Відкрити головне меню

Зміни

16 байтів додано ,  1 місяць тому
нема опису редагування
Щодо назви гурту Коулман пояснив: "вбивчий жарт, це коли люди дивляться щось на зразок [[Монті Пайтон|Monty Python]] на телебаченні і сміються, хоча насправді вони сміються над собою. Це як солдат Першої світової війни в траншеї. Він знає, що його життя спливає, і що протягом найближчих десяти хвилин він може померти … а потім раптом він розуміє, що знаходиться під впливом якоїсь курви з [[Вестмінстерське абатство|Вестмінстера]]&nbsp;— "Чому я роблю те, чого не хочу? Я не хочу нікого вбивати, я перебуваю під контролем «.»<ref>{{Cite web|url=|title=Laugh At Your Peril With Killing Joke. Allied Propaganda. May 1979.|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
 
До вересня 1979 року, незадовго до виходу дебютного [[Міні-альбом|EP]], {{Не перекладено|Turn to Red||en|Turn to Red/Almost Red}},  Kiling Joke заснували [[лейбл]] Malicious Damage, залучивши до цього художника-графіка Майка Коулза (Mike Coles)<ref>{{Cite web|url=http://www.maliciousdamage.biz/about|title=Malicious Damage. biz|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160410015616/http://www.maliciousdamage.biz/about|archivedate=10 квітень 2016|deadurl=yes}}</ref> та підписали контракт з компанією [[Island Records]], яка займалася релізами до того часу, поки Malicious Damage не перейшов на [[E.G. Records]] з релізами через [[Polydor Records|Polydor]] від 1980-го року.<ref name=":1" /> Пісні Killing Joke та ранні сингли були примітивним [[панк-рок]]ом, іноді з домішками електроніки. Turn to Red привернув увагу легендарного DJ-я Джона Піла (DJ John Peel), який цікавився музичними командами з незвичним звучанням і завдяки якому гурт часта звучав у ефірі. Перший EP мав перевидання, а музичний журнал [[New Musical Express|NME]], в концертному огляді, заявив, що "їх звучання нагадує ранній [[Siouxsie and the Banshees]] без захопливої, аморальної уяви. Щодо їх живих виступів, було сказано, що «лише Джаз демонструє жвавість на сцені, який нахилився над синтезатором, роблячи набіги як неандерталець, охоплений жестикуляцією, наче скажений».<ref>{{Cite web|url=|title=Hanna, Lynn (8 November 1980). Plague of the Punk Zombies. NME. p. 45.|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
 
