Відмінності між версіями «Тільзитський мир»

нема опису редагування
 
== Передісторія ==
[[14 червня]] [[1807]] Наполеон Бонапарт [[Битва під Фрідландом|розгромив під Фрідланде]] російську імператорську армію [[Беннігсен Леонтій Леонтьєвич|Беннігсена]]. Олександр I, отримавши цю звістку, наказав [[Лобанов-Ростовський Дмитрій Іванович|Лобанову-Ростовському]] їхати до французького табору для переговорів про мир. Генерал [[Фрідріх Адольф фон Калькройт|Калькрейт]] також прибув до Наполеона від імені пруськогопрусського короля, але Наполеон всіляко підкреслював, що укладає угоду саме з російським імператором<ref>Оскільки доля ПрусіїПруссії фактично вирішувалася без участі її делегації, обидві угоди часто вважаються єдиною французько-російською домовленістю</ref>. Наполеон в цей час перебував на березі [[Німан]]у, в містечку [[Тільзит]]і; [[російська імператорська армія]] і залишки пруськоїпрусської перебували на іншому березі. Князь Лобанов передав Наполеону бажання імператора Олександра особисто зустрітися з ним.
 
Обидві сторони не хотіли продовжувати війну через втому солдатів. Окрім того, Олександр I побоювався польського національного пробудження у випадку тривалого конфлікту.
{{Дата|1807|06|25}}, обидва імператори зустрілися на плоту, поставленому посередині річки [[Німан]], і близько години розмовляли віч-на-віч у критому павільйоні. На другий день вони знову бачилися вже в [[Тільзит]]і; Олександр I був присутній на огляді французької гвардії. Наполеон бажав не тільки миру, але і союзу з Олександром, він пропонував свободу дій щодо захоплення Російською імперією [[Балканський півострів|Балканського півостріва]], який належав [[Османська імперія|Османській імперії]], та приєднання до Російської імперії шведської [[Фінляндія|Фінляндії]]. Як винагороду Наполен бажав отримати п'ятирічну підтримку у протистоянні з [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Великою Британією]], яка передбачала приєднання Російської імперії до антибританської континентальної блокади та закриття її портів для британських торгових кораблів. Олександр за допомогу Французькій імперії хотів отримати ще й [[Константинополь]], на що Наполеон не погоджувався. Сподівання Наполеона були надто оптимістичними, і це йому самому довелося незабаром визнати: Олександр зі своєю лагідною посмішкою, м'якою промовою, люб'язним поводженням був зовсім не такий поступливий, як хотілося б його новому союзнику. «Це справжній візантієць» ({{lang-fr|C’est un véritable grec du Bas-Empire}})&nbsp;— говорив Наполеон своїм наближеним.
 
Зрештою, Олександру I довелося йти на поступки&nbsp;— зокрема, щодо долі Пруссії: більше половини пруськихпрусських володінь були відібрані Наполеоном у [[Фрідріх-Вільгельм III|Фрідріха-Вільгельма III]]. Провінції на лівому березі [[Ельба|Ельби]] були віддані Наполеоном новоутвореному [[Королівство Вестфалія|королівству Вестфалія]], де сідав на трон [[Жером Бонапарт]]. Відновлювалася Польща&nbsp;— однак не з усіх колишніх провінцій, а тільки [[Поділи Речі Посполитої|пруської частини]] під назвою [[Варшавське герцогство|Варшавського герцогства]]. Росія отримала як компенсацію Білостоцькі землі, де було утворена [[Білостоцька область (Російська імперія)|Білостоцька область]]. [[Гданськ]] (Данциг) ставав вільним містом. Всі монархи, що були раніше поставлені Наполеоном, визнавалися Російською імперією і Королівством ПрусіяПруссія. На знак поваги до російського імператора ({{lang-fr|en considération de l’empereur de Russie}}) Наполеон залишив пруському королю стару Пруссію, [[Бранденбург]], [[Померанія|Померанію]] та [[Сілезія|Сілезію]]. На випадок, якби імператор французів побажав приєднання до своїх завоювань [[Ганновер]]у, вирішено було компенсувати це Пруссії територіями на лівому березі [[Ельба|Ельби]].
 
Головний пункт Тільзитської угоди не був тоді опублікований: Росія і Франція зобов'язалися допомагати один одному у будь-яких наступальних і оборонних війнах, де цього потребуватимуть обставини. Цей тісний союз усував єдиного сильного суперника Наполеона на континенті; Велика Британія залишалася ізольованою, обидві держави зобов'язувалися всіма заходами спонукати інші країни Європи дотримуватися континентальної антибританської блокади. [[8 липня]] [[1807]] французько-російський договір був підписаний обома імператорами.
<br/> Другий договір, між Французькою імперією та Королівством ПрусіяПруссія, був підписаний наступного дня, [[9 липня]].
 
== Умови договору ==