Базидієві: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Adept (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Oys (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 8:
| domain = [[Еукаріоти]] (Eukaryota)
| regnum = [[Гриби]] (Fungi)
| divisio = '''Базидіомікотові гриби''' (
| subdivision_ranks = Класи
| subdivision =
Рядок 14:
# [[Теліоміцети]] ([[Teliomycetes]])
# [[Устоміцети]] ([[Ustomycetes]])
| ncbi = 5204
}}
'''Базидіомікотові гриби''' (
Відділ нараховує близько 30 тис. видів і є другим за кількістю видів після [[Аскомікотові гриби|аскомікотових]]. [[Еволюція]] базидіомікотових відбувалася паралельно з аскомікотовими. У складі відділу представлені майже всі екологічні групи грибів, в тому числі [[сапротрофи]] на різноманітних субстратах, [[паразити]] вищих рослин, [[Мікориза|мікоризоутворювачі]], дереворуйнуючі гриби тощо. Зустрічаються також [[копротрофи]] та [[мікотрофи]]. Серед базидіальних значна кількість видів належить до їстівних або отруйних грибів. Деякі представники мають цінні лікарські властивості. ▼
▲Відділ нараховує близько 30 тис. видів і є другим за кількістю видів після [[Аскомікотові гриби|аскомікотових]]. [[Еволюція]] базидіомікотових відбувалася паралельно з аскомікотовими. У складі відділу представлені майже всі екологічні групи грибів, в тому числі [[сапротрофи]] на різноманітних субстратах, [[паразити]] вищих рослин, [[Мікориза|мікоризоутворювачі]], дереворуйнуючі гриби тощо. Зустрічаються також [[копротрофи]] та [[мікотрофи]]. Серед базидіальних значна кількість видів належить до їстівних або отруйних грибів. Деякі представники мають цінні лікарські властивості.
== Біохімічні особливості та живлення == ▼
[[Зображення:Stem rust close up.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Іржасті гриби]] (стадія уридіоспор) ([[Puccinia graminis]]) — представник класу [[Теліоміцети|Теліоміцетових грибів]] ([[Teliomycetes]])]]▼
[[
▲[[
[[Зображення:Ectomycorrhizae002.jpg|міні|праворуч|250пкс|Вегетативне тіло — [[міцелій]] — гриба [[Кортинарій|Кортинарія]] (''[[Cortinarius]]'') утворює ектомікоризу з коренями хвойного дерева [[Дугласія|Дугласії]]]] ▼
[[Файл:Ustilago maydis de 2.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Сажка кукурудзяна]] (видозмінені зерна кукурудзи із хламідоспороми всередині) (''[[Hypholoma fasciculare]]'') — представник класу [[Устоміцети|Устоміцетових грибів]] ([[Ustomycetes]])]]
Базидіомікотові синтезують лізин за грибним шляхом (ААА-шлях). Синтез триптофану відбувається по різному - у шапинкових грибів з загниваючими плодовими тілами він синтезується за допомогою другого комплексу ферментів, у всіх інших - за допомогою четвертого комплексу. Іони заліза поглинаються за допомогою сидерамінів. Поліоли (включаючи маніт) наявні у досить значних кількостях.<br/>▼
▲[[
Споживання органічних речовин відбувається виключно шляхом абсорбції. Багатьом базидіомікотовим притаманні потужні екзоферментні системи, за допомогою яких поза межами клітин відбувається гідроліз целюлози та лігніну (целюлази, пероксидази, оксидази), білків (різноманітні пептидази), жирів (ліпази). Джерелом вуглецю та азоту є різноманітні органічні сполуки. <br/>▼
▲Базидіомікотові синтезують лізин за грибним шляхом (ААА-шлях). Синтез триптофану відбувається по різному
▲Споживання органічних речовин відбувається виключно шляхом абсорбції. Багатьом базидіомікотовим притаманні потужні екзоферментні системи, за допомогою яких поза межами клітин відбувається гідроліз целюлози та лігніну (целюлази, пероксидази, оксидази), білків (різноманітні пептидази), жирів (ліпази). Джерелом вуглецю та азоту є різноманітні органічні сполуки. <br />
Метаболізм стероїдів регулюється мікоспоринами, які у багатьох базидіомікотових здатні ініціювати статевий процес.
