Сюзанн Ленглен: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
Bluelinking 1 books for verifiability.) #IABot (v2.1alpha3 |
||
Рядок 102:
Ланглен сильно критикували за рішення перейти в професіонали, а Всеанглійський клуб у Вімблдоні навіть позбавив її почесного членства.Сама Ланглен описувала своє рішення як «утечу від рабства». У програмці турне вона писала: «Дванадцять років я була чемпіонкою і заробила для тенісу мільйони, а ще й платила тисячі франків вхідних внесків, щоб мені було дощзовлено це зробити... За свою кар'єру я натрудилася так як будь-яка людина, чоловік чи жінка, трудяться на будь-якій роботі. І я не заробила й 5 тисяч доларів, і жодного цента завдяки свої спеціальності, науці
мого життя - тенісу... Мені двадцять сім, і я не багата – чи не час мені розпочати іншу кар'єру, покинувши ту, в якій люди називають мене генієм?
Чи усміхнутися перcпективі реальної бідності й продовжувати заробляти статки – для кого?» Про любительську систему в тенісі Ланглен говорила: «За цими абсурдними, антикварними любительськими правилами можуть замагатися тільки заможні люди, і ''фактично змагаються'' тільки заможні люди. Чи це справедливо? Чи це служить розвиткові спорту? Чи сприяє це популярності тенісу — чи навпаки, велике число тенісних талантів спить у тілах юнаків та дівчат, імена яких не належать до соціального реєстру?»<ref>{{cite book |author=[[Billie Jean King]] with Cynthia Starr |title=We Have Come a Long Way: The Story of Women's Tennis |publisher=McGraw-Hill |location=New York |year=1988 |pages=[https://archive.org/details/wehavecomelongwa00king/page/40 40–41] |isbn=0-07-034625-9 |oclc= |doi= |url=https://archive.org/details/wehavecomelongwa00king/page/40 }}</ref>
<!---
| |||