'''Ігна́тій Лойо́ла''' ({{lang-la|Ignatius Loyola}}; {{ДН|23|10|1491}} — {{ДС|31|7|1556}}) — іспанський католицький священик, теолог, святий. Засновник [[Товариство Ісуса|Товариства Ісуса]] (Ордену єзуїтів), його [[Генерал Товариства Ісуса|перший генерал]] ([[1541]]—[[1556]]). Представник наваррського роду [[Лойоли|Лойол]]. Народився у [[Аспейтія|Аспейтії]], [[Королівство Наварра|Наварра]]. У молодості служив ву [[Кастильська Корона|Кастилії]], при дворі нахерського герцога. Брав участь у [[Іспанське завоювання Навари|французько-кастильській війні за Наварру]]. Зазнав серйозного поранення при обороні Памплони ([[1521]]). Полишив військову кар'єру, присвятивши своє життя служінню [[Ісус Христос|Ісусу]] та ближнім. Здійснив паломництво до [[Монсерратський монастир|Монсерратського монастиря]] ([[1522]]) і [[Свята Земля|Святої Землі]] ([[1523]]). Навчався в Італії, Кастилії та Франції ([[1526]]—[[1534]]). Переслідувався [[іспанська інквізиція|іспанською інквізицією]]. Разом із групою однодумців з Паризького університету організував чернечу громаду нового типу — Товариство Ісуса ([[1534]]). Прийняв [[таїнство священства]] у [[Венеція|Венеції]] ([[1537]]). Добився від папи [[Павло III|Павла III]] затвердження Товариства Ісуса ([[1540]]), став його першим генералом. Був активним поборником [[Контреформація|Католицької Реформи]] і захисником [[Святий Престол|Святого Престолу]]. Разом із єзуїтами зміг зупинити поширення [[протестантизм]]у в [[Західна Європа|Західній Європі]], насамперед Італії, Франції та Південній Німеччині. Помер у [[Рим]]і. Автор «[[Духовні вправи Ігнатія Лойоли|Духовних вправ]]» ([[1548]]). Діяльність і життя описані в «[[Acta Patris Ignatii|Автобіографії]]». Вшановується святим у [[Католицька церква|Католицькій церкві]]. [[Беатифікація|Беатифікований]] папою [[Павло V|Павлом V]] ([[1609]]) і [[канонізація|канонізований]] папою [[Григорій XV|Григорієм XV]] ([[1622]]). День пам'яті — [[31 липня]]. Патрон Товариства Ісуса, [[країна Басків|країни Басків]] (Наварри), вояків.
