Неоплачувана робота: відмінності між версіями

[[Файл:The Old Working Woman MET DP874415.jpg|міні|"«Стара жінка за працею"». Виготовленням одягу можна займатись навіть коли репродуктивна праця вже позаду.]]

{{Жінки в суспільстві}}[[FileФайл:Prepairing dainty dishes, 1906.jpg|thumb|200пкс|Жінка за виконанням хатньої роботи (1906)|альт=]]

[[Файл:Working woman.jpg|міні|Чистота житла - — турбота жінок]]

'''НеоплачуванаНеопла́чувана роботаробо́та''' (англ. ''{{lang-en|Unpaid work, Unpaid labor}})'' — це [[праця]], за яку людина, що її виконує, не отримує жодної безпосередньої винагороди. Це форма "«неринкової"» праці, що може бути двох видів:

# Включена у виробництво і входить до системи національних рахунків (таких як [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]]);

# Виключена з виробництва, яка не входить до економічних рахунків і здійснюється всередині домогосподарств на задоволення їх потреб (наприклад, '''хатня робота''', котра в основному лягає на плечі жінок).<ref name=":0">{{Cite journal|last=Hirway|first=Indira|date=March 2015|title=Unpaid Work and the Economy: Linkages and Their Implications|url=|journal=Indian Journal of Labour Economics|volume=58|issue=1|page=|pages=1–21|doi=10.1007/s41027-015-0010-3|pmid=|access-date=}}</ref> &nbsp;

За даними [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]], найбільшу кількість неоплачуваної роботи виконують жінки, і це глобальна тенденція. Така економічна [[гендерна нерівність]] пов'язана з традиційними функціями жінок у [[Домашнє господарство|домашньому господарстві]], і відбивається на становищі жінок як у приватній сфері, так і на ринку праці, спричинюючи [[гендерний розрив в оплаті праці]]. Віддаючи втричі більше за чоловіків часу неоплачуваній хатній роботі, жінки втрачають можливості на ринку праці, здоров'я та заглиблюються у бідність, що, в свою чергу, негативно впливає на дітей та державу.

Неоплачувана доглядова праця (Unpaid care work) -&nbsp;— це щоденні активності, що забезпечують комфорт конкретної родини: приготування їжі, прибирання, прання, закупи продуктів чи речей для дому, так само як догляд за дітьми, літніми, хворими, неповносправними членами родини. В деяких країнах доглядова праця може входити до системи національних рахунків, наприклад, як «вирощування їжі для домашнього споживання».<ref name=":1">{{Cite journal|last=Folbre|first=Nancy|date=July 2006|title=Measuring Care: Gender, Empowerment, and the Care Economy|url=|journal=Journal of Human Development|volume=7|issue=2|doi=|pmid=|access-date=}}</ref> Доглядова праця майже чи повністю не прив'язана до біології, її може виконувати будь-хто в родині, маючи достатньо навичок.

Неоплачувана репродуктивна праця (Reproductive labor) -&nbsp;— це робота з забезпечення відтворювання сім'ї (продовження роду): всі активності, пов'язані з дітонародженням, а також виховання / догляд за дітьми та іншими членами родини.<ref>{{Cite journal|last=Satz|first=Debra|year=1992|title=Markets in Women's Reproductive Labor|url=|journal=Philosophy & Public Affairs|volume=21|pages=107–131|via=JSTOR}}</ref><ref name=":9">Olmsted, Jennifer C. «Development and Reproductive Rights: Placing Social Sustainability at the Center of the Agenda.» 2016, pp. 1-21.</ref> Окрім народження та грудного вигодовування дітей, решту репродуктивної праці (від догляду за немовлятами до виховання підлітків) можуть взяти на себе будь-хто з родини.<ref name=":14">{{Cite journal|last=Heilman|first=Madeline E.|last2=Chen|first2=Julie J.|year=2005|title=Same Behavior, Different Consequences: Reactions to Men's and Women's Altruistic Citizenship Behavior|url=|journal=Journal of Applied Psychology|volume=90|issue=3|pages=431–441|via=JSTOR}}</ref> Проте біологічна залежність дітонародження від жіночої репродуктивної системи зробила незворотньо "«жіночою"» і решту роботи з забезпечення репродукції (зокрема, догляд за малолітніми дітьми, декрети в зв'язку з народженням дитини, опіка над дітьми, їх забезпечення, розвиток та виховання). Від одружених жінок, матерів-одиначок, сестер, тіток та інших жінок в родинах очікується, що саме вони візьмуть на себе основну частину цієї неплатної праці впродовж усього життя, водночас із гострою потребою в жіночій [[Робоча сила|робочій силі]] на ринку праці.<ref name=":9" /> Виховання дітей підпадає і під репродуктивну, і під доглядову працю, тож залишається на плечах жінок, хоча після грудного вигодовування могло б перейти в спільний фонд домогосподарства.<ref name=":14" />

