ВУ справу втрутився [[Балдуїн III (король Єрусалиму)|Балдуїн III]], король Єрусалиму, який змусив Нур ад-Діна підписавпідписати перемир'я. Після цього у 1150 і 1152 році король намагався переконати Констанцію укласти шлюб з одним з його васалів, щоб контролювати Антіохійське князівство. Констанція відмовилася. У внутрішніх справах вона спиралася на латинського патріарха Антіохії Аймері. Візантійський імператор [[Мануїл I]] запропонував свою кандидатуру — Іоанна Рожера Далассена. Натомість 1153 року Констанція вийшла заміж за лицаря [[Рено де Шатільйон]]а.
У 1157 році Рено де Шатьлійон вступив у конфлікт з Тибальдом Фландрським за місто Шайзар. також він відмовився датив асальну присягу Візантії, що спричинило війну з останньою. Зрештою Шатільйон зазнав поразки й визнав себе васалом імператора Мануїла I. 1160 року потарпивпотрапив у полон до Мадж ад-Діна, намісника Алеппо. За цих осбтавин Констанція виступила проти бажання старшого сина [[Боемунд III (князь Антіохії)|Боемунда III]] перебрати влади. Натомість тому на допомогу прийшов єрусалимський король Балдуїну III, який оголосив Бодуена III князем, а себе регентом. За цих обставин Констанція погодилася на шлюб доньки [[Марія Антіохійська|Марії]] з імператором Мауїлом I. Натомість останній визнав Констанцію княгинею Антіохійською.
Констанція правила до 1163 року, коли знову вступила у конфлікт з Боемундом III. Княгиня спиралася на допомогу візантійського дуки Костянтина Каламана. Але її син за підтримки кілікійського князя Тороса II відібрав владу у матері. Констанція померла того ж року в Лаодікеї.
