Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
| зображення = Serhij Lytvynenko.png
| розмір_зображення =
| підпис_зображення = Сергій Литвиненко. Фото зроблено 1923 році ву [[Новий Сонч|Новому Сончі]], вперше в цивільному одязі після звільнення з табору інтернованих у [[ВадовиціВадовицях (місто1923 рік)|Вадовицях]].
| ім'я_при_народженні =
| місце_народження = [[Пирятин]], [[Полтавщина]]
| місце_смерті = [[Нью-Йорк]], [[США]]
| причина_смерті =
| громадянство =
}}
 
'''Сергі́й Григорович Литвине́нко''' ([[5 жовтня]] [[1899]], [[Пирятин]]&nbsp;— [[20 червня]] [[1964]], [[Нью-Йорк]], [[США]])&nbsp;— український [[скульптор]], [[хорунжий]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]]. Автор [[Надгробок Івана Франка|надгробка Івана Франка]] на Личаківському цвинтарі у Львові<ref>[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=55146 Енциклопедія Сучасної України: Литвиненко Сергій Григорович]</ref>.
 
== Біографія ==
Народився [[5 жовтня]] [[1899]] року в [[Пирятин]]і на [[Полтавщина|Полтавщині]].
 
У [[1917]] році закінчив класичну гімназію в [[Лубни|Лубнах]].<ref> [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльов &nbsp;Ю.]] Литвиненко Сергій //[[Енциклопедія Львова]]…&nbsp;— С. 132.</ref>.
 
[[1919]][[1920]]&nbsp;— служивслужба ву ранзізванні [[хорунжий|хорунжого]] ву рядахлавах [[армія УНР|армії Української Народної Республіки]].
 
Два роки перебував в таборі інтернованих українських вояків у [[Ланьцут (табір військовополонених)|Ланьцуті]] і [[Вадовиці (містотабір)|Вадовицях]].
 
[[1924]][[1929]]&nbsp;— навчався в [[Академія образотворчих мистецтв у Кракові|Краківській академії мистецтв]], в класі професора К.&nbsp;Лящки. Студіював [[кераміка|кераміку]] в О.&nbsp;Трибушного. Закінчив академію з 8 відзнаками і, за рекомендацією К.&nbsp;Лящки, в [[1930]] році поїхав до [[Париж]]а, продовжив навчання і виставляв свої твори в салоні [[Тюїльрі]].
 
=== Львівський період (1930—1944) ===
 
[[1930]]&nbsp;— переїхав до [[Львів|Львова]] і згодом став найвидатнішим скульптором в[[міжвоєнний Західнійперіод|міжвоєнного Україніперіоду]] уна міжвоєннийтеренах період[[Західна Україна|Західної України]].
 
У [[1933]]—[[1937]] роках разом з М. &nbsp;Лукіяновичем був керівником у керамічній майстерні «Око», що розташовувалась на вулиці Мучній у Львові. Згодом Львівською експериментальною кераміко-скульптурною фабрикою у [[1941]]—[[1944]].<ref>Енциклопедія Львова…&nbsp;— С. 132.</ref>
 
У [[1941]]—[[1944]] роках викладав у [[Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша|Художньо-промисловій школі]] скульптуру. У [[1943]] був професором та деканом Вищої образотворчої студії.<ref>Енциклопедія Львова…&nbsp;— С. 132.</ref>
 
[[1932]] року&nbsp;— промовляв від імені української еміграції на похороні хорунжого Армії УНР [[Старченко Іван|Старченка Івана]].
 
[[1933]] року&nbsp;— на замовлення [[Просвіта|«Просвіти»]] виготовив 4 скульптурні портрети: молодого [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]], [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], митрополита [[Шептицький Андрей|Андрея Шептицького]], гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]].
 
[[Файл:IwanFrankoLwow.jpg|міні|Могила Івана Франка у Львові]]
 
1933 року&nbsp;— завершив працю над надгробним пам'ятником Іванові Франкові, який став найвизначнішим його твором. В ньому втілено провідну ідею Івана Франка: невтомно працювати на благо свого народу.
 
