Відмінності між версіями «Ідеальне місто»

нема опису редагування
[[Файл:Idealstadt.jpg|міні|праворуч|200пкс|Филарете. Ідеальне місто Сфорцинда]]
''' Ідеальне місто'''  — архітектурна і містобудівна ідея створення міста, досить бездоганного в планах безпеки, архітектурного образу, соціального устрою, гармонічно поєднаного з навколишнім середовищем. Існує в проектах, теоретичних працях, в візуальних відтвореннях ( картини, гравюри). Було зроблено декілька спроб відтворити ідеальні міста в реальності, але повної реалізації ідеї досягти не вдалося нікому.
 
== Історія ==
=== Архітектор Гіпподам. Ідеальний Мілет? ===
[[Файл:Pergamon Museum Berlin 2007078.jpg|міні|праворуч|200пкс|Модель міста Мілет, запроектованого Гіпподамом, Пергамон музей [[Берлін]].]]
 
Він живжмешкав ву місті [[Мілет]] на узбережжі [[Егейське море|Егейського моря]]. Колонії греків воювали з тодішньою Персією, дістались міста [[Сарди]], пограбували і спалили його. Відповіддю була навала перського війська, а розгніваний цар [[Дарій I Великий|Дарій]] наказав зруйнувати [[Мілет]]. Так трагічний випадок дав змогу [[архітектор]]у запроектувати нове місто майже на звільненому від споруд і історичної пам'яти місцевості. Сучасні науковці назвали Гіпподама[[Іпподам|Іпподама]] творцем першого ідеального міста, а його - — першим утопістом.
 
ГіпподамІпподам спроектував новий Мілет. Той мав би 10 000 мешканців і був поділений на три частини : 1) для військових, 2) для ремісників,3) для землеробів. План міста нагадував шахову дошку, де все підкорялось симетрії і геометрії. Цей план набув популярності і за схемою Гіпподама будували в різних грецьких містах.
 
=== Ідеальне місто Платона ===
Про план міста ГіпподамаІпподама добре знав і [[філософ]] [[Платон]] (427—347 рр. до н. е.) Він і переніс його в свій твір «Держава». Бо план Гіпподама нічим не був схожим на тогочасні [[Афіни]]  — вузькі і криві вулиці, незграбні домівки, відсутність приватних [[сад]]ів, бруд і сміття тощо. Ідеальне місто Платона поділене на 12 частин, вулиці прямі, заокруглені площі, будинки ошатні, але схожі один на одного, щоб не викликати заздрість і змагання перевершити сусіда. Афіняни мріяли про багатство, воліли багатства і діяли заради багатства. Платон же волів скасувати усі протиріччя в своєму ідеальному місті, що вже виходило за межі чисто архітектурних і містобудівних ідей. Страшна реальність і красива теорія вкотре не збігались і не підпорядковувались одна одній. Але ідея виявилась живою.
 
=== Доба Відродження ===
[[Файл:Formerly_Piero_della_Francesca_-_Ideal_City_-_Galleria_Nazionale_delle_Marche_Urbino_2.jpg|міні|центр|390пкс|Ідеальне місто за італійцем анонімом 15XV століття ([[П'єро делла Франческа]] або [[Мелоццо да Форлі]] або [[Леон-Баттіста Альберті]] або [[Лучано да Лаурана]]).]]
 
[[Файл:Scamozzi portrait by Veronese.jpg|міні|праворуч|200пкс|Архітектор Вінченцо Скамоцці (худ. Паоло Веронезе)]]
=== Доба Відродження===
Мода на вивчення античного спадку в Італії доби [[Відродження]] не обійшла і ідею створення ідеального міста. Невідомий італійський художник створив картини з краєвидами трьох ідеальних міст. Їх вулиці регулярно сплановані, а будинки архітектурою нагадують тогочасні італійські.
[[Файл:Formerly_Piero_della_Francesca_-_Ideal_City_-_Galleria_Nazionale_delle_Marche_Urbino_2.jpg|міні|центр|390пкс|Ідеальне місто за італійцем анонімом 15 століття ([[П'єро делла Франческа]] або [[Мелоццо да Форлі]] або [[Леон-Баттіста Альберті]] або [[Лучано да Лаурана]]).]]
 