Їхній дебютний сингл {{Не перекладено|Wardance||en|Wardance }}/Pssyche преса охарактеризувала як «важку танцювальну музику».<ref name=":1" /> Гурт змінив своє звучання на щось більш щільне, більш агресивне, і більше схоже на [[Важкий метал (музика)|хеві-метал]]. Їх дебютний альбом [[Killing Joke (альбом 1980 року)|Killing Joke]] вийшов у вересні: гурт навіть деякий час думав назвати його «Завтрашній світ» («Tomorrow's World»).<ref name=":1" /> Проте в пресі їх почали критикувати за відсутність нового матеріалу, оскільки на [[Сторона А і сторона Б|стороні Б]] (b-side) синглів замість нових пісень часто з'являлися ремікси.<ref name=":2">{{Cite web|url=|title=Valac Van Der Veen. "Live from the theater of destruction ". Sounds. 31 January 1981|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> Гурт волів продовжувати роботу в студії і випустив [[What's THIS For...!]] всього через дев'ять місяців після «Killing Joke», в червні 1981 року. Для «What's THIS For…!» вони найняли звукорежисера Ніка Лонея (Nick Launay), який раніше записував гурт [[Public Image Ltd|PIL]].<ref>{{Cite web|url=|title=Dadomo, Giovanni. "A Matter of laughs and death". The Face. May 1981|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> В цей час Killing Joke гастролюють по всій [[Велика Британія|Великій Британії]], привертаючи до себе увагу як [[Фанат|фанів]] [[постпанк]]у, так і  [[Важкий метал (музика)|важкого металу]], завдяки таким синглам, як «Follow the Leaders» (1981).<ref name=":3">{{Cite web|url=|title=Hightower, Laura; DeRemer, Leigh Ann (2001). "Killing Joke". Contemporary Musicians. Profiles of the People in Music / Volume 30. Detroit, Michigan: Gale Research.|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
Надалі, в музиці гурту стають помітні елементи стилю [[Поп-музика|поп]], а Коулман пом'якшує жорсткість вокалу&nbsp;— Killing Joke розвинули варіант [[Нова хвиля (музичний напрям)|нової хвилі]] в своєму п'ятому альбомі «[[Night Time]]» (1985), з яким вони досягли вражаючого успіху.<ref>{{Cite web|url=http://www.popmatters.com/feature/fun-games-killing-joke-in-the-mid-80s/|title=Fun & Games: Killing Joke in the mid-‘80s by Adrien Begrand, PopMatters.com. «Punk, goth, New Wave, dance, pop, "Love Like Blood" covers all that ground with astonishing grace.»|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> В чарті синглів Великої Британії пісня [[Love Like Blood]] посіла 16-те місце<ref>{{Cite web|url=http://www.officialcharts.com/artist/19038/killing%20joke/#singles|title=UK singles charts - Killing Joke". The officialcharts.com.|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>, а в Європі навіть досягла 5-го місця в [[Нідерланди|Нідерландах]] і 8-го у [[Бельгія|Бельгії]]<ref>{{Cite web|url=http://www.dutchcharts.nl/showitem.asp?interpret=Killing+Joke&titel=Love+Like+Blood&cat=s|title=Love like Blood - charts position in Belgium and the Netherlands. Dutchcharts.nl|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
 
Killing Joke, як і раніше записуються на [[E.G. Records]], проте завершують співпрацю з Polydor, щоб підписати контракт з [[Virgin Records|Virgin]].
 
Музика у [[Brighter Than a Thousand Suns]] (1986), була загалом подібною за звучанням і настроєм до «Love like Blood». Після успіху [[Night Time]], група вирішила ще раз залучити Кімслея до підготовки нового альбому. Попри присутність не менш агресивного і важкого звучання у Brighter than a Thousand Suns (в порівнянні з їх старими роботами), в цілому, були наявні музичні розбіжності, що й призвели до розбіжностей серед слухачів. Велика кількість суперечок між прихильниками і критиками призвела до появи думок про: наявність певного тиску з боку [[E.G. Records]] на гурт, з метою створення більш комерційного звуку; актуальність такого звучання для тих, хто почував себе комфортніше слухаючи їхні перші, пост-панківскі пісні. Таким чином, запис відзначився комерційним провалом, в порівнянні з попереднім роботами&nbsp;— не досягнувши Топ 50 в чартах Великої Британії<ref name=":4" /> Однак, окремо вийшли два сингли з цього альбому&nbsp;— «[[Adorations]]» (який ледь не потрапив у UK Тop 40) і «Sanity»&nbsp;— а сам гурт продовжував успішно гастролювати до кінця року.<ref name=":1" />
 
