Технічна система: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 68:
== Розвиток технічних систем ==
Опис розвитку технічних систем описується законами: "статики" (початок життя), "кінематики" (розвиток) і "динаміки" (головні тенденції розвитку в нинішній час).
''Закони статики:'' 1) "повнота частин" – наявність і мінімальна працездатність основних частин технічних систем; 2) "енергетична провідність" – наскрізний прохід енергії всіма частинами технічних систем; 3) походження "ритміки" частин – частоти коливань, періодичності роботи всіх частин.
''Закони кінематики:'' 1) "підвищення ступеня ідеальності" – витрати на виготовлення та функціонування технічних систем прямують до нуля, хоча працездатність їх не зменшується; 2) "нерівномірність розвитку частин" (чим складніша технічна система, тим нерівномірнішим є її розвиток); 3) "перехід у надсистему" – вичерпавши можливості розвитку, система включається в надсистему як одна з частин.
''Закони динаміки:'' 1) перехід з макрорівня на мікрорівень; 2) підвищення ступеня вепольності – зростання кількості елементів і зв'язків між ними.
''Головна рушійна сила розвитку технічних систем – усунення суперечності між зростаючими потребами суспільства і можливостями сьогоднішніх технічних систем. Діалектика розвитку технічних систем полягає в тому, що в новому об'єкті поєднуються нові та відомі технічні рішення. Так, на початку розвитку металорізальні верстати мали рухи від загального привода – локомобіля за допомогою трансмісійних валів (складність керування, низька продуктивність, висока небезпека). Потім з'явились верстати з індивідуальним приводом від електродвигуна через зубчасті передачі. Тенденція розвитку сучасних верстатів – постачання кожного вузла власним приводом у вигляді, наприклад: крокового електродвигуна, високомоментного двигуна тощо.
Подальший розвиток технічних систем вимагає подолання суперечностей між високою продуктивністю процесу різання й великими витратами часу на виконання холостих рухів і допоміжних операцій. Приводи не забезпечували необхідну точність позиціювання універсальних верстатів під час роботи в автоматичному режимі. При цьому в системах керування для досягнення високої точності використовувалися дискретні сигнали, а у приводах аналогові сигнали не дозволяли одержати достатню точність. Ці суперечності привели до появи нового класу високоточних приводів, які керуються від пристроїв ЧПК (числового програмного керування). Прикладом може бути привод, який уключає кроковий електродвигун, гідравлічний підсилювач, гидродвигун та безлюфтову кулькову гвинтову пару.
''
== Життєвий цикл технічних систем ==
| |||