== Статистика ==

Найчастіше неоплачувану хатню роботу вимірюють ''дослідженнями використання часу'', що оцінюють, скільки часу люди приділяють певним активностям.<ref name=":1" /> Sarah Gammage дослідила часові витрати в Гватемалі і виявила, що жінки щоденно виконують біля 70&nbsp;% всієї неоплачуваної роботи в домогосподарствах.<ref name=":2">{{Cite journal|last=Gammage|first=Sarah|date=September 9, 2010|title=Time Pressed and Time Poor: Unpaid Household Work in Guatemala|url=|journal=Feminist Economics|volume=16|issue=3|pages=79–112|doi=10.1080/13545701.2010.498571|pmid=|access-date=}}</ref> В шістьох інших країнах результати були подібні.<ref name=":15">{{Cite journal|last=Budlender|first=Debbie|date=December 2008|title=The Statistical Evidence on Care and Non-Care Work across Six Countries|url=http://www.unrisd.org/80256B3C005BCCF9/(httpAuxPages)/F9FEC4EA774573E7C1257560003A96B2/$file/BudlenderREV.pdf|journal=United Nations Research Institute for Social Development|doi=|pmid=|access-date=}}</ref> В Китаї чоловіки проводять за неоплачуваною хатньою працею в середньому 58 хвилин на добу, жінки -&nbsp;— в середньому 139 хв.<ref name=":16">{{Cite journal|last=Liangshu|first=Qi|last2=Dong|first2=Xiao-yuan|date=May 8, 2015|title=Unpaid Care Work's Interference with Paid Work and the Gender Earnings Gap in China|url=|journal=Feminist Economics|volume=22|issue=2|pages=143–167|doi=10.1080/13545701.2015.1025803|pmid=|access-date=}}</ref>

|2015 <ref name=":16" />

Регулярні дані, зібрані в 80 країнах 24-годинниковим тижневим щоденникуванням організацією ''United Nations Statistics Division'' з 2000 по 2015 роки, прямо підтверджують, що жінки виконують більше половини хатньої роботи по всьому світу. Найбільший розрив між чоловічими та жіночими затратами часу -&nbsp;— у [[Країни, що розвиваються|країнах, що розвиваються]]. Найменша різниця в затратах у скандинавських країнах: Швеції, Норвегії, Данії, Нідерландах та Фінлндії. Мінімальний розрив у Швеції: 3.33 год. на тиждень<ref name=":7">Statistics, Commodity Trade, and Statistics Branch. "«United Nations Statistics Division."» ''New York'' (2012).</ref>. Див. також [[Проституція в Швеції|Шведська модель боротьби з проституцією]] та [[Фемінізм у Швеції]].

Вимір чоловічої участі в хатній роботі (2012, Малаві) показав, що чоловіки в середньому займаються нею 1.25 год, і це та ж тривалість, що в камбоджійських чоловіків у 2014. Інші нації з низькою чоловічою участю в домашній праці -&nbsp;— Пакистан (1.81 год; різниця з жінками 18.06 год), Малі (2.50 год; 17.92 год різниці), Японія (2.92; 12.01 год) та Палестина (3.06 год; 16.11 год різниці).<ref name=":7" />

Якщо в 'індустріальних' країнах жінки витрачають "«дві третіх"» на неоплачувану працю та "«третину на оплачувані активності"» (чоловіки -&nbsp;— навпаки), то в країнах, 'що розвиваються', з тими ж "«двома третіми"» у жінок в чоловіків обслуговування займає "«менше однієї четвертої їхнього робочого часу"».<ref name=":11">{{cite journal|year=1995|title=WHO special programme for research, development and research training in human reproduction, World Bank: IUD Research Group. The TCu380A IUD and the frameless "FlexiGard", interim three-year data from an international multicenter trial|url=|journal=Contraception|volume=52|issue=2|pages=77–83|doi=10.1016/s0010-7824(95)00140-9|pmid=8536451|last1=Worldbankiudresearchgroup}}</ref>