У 1987 році група почала працювати над новим альбомом, який був представлений Коулманом і Джорді як студійний проект для решти групи. Равен взяв участь в роботі сесій, але був незадоволений результатом, і зрештою попросив видалити своє ім'я зі списку творців альбому.<ref name=":5">{{Cite web|url=|title=Smith, Mat (14 May 1988). Killing Joke [Paul Raven interview]. Melody Maker.|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>Фергюсон записував партію ударних в Берліні, але через неспроможність записати точні тайминги, версію, яку Пол Равен пізніше забракує&nbsp;— Коулман наполіг на його звільненні. «Я знаю Пола і коли він щось робить, то робить це належним чином. Якщо щось не так, то він доводить це до кінця.»<ref name=":5" />Напруженість зрештою призвела до звільнення обох музикантів з гурту. Ударні сесії взяв на себе {{нп|Джиммі Коплі||en|Jimmy Copley}}, а перкусію&nbsp;— Джеф Скантлебурі (Jeff Scantlebury).
У 2002 році Коулман, Джорді і «Юс» записали свій другий однойменний альбом зі спеціально запрошеним ударником [[Дейв Грол|Дейвом Гролом]] (Dave Grohl). Продюсирований Енді Гіллом (Andy Gill) альбом Killing Joke дістав широке визнання в 2003 році й був проголошений як потужний додаток до Extremities та інших нутряних альбомів 1990-х, і вважається одним з найкращих записів. 2003 року гурт виступив на найбільшому фестивалі просто неба в Європі (400000&nbsp;— 500000 рок-шанувальників щороку)&nbsp;— [[Przystanek Woodstock]]<ref>{{Cite web|url=http://en.wosp.org.pl/|title="Home - Wielka Orkiestra Świątecznej PomocyP"|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> в Польщі. Війна з терором і [[Війна в Іраку|вторгнення в Ірак]] були названі основними факторами реформації гурту, що й знайшло відбиття в ліричному змісті більшої частини альбому, заснованому на темах війни, державного контролю та [[Армагеддон]]у. Альбом наблизився до  Toп 40 Великої Британії і був найважчим на той момент. Він також породив два сингли: «Loose Cannon» (британський Топ 25 хітів) і «Seeing Red». Авторство всіх пісень приписують Коулману, Джорді, Говеру та Гіллу, хоча ім'я Равена також входить до списку музикантів на буклеті, відзначаючи повернення останнього до гурту після десяти років. Альбом супроводжувався турне по [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Європейський Союз|Європі]] та [[Австралія|Австралії]] в 2003—2004 році, з екс-виконавцем Prong, ударником Тедом Парсонсом (Ted Parsons).
 
У лютому 2005 року Killing Joke, разом з [[Twin Zero]] і ударником гурту [[Sack Trick]] Беном Калвертом (Ben Calvert), відіграли два концерти підряд у [[Shepherds Bush Empire]] в Лондоні, щоб відзначити свій 25-річний ювілей. DVD і CD записи з цих концертів вийшли восени того ж року під назвою XXV Gathering: The Band That Preys Together Stays Together. У червні виходить ремастеринг і розширене видання Pandemonium і Democracy на лейблі {{Не перекладено|Cooking Vinyl||en|Cooking Vinyl}}. За цим, в липні, з'являється перевидання їх перших чотирьох альбомів (Killing Joke Ха!) на лейблі [[EMI]], який на той час тримав каталог записів [[E.G. Records]]. (Друга партія реміксів від EMI з'явиться аж у січні 2008 року.) Того ж року Реза Удхін (Reza Udhin) приєднався до гурту як клавішник (під час їх британського турне в підтримку [[Mötley Crüe|Motley Crue]]), а потім вони почали роботу над своїм наступним альбомом в [[Прага|Празі]]. Саме в цей час внесок Killing Joke в світ рок-музики був визнаний загалом і вони отримали нагороду «Lifetime Achievement Award» ([[Українська мова|укр.]] Премія за життєві досягнення) на [[Kerrang!|Kerrang]] Awards у 2005 році.<ref>{{Cite web|url=http://www.mtv.com/news/1530113/killing-joke-punk-outfit-revered-by-metallica-and-grohl-still-going-strong/|title=Smith, Alexander. "Killing Joke punk outfit revered by Metallica and Grohl". Mtv.com. 5/3/2006.|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>Заради простоти і сирого звучання гурт записав новий альбом у "Пеклі" - підвальному репетиційному просторі Studio Faust Records, в Празі, де збирався для гри наживо, з мінімумом накладень. В результаті з'явився «Hosannas from the Basements of Hell», випущений в квітні 2006 року, що потрапив до британського Топ 75.
 
Під час європейського турне, у квітні 2006 року, Равен приєднався до гурту [[Ministry]] і його тимчасово замінив Нейлл Браун (Kneill Brown). У жовтні було оголошено, що Коулмана обрали на посаду композитора-резидента [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]. Як композитор-резидента його залучатимуть, щоб писати музику для особливих випадків.<ref name=":7" />
38 087

редагувань