Костецький Анатолій Георгійович: відмінності між версіями

[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 84:
Твори Анатолія Костецького видавались у багатьох україномовних виданнях. Так, із жовтня 1975 р. (публ. "Оленки та опеньки") й упродовж усього життя поет друкувався у журналі "Барвінок", із березня 1981 р. (публ. "Сонечкова мама") - у журналі "Малятко", із березня 1982 р. (публ. "Все починається з мами") - у журналі "Початкова школа". Також вірші А. Костецького для дітей часто публікували журнали "Прапор" (із 1977 р.), "Ранок" (із 1979 р.), "Дніпро" (з 1981 р.), "Дружко вперед", Чехословаччина із 1983 р.), "Радянська жінка" (із 1984 р.), "Дошкільне виховання" (із 1985 р.), "Дивослово" (із 2004 р.), а також газети "Сільські вісті" (із 1976 р.), "Друг читача" (із 1977 р.), "Зірка" та "Радянська Україна" (із 1984 р.), "Комсомолец Донбасса", "Комсомолець Запоріжжя", "Комсомолець Полтавщини", "Комсомольське плем'я", "Молода гвардія", "Радянська освіта" (із 1985 р.), "Комсомольська зірка", "Корчагінець", "Ленінська молодь", "Ленінське плем'я", "Молодий буковинець", "Прапор перемоги" (із 1987 р.), "Запорізька правда" (з 1991 р.), "Вільне слово" (з 1994 р.), "Вісті" (з 2004 р.). По смерті поета його відомі та віднайдені поезії друкували також і численні нові педагогічні та дитячі видання, як-то "Початкове навчання та виховання", "Розкажіть онуку", "Зростаємо разом", "Пізнайко", "Мамине сонечко" та ін.
 
Вірші Анатолія Костецького залюбки брали укладачі найрізноманітніших щорічних, серійних, тематичних і репертуарних видань для малюків і молодших школярів.
Дебютував у [[література|літературі]] збіркою [[вірш]]ів для [[дитина|дітей]] «Джміль про сонечко гуде», за якою вийшло друком ще багато поезій, [[казка|казок]], [[оповідання|оповідань]] і [[повість|повістей]]. За повість «Мінімакс — кишеньковий дракон» удостоєний премії імені Миколи Трублаїні [[1986]] року.
 
 
 
'''Твори:'''
Рядок 111 ⟶ 109:
 
Захоплює схвильована риміка Анатолієвих віршів, чаруючий звукопис, алітерації, натхнення, ніби на одному подиху змальована картина природи чи людського почування".
 
 
В. Александров :
 
"...поет бездоганно володів "мовою дитинства", що давало йому змогу природно висловити специфічну готовність дітей до активного пізнання світу, а також поетично засвідчити віру у незаперечну ясність дитячого світогляду та чистого оптимізну дітвори".
 
== Посилання ==