До проектів розпанування ідеального міста звернулись і теоретики і архітектори Італії. Серед них :
[[Файл:Scamozzi portrait by Veronese.jpg|міні|праворуч|200пкс|Худ. П.[[Веронезе]] . Архітектор Вінченцо Скамоцци ]]
* [[Філарете]] ( бл. 1400 — 1467 );
Мода на вивчення античного спадку в Італії доби [[Відродження]] не обійшла і ідею створення ідеального міста. Невідомий італійський художник створив картини з краєвидами трьох ідеальних міст.Їх вулиці регулярно сплановані, а будинки архітектурою нагадують тогочасні італійські.
* [[Франческо ді Джорджо ді Мартіні ( 1439 — 1502 )]];
* {{не перекладено|П'єтро Катанео|П'єтро Катанео|it|Pietro Cataneo}} (1510—1569/1573);
* [[Вінченцо СкамоцциСкамоцці]] ( 1548 — 1616 ).
 
Останньому навіть вдалося побудувати ідеальне місто неподалік від Венеції на межі з Альпами  — Пальма Нуова. Постійні війни і небезпека спричинили проектування саме міст-фортець, де ідеальне розпланування починалось за фортечними мурами і вежами. Ідея міст-фортець була перенесена італійськими архітекторами і військовими [[інженер]]ами в інші країни. За схемами ідеальних міст-фортець зроблене розпланування тогочасних міст-фортець [[Бар]], [[Жовква]] , [[Броди]], (що сучаснана Україна)території сучасної України. Бар є першим містом у Східній[[Східна Європа|східній Європі]], де було запроваджено концепцію ідеального міста.
До проектів розпанування ідеального міста звернулись і теоретики і архітектори Італії.Серед них
 
* [[Філарете]] ( бл. 1400 — 1467 )
* Франческо ді Джорджо Мартіні ( 1439 — 1502 )
* [[П'єтро Катанео]] ( 1500 — 1572 )
* [[Вінченцо Скамоцци]] ( 1548 — 1616 ).
 
Останньому навіть вдалося побудувати ідеальне місто неподалік від Венеції на межі з Альпами — Пальма Нуова. Постійні війни і небезпека спричинили проектування саме міст-фортець, де ідеальне розпланування починалось за фортечними мурами і вежами. Ідея міст-фортець була перенесена італійськими архітекторами і військовими [[інженер]]ами в інші країни. За схемами ідеальних міст-фортець зроблене розпланування міст [[Бар]], [[Жовква]] , [[Броди]] ( сучасна Україна). Бар є першим містом у Східній Європі, де було запроваджено концепцію ідеального міста.
 
=== Ідеальне місто Леонардо ===
[[Файл:Leonardo da vinci, Study of an apostle's head and architectural study.jpg|міні|праворуч|200пкс|Малюнок Леонардо з дворівневою фортечною забудовою]]
Є відомості про звернення до проекту ідеального міста самим [[Леонардо да Вінчі]]. Серед його збережених малюнків віднайдені зображення центричного храму та якихось галерей. За припущенями, архітектурні проекти Леонардо брався робити ще у [[Мілан]]і. Чотири останні роки життя він провів у фактичній еміграції у Франції. Там і був створений [[проект]] ( чи -то начерк проекту ) ідеального міста, названого Ромолонтіно ( « маленький Рим » ). За цим начеркомпроектом ідеальне місто мало два рівні. Перший - — поземний - — був призначений для шляхів і підвозу матеріалів, вулиць, торговельних лавок та комор, ремісничих майстерень. Житла ( багатоповерхові палаци) )на пілонах були розплановані на другому поверсі серед галерей, призначених для прогілянокпрогулянок на свіжому повітрі. Але Ромолонтіно так і залишився тількилише начеркомпроектом.
<gallery>
Файл:Leonardo da vinci, Study of a central church.jpg|
Файл:Projekt idealnego miasta 3.jpg|
Файл:Léonard de Vinci - Codex Vallardi 2282 r.jpg|
 
</gallery>
 
=== 18XVIII століття ===
[[Файл:Phalanstère.jpg|міні|центр|380пкс|Фаланстер Шарля Фурьє .]]
 
Утопічні ідеї про побудову ідеального міста дожили до 18XVIII століття. Протиріччя доби ій умови промислового перевороту спонукали пошуки ідеї справедливого (ідеального ) суспільства. Акцент був перенесений з архітектури на суспільний устрій, ідею справедливості, рівності громадан тощо. Архітектурі відведена підкорена, функціональна роль, хоча деякі проекти нагадують велетенські [[палац]]и і не позбавлені казкової [[гігантоманія|гігантоманії]] ( Фаланстер Шарля Фурьє ).
 