Традиційне уявлення про сім'ю передбачає підкріплений [[Гендерні стереотипи|гендерними стереотипами]] розподіл роботи на «чоловічу» (забезпечувати прибуток родини, "«годувальник"») та «жіночу» (виконання домашньої роботи, "«берегиня"», "«господиня"», "«домогосподарка"»).<ref name=":0" /> Підгрунтям для формування цих [[Гендерна роль|'''гендерних ролей''']] стали [[Патріархат (соціальні відносини)|патріархатна]] культура, вплив [[Колоніалізм|колоніалізму]], [[Імперіалізм|імперіалізму]] і [[Християнство|християнства]]. Історично жінка мала бути «гарною» дружиною та матір'ю.<ref name=":6">{{Cite journal|last=Sayer|first=Liana C.|year=2005|title=Gender, time and inequality: Trends in women's and men's paid work, unpaid work and free time|url=|journal=Social Forces|volume=84|issue=1|pages=285–303|via=}}</ref> Християнство визначає роль жінки як підкорення чоловіку та ведення домашнього господарства. За дослідженнями, новоанглійські місіонери, проповідуючи християнські цінності, змінили традиційний високий статус жінки в гавайських полігамних племенах, де до того жінки не обтяжувалися хатніми обов'язками, такими як прасування.<ref>{{Cite book|title=New England missionary wives, Hawaiian women, and "The Cult of True Womanhood"|last=Grimshaw|first=Patricia|year=1989|pages=19–44}}</ref>

Тож, за сформованими [[Соціальна норма|соціальними нормами]] основний тягар домашньої роботи лежить на жінках. Чоловік може, але не зобов'язаний, виконувати лише частину праці з догляду за дітьми. Починаючи з 1960-х, з поширенням глобалізації, на ринку праці з'явилися нові можливості для жінок, що поставило під сумнів «головування» чоловіків у сім'ї.<ref name=":6">{{Cite journal|last=Sayer|first=Liana C.|year=2005|title=Gender, time and inequality: Trends in women's and men's paid work, unpaid work and free time|url=|journal=Social Forces|volume=84|issue=1|pages=285–303|via=}}</ref> Глобалізація дала жінкам оплачувану роботу, але не позбавила їх від необхідності виконувати неоплачувану.<ref name=":10">{{Cite journal|last=Pearson|first=Ruth|year=2000|title=All change? Men, women and reproductive work in the global economy|url=|journal=The European Journal of Development Research|volume=12|issue=2|pages=219–237|via=}}</ref> Фактично сучасна жінка повинна вирішити, чому віддавати пріоритет, час, здоров'я та гроші&nbsp;— побудові кар'єри чи виконанню хатньої роботи ({{Не перекладено|Баланс між роботою й життям||en|Work–life balance}}). Ця проблема носить назву "«{{Не перекладено|Подвійний тягар||en|Double burden}}"» або «'''зміна біля плити'''» і, в свою чергу, впливає на рівень життя та дохід родини.

Нині все в більшій кількості родин працюють обидвоє, і відбувається поступова трансформація уявлень про розподіл роботи. Проте, незалежно від методології, численні дослідження доводять, що розподіл домашньої роботи досі покладає основну її частину на дружин. Нерівність між чоловіками і жінками у шлюбі має тенденцію до скорочення, але вкрай повільну.<ref name=":13">{{cite web|url=http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/135457000337679|title=Working Time as Gendered Time|last2=Negrey|first2=Cynthia|website=Feminist Economics|pages=59–76|doi=10.1080/135457000337679|last1=Sirianni|first1=Carmen}}</ref> Соціальні очікування створюють тиск на жінок і не стимулюють чоловіків. І хоча члени родини чоловічої статі здатні виконувати неоплачувану роботу, повертаючись додому з оплачуваної, набагато частіше її виконують саме жінки, повертаючись зі своєї.<ref name=":0" />

Суспільства конструювали жіночі гендерні ролі саме такими, тому що жінки переважно фінансово залежали від чоловіків, що виражалося в "«сексуальному контракті"», що визначав їх як "«приватну власність окремого чоловіка"».<ref name=":8">{{Cite journal|last=Olmsted|first=Jennifer C.|year=2005|title=Is paid work the (only) answer? Neoliberalism, Arab women's well-being, and the social contract|url=|journal=Journal of Middle East Women's Studies|volume=1|issue=2|pages=112–139|via=|doi=10.1215/15525864-2005-2005}}</ref> Це призвело до доместикації жінок, оскільки їхнім основним шляхом доступу до фінансів став шлюб з чоловіком. Такий гендерний поділ зробив потреби та права жінок невидимими, що дозволило чоловікам "«продовжити домінувати над жінками та визначати їх як залежних"» і встановило необхідну залежність між чоловіками та жінками.<ref name=":8" /> Проігнорована ''взаємність'' цього зв'язку підкреслює факт залежності чоловіків від жіночої "«хатньої та репродуктивної роботи"».

