівську, Володимирську волості та інші. В кожну з них призначалася довірена особа, згодом — його сини або родичі. Таким чином, сини (родичі) Володимира діставали уділи не одразу, а після того як виростали.

 

 

== Судова реформа ==