=== Німецький та американський період ===
 
З [[1944]] року подружжя Литвиненків виїжджаєемігрує спочатку до [[Німеччина|Німеччини]], з 1949&nbsp;— вдо [[Нью-Йорк]]у, [[США]]. ВУ [[1952]] році утворюється [[Об'єднання Мистців Українців в Америці]] (ОМУА), і першим його головою стає Сергій Литвиненко.
 
З цього періоду відома ціла галерея його живописних портретів: [[Маланюк Євген Филимонович|Євгена Маланюка]], [[Кубійович Володимир Михайлович|Володимира Кубійовича]], [[Андієвська Емма|Емми Андієвської]], дружини Надії та інших, пам'ятники Іванові Франкові, [[Пам'ятник Івану Мазепі (Кергонксон)|гетьману Іванові Мазепі]]. Бронзовий портрет Гетьманівни відзначено Великою Американською нагородою. В церквах св. Миколая в [[Чикаго]], св. Володимира і Ольги в [[Вінніпег]]у, св. Михайла в [[:en:Hazleton, Pennsylvania|Гезлтоні]]<ref>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1954/Svoboda-1954-048.pdf#search=%22Гезлтоні%22 «Світлина іконостасу в Гезлтоні»&nbsp; // «[[Свобода», (газета в США)|Свобода]].&nbsp;— ч.&nbsp;48,.&nbsp;— 12 березня 1954,.&nbsp;— сС.&nbsp;3]</ref> вирізьбив монументальні [[іконостас]]и. Мав багато індивідуальних виставок. Його праці експонувалися в [[Париж]]і і [[Нью-Йорк]]у. В [[1963]] році пройшла ретроспективна виставка робіт Литвиненка, присвячена 40-річчю його творчої діяльності, на якій було представлено оригінальні твори за 16 років праці в Нью-Йорку.
 
== Роботи ==
* [[актор]]а Миколи Бенцаля
* Пам'ятник Тарасу Шевченку в Косові
* Портрет [[Андрей (Шептицький)|Митрополита Андрея Шептицького]] ([[1941]]) у Львові. Виконаний з бронзи, встановлений у 2013 році на подвір'ї [[Національний музей у Львові|Національного музею]] у Львові на місці зруйнованого у [[1947]] році пам'ятника Митрополитові землі Галицької. [[13 грудня]] [[2013]] року, під час проведення урочистостей, пов'язаних зі 100-літнім ювілеєм передачі Національного музею у Львові графом Андреєм Шептицьким в дар українському народові, було урочисто відкрито та освячено погруддя Митрополиту Андрею Шептицькому.<ref>{{Cite web |url=http://lvivexpres.com/religion/2013/08/27/50889-podviryi-palacu-vstanovlyat-bronzove-pogruddya-andreya-sheptyckogo |title=На подвір'ї палацу встановлять бронзове погруддя Андрея Шептицького |accessdate=1 травень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304185624/http://lvivexpres.com/religion/2013/08/27/50889-podviryi-palacu-vstanovlyat-bronzove-pogruddya-andreya-sheptyckogo |archivedate=4 березень 2016 |deadurl=yes }}</ref>.
 
'''Нереалізовані роботи'''
* Конкурсний проект пам'ятника Шевченкові у Вашингтоні ([[1962]]).<ref>''Драган&nbsp;А.'' Будеш, батьку, панувати. До історії пам'ятника Шевченкові у Вашинґтоні // Шевченківський альманах Українського Народного Союзу на 1964 рік.&nbsp;— Джерзі Ситі—Ню Йорк&nbsp;: Свобода, 1964.&nbsp;— С. 28.</ref>.
* Воїнам армії УНР у [[Домб'ює (заразконцентраційний табір)|Домб'є]] (нині у складі Кракова).
* Монумент Українським Січовим Стрільцям для села [[Базар (Чортківський район,)|Базар]] Тернопільськоїна області)[[Тернопільська область|Тернопільщині]].
* Пам'ятникятники [[Константин І Великий|Констянтину Великому]] та [[Володимир Святославич|Князю Володимиру]] для Львова.
* Пам'ятник Князю Володимиру для Львова
 