В багатьох суспільствах жіноча роль включає "«дітонародження, догляд за дітьми, старими, хворими, приготування їжі та одягу, збір води, підтримання вогню"».<ref name=":8" /> До того ж, жіноча гендерна роль вбудована в економіку як таку, бо її внесок в економіку може бути легко замінений чоловіком через інший шлюб чи плату за доглядові послуги; доглядова праця продається і купується, проте більша її частина неоплатна і не врахована. Конфігурація обміну обслуговування на забезпечення базується на '[[Патріархат (соціальні відносини)|патріархатному]] контролі', в котрожу жінка "«вирощується, щоб бути ріднею"»-доглядачкою та підтримувачкою структури сім'ї, тоді як чоловік має індивідуальну свободу, його роль вимагає лише постачати гроші.<ref name=":8" />

Під тиском тренду працюючих пар і поступового старіння популяції комерціалізація хатньої та доглядової праці стала неминучою. Висунуто аргументи, що вартість неоплачуваної праці завжди має враховуватись, аби запобігти експлуатації неоплачуваної трудової сили, і тому вона має розглядатися як законний найм. Також є вимоги надати неоплачуваним хатнім працівницям "«опікунський посібник"», щоб захистити трудову вартість їхньої праці.<ref>{{citation|title=UNIFEM: Progress for the World's Women 2005|url=http://www.un-ngls.org/orf/women-2005.pdf|year=2005|pages=58–73}}</ref>

Безоплатна доглядова робота необхідна для підтримки порядку в глобальній ринковій економіці. За {{Не перекладено|Теорія торта|теорією торта|en|Cake theory}}, репродуктивна та доглядова праця&nbsp;— - "«ключі до функціонування всіх економік."»<ref name=":9" /> Доглядова праця забезпечує здоров'я і продуктивність тих, хто виконує оплачувану роботу. Продуктивність використовується для створення капіталу.<ref>{{Cite book|title=The origin of capitalism: a longer view|last=Wood|first=Ellen Meiksins|year=2002|publisher=Verso|location=|pages=|isbn=|quote=|via=}}</ref> З двох видів капіталу (грошовий та людський) людський є дешевшим тому, що робоча сила, яка його створює, переважно складається з жінок.<ref>Folbre, Nancy. "«Caring Labor."» Transcription by Oliver Ressler. 2003, UMass Amherst. Video.</ref> "«Люди в доглядовому секторі часто експлуатуються, отримують меншу платню та працюють в незадовільних умовах."»<ref name=":9" />

=== "«Жіночість"» доглядової роботи ===

Приписування обслуговуючої праці жінкам забезпечується також '''знецінюванням праці жінок''', котре прямо влпиває на гендерний розрив в оплаті праці. Маркуючи зусилля та вклад жінок як щось меншовартісне, чоловіки зберігають наявну структуру влади та тримають жінок на дистанції від прибуткових сфер ринку, в тому числі, через демотивацію.

Так, UNDP Women та Development Report (1995) досліджено 31 країну:<ref name=":11" /> майже в усіх країнах жінки працювали більше годин, ніж чоловіки, але отримували меншу економічну винагороду. Як у "«третьому"», так і в "«індустріалізованому"» світі чоловіки отримують "«левову частку прибутку та визнання"» за свої інвестиції, тоді як робота жінок залишається "«неоплаченою, нерозпізнаною, недооціненою."»<ref name=":11" /> Жінки в бідних країнах схильні брати безкоштовну роботу на себе через відмови чоловіків її виконувати з аргументом, що "«жінки як гендер мають обов'язки перед іншими, яких чоловіки як гендер не потерплять."»<ref name=":10" />

