Базидієві: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 26171043 користувача Mr.Rosewater (обговорення)
Мітка: Скасування
м додано джерела та посилання
Рядок 24:
}}
 
<ref>Калинець-Мамчур, Звенислава (2011). ''Словник-довідник з альґології та мікології'' (українською). Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. 399 с. [[ISBN]] [[Спеціальна:Джерела книг/ISBN ISBN 978-966-613-821-0.|ISBN ISBN 978-966-613-821-0.]]</ref>'''Базидієві''' (Basidiomycota)&nbsp;— [[Відділ (біологія)|відділ]] [[вищі гриби|вищих грибів]], у яких вегетативне тіло представлено розгалуженим клітинним [[Міцелій|міцелієм]]. Вегетативні клітини [[гаплоїд]]ні або [[дикаріон]]тичні, причому дикаріонтична стадія за тривалістю переважає. [[Статевий процес|Статевий проце]]<nowiki/>с&nbsp;— [[соматогамія]]. Статеве спороношення&nbsp;— базидія з [[Базидіоспора|базидіоспорами]]. Монадні стадії повністю відсутні.
 
Відділ нараховує близько 30 тисяч видів і є другим за кількістю видів після [[Аскомікотові гриби|аскомікотових]]аскомікотів. [[Еволюція]] базидієвих відбувалася паралельно з аскомікотовими[[Аскомікотові гриби|аскомікотами]]. У складі відділу представлені майже всі екологічні групи грибів, в тому числі [[сапротрофи]] на різноманітних субстратах, [[паразити]] вищих рослин, [[Мікориза|мікоризоутворювачі]], дереворуйнуючі гриби тощо. Трапляються також [[копротрофи]] та [[мікотрофи]]. Серед базидіальних чимало видів належить до їстівних або отруйних грибів. Деякі представники мають цінні лікарські властивості.
 
== Біохімічні особливості та живлення ==
Рядок 38:
 
== Цитологічні ознаки ==
[[Клітина|Клітини]] базидієвих вкриті оболонками, основу яких складають хітин та глюкани. Оболонки, на відміну від аскомікотових, багатошарові. Септи між клітинами прості або доліпорові з відкритою порою (в устоміцетів), прості з порою, закритою дрібними вакуолями (теліоміцети) або доліпорові з парентосомою (базидіоміцетові). Парентосома може бути суцільною і не мати перфорації, бути перфорованою або складатись з численних фрагментів-пухирців (ця ознака використовується при поділі базидіоміцетових на порядки).
 
Ядерний апарат евкаріотичний. Міцелій, що розвивається з базидіоспор, має клітини переважно з одним ядром, і існує лише короткий час. Переважаюча стадія у циклі розвитку&nbsp;— це дикаріонтичний септований міцелій, де пари ядер утворюються при статевому процесі внаслідок плазмогамії, що одразу не супроводжується каріогамією.
Рядок 44:
Мітоз відкритий (у шапинкових грибів) або закритий (у всіх інших), центріолі відсутні, а центрами організації мікротрубочок, подібно до аскомікотових, є полярні скупчення аморфного нуклеопротеїду. Ядерце на початку мітозу переважно дезінтегрується, рідше виштовхується у цитоплазму, де зберігається до початку або завершення телофази.
 
[[Мітохондрії]] з пластичастими кристами. [[Комплекс Ґольджі|Комплекс Гольджі]] відсутній. Одномембранні органели подібні дояк аскомікотовиху аскомікотів&nbsp;— це літичні пухирці, хітосоми, ломасоми, мікротільця, вакуоля з клітинним соком. Найпоширенішими типами включень є краплини олії та глобули глікогену.<br />
[[Джгутик|Джгутикові стадії]] повністю відсутні.
 
== Вегетативне тіло ==
Представлене гаплоїдним (коротка стадія життєвого циклу) та [[Дикаріон|дикаріонтичним]] (основна стадія життєвого циклу) міцелієм. [[Міцелій]], що розвивається із спор статевого спороношення&nbsp;— базидіоспор&nbsp;— гаплоїдний, і часто утворений клітинами, що здатний до брунькування, внаслідок чого може мати габітус псевдоміцелію. Переважаючим у циклі розвитку типом вегетативного тіла є дикаріонтичний міцелій, що розвивається після статевого процесу. Такий міцелій, як правило, рясно розгалужений, багатоклітинний та септований.
 
У більшості базидієвих дикаріонтичний міцелій має пряжки&nbsp;— особливі дугоподібні клітини, що розташовані біля поперечної перегородки [[гіфи]] та з'єднують її дві клітини. Пряжка гомологічна гачку аскогенної гіфи і виконує функцію відновлення двоядерності клітини. Наявність пряжок на міцелії є стабільною ознакою для груп різного рангу&nbsp;— від порядку до вида (напрклад, пряжки відсутні у представників порядків Uredinales, та Russulales, багатьох видів роду Tricholoma).