=== 19-20ХІХ—ХХ століття ===
ВУ 19ХІХ столітті відбувся перший етап так званого « дикого [[капіталізм]]у», через який пройшла більшість країн Європи. Важкий історичний етап супроводжувався загибеллю багатьох дворянських [[садиба|садиб]], масовим вивільненням селян з [[кріпацтво|кріпацтва]], спустошенням сіл, появою дешевої робочої сили, що подалася в міста, перенаселення міст і поява трущобних районів. Європою покотилася хвиля урбанізму.
[[Файл:Corbu Chandigarh Palais Justice.JPG|міні|праворуч|200пкс|Індія, Чандігарх, палац Юстиції на 2007 рік.]]
До пошуку виходу з кризової ситуації залучились [[політик]]и, [[філософ]]и, суспільні і благодійницькі спілки. Свій засіб вирішення проблем нездорового [[урбанізм]]у представили і [[архітектор]]и. Не змінюючи суспільних інститутів і приватної власності, архітектори запропонували хибні містобудівні проекти типу «місто-сад» (Эбенезер Говард, 1902), «індустріальне місто», «місто-смуга, тобто линійне місто», «соцмісто». '''«Місто-смугу'''» навіть почали будувати в передмісті [[Мадрид]]у''' у 1882 р'''році.
 
Ідея була такою привабливою, що некритично була перенесена в'''у 20[[ХХ століття''']], коли в різних регіонах світу збудували декілька міст на порожньому місці-&nbsp;— без історичної пам'яті, у вигаданих формах [[функціоналізм]]у, без урахування національних традицій, клімату тощо. ЩвейцарецьШвейцарець за походженням, [[Ле Корбюзьє]] ( Шарль Эдуард Жаннере, 1887—1965) будує у [[Франція|Франції]], [[Росія|Росії]], [[Індія|Індії]]. В Індії він і вибудував місто [[Чандігарх]] &nbsp;— надзвичайно близьке до так званих ідеальних міст &nbsp;— без історичної пам'яті, у вигаданих формах [[функціоналізм]]у, без урахування національних традицій.
 
Ідея була такою привабливою, що некритично була перенесена в''' 20 століття''', коли в різних регіонах світу збудували декілька міст на порожньому місці- без історичної пам'яті, у вигаданих формах [[функціоналізм]]у, без урахування національних традицій, клімату тощо. Щвейцарець за походженням, [[Ле Корбюзьє]] ( Шарль Эдуард Жаннере, 1887—1965) будує у [[Франція|Франції]], [[Росія|Росії]], [[Індія|Індії]]. В Індії він і вибудував місто [[Чандігарх]] — надзвичайно близьке до так званих ідеальних міст — без історичної пам'яті, у вигаданих формах [[функціоналізм]]у, без урахування національних традицій.
 
=== Нова Столиця Бразилії ===
 
Усі ознаки «ідеального міста»
мала і побудова нової столиці Бразилії.Уособленням усього нового мало стати місто [[Бразиліа]], яке за планом повинно було спонукати до розвитку і включення в промисловий обіг необжиті райони півночі країни.
 
Незважаючи на поклоніння авторитету Ле Корбюзьє і дотримання стилістики функціоналізму,виявились і важливі відмінності. Авторський колектив архтекторів на чолі з Оскаром Німейєром планували ідеальне місто &nbsp;— без історичної пам'яті, на порожній території тощо. Але могутня історична містобудівна традиція Бразилії, вирощена на колоніальному [[бароко]],проривалася через засилля геометричних і спрощених форм. Нове обличчя столиці формував центр ( площа Трьох Влад ) з парадоксально простими, геометричними формами, композиція яких почала сприйматися як символ і формула новітньої архітектури. Футуристична захопленість зайшла настільки далеко, що новітність мали випромінювати навіть назви :
* резиденція [[президент]]а &nbsp;— Палац Алворада ( Світанку ),;
* будівля уряду&nbsp;— -палац Планалту ( Бразильського Плоскогір'я &nbsp;— саме тут побудована нова столиця );
* будівля Національної металургійної компанії &nbsp;— палац Розвитку тощо.
 
<center><gallery>
</gallery></center>
 
Але грандіозний національний проект, втілений в реальність без урахування попередніх помилок реалізованих «ідеальних міст», втілив і їх помилки : монотонність стандартних житлових масивів, неприємну порожнечу площ, акцент на новітніх, позбавлених багатогранності, формах архітектури, [[скульптура|скульптури]].
 
Найнеприємніше почалося після заселення. Місто довго не сприймали рідним. Бюрократія приїзлила, працювала скільки вимагали, але у відпустку чи канікули масово виїжджала в історично значущий [[Ріо-де-Жанейро]]. Для неї змінилися лише декорації. В місті запанували [[корупція]], схильність до махінацій, агресивності і [[цинізм]]у.
 
