7437
редагувань
Немає опису редагування |
Ерідан (обговорення | внесок) м (оформлення) |
||
'''Час
Здебільшого позначається τ й має розмірність [[час]]у.
Згідно з [[принцип Лешательє-Брауна|принципом Лешательє-Брауна]] при відхилені фізичної системи від стану стійкої рівноваги виникають сили, які намагаються
повернути системи до рівноважного стану.
Якщо в стані рівноваги певна фізична величина f має значення <math> f_0 </math>, причому відхилення від рівноваги <math> |f-f_0| \ll f_0 </math>, то в першому наближенні можна вважати, що ці сили пропорційні відхиленню. [[Кінетичні рівняння|Кінетичне рівняння]] для величини f запишеться у вигляді
: <math> \frac{df}{dt} = - \lambda (f - f_0) </math>,
де λ
Величина
: <math> \tau = \frac{1}{\lambda} </math>
В такому випадку величина f змінюватиметься згідно із законом:
: <math> f(t) = f_0 + \Delta f_0 e^{-t/\tau}\, </math>,
де <math> \Delta f_0 = f(0) - f_0 </math>
== Використання ==
Наближення часу релаксації широко використовується при описі кінетичних процесів у фізиці, коли мова йде про кінетику встановлення рівноважного стану. Перехід від нерівноважного стану до рівноваги супроводжується [[дисипація|дисипацією]] [[енергія|енергії]] і є незворотнім процесом. Встановлення рівноваги часто проходить кілька етапів, які характеризуються своїми окремими часами релаксації. Так, при збудженні молекул світлом встановлення теплової рівноваги відбувається за часи порядку <math> 10^{-12} </math> [[секунда|с]], а от [[люмінесценція]]
При описі багатьох фізичних процесів час релаксації береться як [[феноменологія|феноменологічний]] параметр, проте в окремих випадках його можна визначити через параметри мікроскопічних процесів, таких як ймовірність квантовомеханічного переходу чи [[переріз розсіювання]].
|