=== "«Друга зміна"» ===

{{Не перекладено|Подвійний тягар||en|Double burden}} (подвійний день, подвійне навантаження, double burden) -&nbsp;— явище, що жінка, маючи оплачувану роботу на ринку праці, повинна прийти додому і цілодобово працювати на ниві неоплачуваної хатньої роботи.<ref name=":5">{{Cite journal|last=MacDonald|first=Martha|last2=Phipps|first2=Shelley|last3=Lethbridge|first3=Lynn|date=March 2005|title=Takings Its Toll: The Influence of Paid and Unpaid Work on Women's Well-Being|url=|journal=Feminist Economics|volume=11|issue=1|pages=63–94|doi=10.1080/1354570042000332597|pmid=|access-date=}}</ref> За суспільними очікуваннями, тягар неоплачуваної роботи в першу чергу падає на жінку, навіть якщо в неї з чоловіком однаковий оплачуваний робочий день.<ref name=":5" />

Збільшення оплачуваного робочого часу не дає відповідного скорочення неоплаченого. Чоловіки не збільшили своєї частки неоплачуваної роботи настільки, наскільки жінки збільшили свою частку оплачуваної.<ref name=":13" /> За {{Не перекладено|Звіт про розвиток людства|Звітом про розвиток людства|en|Human Development Report}} від 2015 року у 63 країнах, 31&nbsp;% жіночого часу йде на неоплачувану роботу, чоловіки ж присвячують їй тільки 10&nbsp;% свого часу.<ref>{{Cite web|url=http://hdr.undp.org/sites/default/files/2015_human_development_report.pdf|title=Human Development Report 2015|last=|first=|date=2015|website=|publisher=}}</ref>

== Наслідки "«хатньої роботи"» ==

[[FileФайл:Two children share a book.jpg|thumb|Через неоплачувану доглядову працю багато дівчаток з бідних країн не завершують базової освіти|альт=]]

=== Фемінізація бідності ===

Подвійне навантаження посилюється, коли жінки страждають від бідності (див. [[фемінізація бідності]]) та живуть у громадах без базової інфраструктури.<ref name=":0" /> У регіонах з нелегким доступом до їжі та води домашні обов'язки поглинають ще більше часу.

=== Жіноче здоров'я ===

"«Друга зміна"» негативно впливає на життя жінок, оскільки залишає менше часу для турботи про себе, відпочинку та сну.<ref name=":1" />

Поєднання оплачуваних і неоплачуваних трудових обов'язків виснажує жінок. Не є рідкістю звіти про підвищений рівень стресу<ref name=":2" />. Жінки повідомляють про вищі рівні симптомів, пов'язаних з депресією і тривожністю, включаючи низьке задоволення від життя і суб'єктивний рівень щастя.<ref name=":14" /> У поєднанні з [[Гендерний розрив в оплаті праці|нижчими зарплатами]], дефіцитом часу та, часто, обмеженим доступом до якісних медичних послуг, у жінок менша ймовірність забезпечити собі належне лікування.

* Перевантаженість хатньою роботою негативно впливає на здатність жінок орієнтуватись у житті за межами домівки. Ізоляція в хатній роботі виступає бар'єром на шляху до оплачуваного найму, а для працюючих жінок -&nbsp;— відтягує професійну реалізацію подвійним вантажем.<ref>"«Human development report 1999"». New York: Oxford University Press, 1999. Online. Internet. 13 Oct. 2016.</ref>

* Через очікування повного об'єму обслуговуючої та репродуктивної праці від жінок їх менш охоче беруть на роботу, особливо відповідальну та/чи з відрядженнями, оскільки роботодавці вважають, що співробітниця не зможе ефективно працювати, бо буде "«зайнята домом і дітьми"». Так [[Сексизм|дискримінація]] при прийомі на роботу торкається навіть тих жінок, котрі не виконують/не планують виконувати більшу частину неоплачуваної хатньої роботи, налаштувавши її адекватний розподіл у родині чи не маючи родини.

Обрахунок грошового еквіваленту виконаної хатньої роботи.<ref name=":1" /> Наприклад: щоб оцінити неоплачуваний догляд за дітьми, дивляться на вартість найму няні; щоб оцінити безоплатне куховарство -&nbsp;— шукають ціну аналогічної страви в ресторані.<ref name=":1" /> Недолік методу: не враховує додаткові емоційні витрати матері, яка залишається дома з дітьми, на відміну від незнайомої людини.<ref name=":4" />

* {{Не перекладено|Подвійний тягар||en|Double burden}}

* [[Скляна стеля]]

* [[Гендерні квоти]]