== Вшанування пам'яті ==
* У [[1993]] році у місцевості [[Новий Львів]], що у [[Сихівський район|Сихівському районі]] [[Львів|м. Львова]], на честь видатного українського скульптора, учасника визвольних змагань Сергія Литвиненка було названо [[Вулиця Литвиненка|вулицю]], яка сполучає між собою [[Вулиця Панаса Мирного (Львів)|вул. Панаса Мирного]] та [[Вулиця Стуса (Львів)|вул. В.Василя Стуса]].
 
* У [[1993]] році у місцевості [[Новий Львів]], що у [[Сихівський район|Сихівському районі]] [[Львів|м. Львова]], на честь видатного українського скульптора, учасника визвольних змагань Сергія Литвиненка було названо [[Вулиця Литвиненка|вулицю]], яка сполучає між собою [[Вулиця Панаса Мирного (Львів)|вул. Панаса Мирного]] та [[Вулиця Стуса (Львів)|вул. В. Стуса]].
 
== Примітки ==
 
== Джерела ==
* ''П.&nbsp;М.&nbsp;Бондарчук''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Litvinenko_S Литвиненко Сергій] // {{ЕІУ|6|174}}
* ''[[Ханко Віталій Миколайович|В.&nbsp;М.&nbsp;Ханко]], Ю.&nbsp;О.&nbsp;Бірюльов''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=48710 Литвиненко Сергій Григорович] // {{ЕСУ}}
{{Портал|Мистецтво}}
* ''[[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльов Ю]].'' Стильовий та жанровий діапазон творчості українських митців Львова міжвоєнного двадцятиліття (1919—1939) // Мистецтвознавство України: Збірник наукових праць. Спецвипуск.&nbsp;— Львів&nbsp;: Афіша, 2011.&nbsp;— С. 87-94.
* {{книга |автор = Бірюльов&nbsp;Ю.&nbsp;О.|частина = Литвиненко Сергій|заголовок = [[Енциклопедія Львова]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = За редакцією А.&nbsp;Козицького |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Літопис (видавництво)|Літопис]]|рік = 2012|том = 4|сторінки = 132—133|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-8853-23-4|тираж = }}.
* ''{{книга|автор = Мельник Б.&nbsp;ВБ.''&nbsp;|частина = Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок //= Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|оригінал = |посилання = http://history.&nbsp;—org.ua/LiberUA/966-603-1%2015-9/966-603-1%2015-9.pdf|відповідальний = |видання = |місце = Львів&nbsp;:|видавництво = Світ,|рік = 2001.&nbsp;—|том С.= |сторінки =35.&nbsp;—,77,78,85,93,104,124|сторінок ISBN=|серія = |isbn = 966-603-115-9.|тираж = }}
* ''{{книга|автор= [[Мельник IІгор Володимирович|Мельник&nbsp;І.]], Масик &nbsp;Р.'' |заголовок=Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова.&nbsp;—|посилання= |відповідальний= |місце= Львів&nbsp;: |видавництво=Апріорі, |рік=2012.&nbsp;— С.|том= |сторінок=|сторінки=215—216.&nbsp;— ISBN |isbn=978-617-629-077-3.}}
* ''Панченко Олександер&nbsp;О.'' [http://ru.scribd.com/doc/221168886/Svoboda-2010-35 Майстер монументальної скульптури] // [[Свобода (газета)|Свобода]].&nbsp;— 2010.&nbsp;— 27 серпня.&nbsp;— С. 17.
* ''Biriulow &nbsp;J.'' Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy (Львівська скульптура від раннього класицизму до авангардизму, середина XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— 1939&nbsp;р.).&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Neriton, 2007.&nbsp;— 386 s.&nbsp;— ISBN 978-83-7543-009-7. {{ref-pl}}
 
[[Категорія:Українські скульптори]]