== Джерела ==
* Западноевропейское градостроительство XVII—XIX веков: Эстетические и теоретические предпосылки / Т.&nbsp;Ф.&nbsp;Саваренская.&nbsp;— Москва: Стройиздат, 1987.&nbsp;— 191 с. {{ref-ru}}
* Статья «Мечта об идеальном городе»: http://www.newacropolis.ru/magazines/3_2001/Mecht_o_ideal_gorode
* Статья''Иконников&nbsp;А.&nbsp;С.'' «Город в четырёх измерениях», д// Знание-рсила.&nbsp;— архитектуры№&nbsp;10.&nbsp;— Иконников А1979.&nbsp;— С.( ж39—42. «Знание{{ref-сила», №10, 1979 )(рос)ru}}
* ''Хромов&nbsp;С.'' [https://www.newacropolis.ru/magazines/3_2001/Mecht_o_ideal_gorode/ Мечта об идеальном городе] {{ref-ru}}
* Саваренская Т.Ф. «Западноервопейское градостроительство 17-19 веков», М, Стройиздат, 1987 (рос)
* ''August Buck: '' Die Idealstadt der italienischen Renaissance''. In:// [[Wilhelm Wortmann]] (Hrsg.):. Deutsche Stadtgründungen der Neuzeit,.&nbsp;— Wiesbaden, 1989,.&nbsp;— Ss. 17-30.&nbsp;— ISBN 3-447-02970-6. {{ref-de}}
* ''Claus Bernet: '' Gebaute Apokalypse. Die Utopie des Himmlischen Jerusalem in der Frühen Neuzeit'',.&nbsp;— Mainz: ZabernPhilipp 2007.von ISBN 978-3-8053-3706-9.
Zabern, 2007.&nbsp;— 518 pp.&nbsp;— ISBN 978-3-805-33706-9. {{ref-de}}
* ''Claus Bernet: '' Die Gründung von Freudenstadt: Neue Ansätze zur wichtigsten deutschen Idealstadt'', in:// Blätter für deutsche Landesgeschichte,.&nbsp;— №&nbsp;143,.&nbsp;— 2007,&nbsp;— Ss. 107-131. {{ref-de}}
* ''August Gebeßler: ''Freudenstadt Freudenstadt&nbsp;— Geschick und Geschichtlichkeit einer Idealstadt'', in:// Die Alte Stadt,.&nbsp;— №&nbsp;23,.&nbsp;— 1996,.&nbsp;— Ss. 46-55. {{ref-de}}
* ''Gerhard Eimer: '' Die Stadtplanung im schwedischen Ostseereich 1600-1715.'' Mit Beiträgen zur Geschichte der Idealstadt,.&nbsp;— Stockholm: Svenska Bokförlaget, 1961.&nbsp;— 575 p. {{ref-de}}
* ''Ehrenfried Kluckert: '' Auf dem Weg zur Idealstadt. Humanistische Stadtplanung im Südwesten Deutschlands'',.&nbsp;— Stuttgart: Klett-Cotta, 1998.&nbsp;— (Veröffentlichungen des Archivs der Stadt101 Stuttgart 78)p.&nbsp;— ISBN 3-608-91962-7. {{ref-de}}
* ''Hanno Walter Kruft: '' Städte in Utopia. Idealstadt vom 15. bis zum 18. Jahrhundert zwischen Staatsutopie und Wirklichkeit'',.&nbsp;— München: Verlag C.H. Beck, 1989.&nbsp;— 203 pp.&nbsp;— ISBN 3-406-33909-3. {{ref-de}}
* ''Kersten Krüger: '' Die Idealstadt in der frühen Neuzei''tNeuzeit, in: Frank Braun (Hrsg.): Städtesystem und Urbanisierung im Ostseeraum in der Frühen Neuzeit,.&nbsp;— Münster, 2004,.&nbsp;— Ss.11-47 11—47. {{ref-de}}
* ''Michaela Marek: '' Die Idealstadt im Realsozialismus'', in: Christiane Brenner (Hrsg.): Sozialgeschichtliche Kommunismusforschung,.&nbsp;— München, 2005,.&nbsp;— Ss. 425-480425—480. {{ref-de}}
* ''Helen Rosenau: '' The Ideal City.: ItsIn its Architectural Evolutions'',.&nbsp;— London: Studio Vista, 1974.&nbsp;— 176 pp.&nbsp;— ISBN 0289702011. {{ref-en}}
* Badisches Landesmuseum Karlsruhe (Hrsg.): ''«Klar und lichtvollLichtvoll wie eine Regel:» Planstädte der Neuzeit vom 16. bis zum 18. Jahrhundert''., EineVerzeichnis Ausstellungder desausgestellten LandesObjekte Baden-Württemberg/ veranstaltet vom BadischenBadisches Landesmuseum Karlsruhe,.&nbsp;— Karlsruhe: Selbstverlag, 1990.&nbsp;— 381 s.&nbsp;— ISBN 3-7650-9026-3. {{ref-de}}
 
{{Бібліоінформація}}