Грибам цього відділу притаманний широкий спектр вторинних метаболітів, до яких належать антибіотики, мікотоксини, інгібітори росту вищих рослин, фітогормони та ін.<br />
== Цитологічні ознаки ==
Клітини базидіомікотових вкриті оболонками, основу яких складають хітин та глюкани. Оболонки, на відміну від аскомікотових, багатошарові. Септи між клітинами прості або доліпорові з відкритою порою (в устоміцетів), прості з порою, закритою дрібними вакуолями (теліоміцети) або доліпорові з парентосомою (базидіоміцетові). Парентосома може мути суцільною і не мати перфорації, бути перфорованою або складатись з численних фрагментів-пухирців (ця ознака використовується при поділі базидіоміцетових на порядки). <br />
Ядерний апарат евкаріотичний. Міцелій, що розвивається з базидіоспор, має клітини переважно з одним ядром, і існує лише короткий час. Переважаюча стадія у циклі розвитку
Мітоз відкритий (у шапинкових грибів) або закритий (у всіх інших), центріолі відсутні, а центрами організації мікротрубочок, подібно до аскомікотових, є полярні скупчення аморфного нуклеопротеїду. Ядерце на початку мітозу переважно дезінтегрується, рідше виштовхується у цитоплазму, де зберігається до початку або завершення телофази.
[[Мітохондрії]] з пластичастими кристами. Комплекс Гольджі відсутній. Одномембранні органели подібні до аскомікотових
Джгутикові стадії повністю відсутні.
== Вегетативне тіло ==
Представлене гаплоїдним (коротка стадія життєвого циклу) та дикаріонтичним (основна стадія життєвого циклу) міцелієм. Міцелій, що розвивається із спор статевого спороношення
У більшості базидіомікотових дикаріонтичний міцелій має пряжки
Найбільш відомою видозміною міцелію у базидіомкотових є плодові тіла. На відміну від аскомікотових, вони утворюються виключно гіфами дикаріонтичного міцелію. До інших видозмін належать ризоморфи
== Розмноження ==
[[
[[
[[
[[
Основним способом розмноження базидіомікотових є розмноження за допомогою спор статевого спороношення
=== Статеве розмноження ===
На відміну від [[Аскомікотові гриби|аскомікотових грибів]], у базидіальних грибів відсутні диференційовані статеві органи. Статевий процес
Після плазмогамії ядра об'єднуються в дикаріони, які згодом синхронно діляться, утворюючи дикаріонтичний міцелій. Такий міцелій може існувати довгий час, і є переважаючою стадією життєвого цикла базидіомікотових. З дикаріонтичних клітин розвивається статеве спороношення
== Життєвий цикл та розвиток статевих спороношень ==
У найбільш загальному вигляді життєвий цикл базидіомікотових включає наступні етапи: з гаплоїдної базидіоспори розвивається гаплоїдний міцелій. Його клітини копулюють, при цьому відбувається плазмогамія, що не супроводжується каріогамією, і утворюється дикарінтична клітина злиття. З неї розвивається дикаріонтичний міцелій, що є основним вегетативним поколінням базидіомікотових. Окремі дикаріонтичні клітини розвиваються у базидію: в них ядра дикаріону зливаються (каріогамія), відбувається мейоз, і на базидії утворюються гаплоїдні базидіоспори. Таким чином, життєвий цикл гаплофазний, з зиготичною редуцією та гетероморфною зміною поколінь
У деяких грибів (наприклад, іржастих) дикаріонтична фаза може утворювати додаткові нестатеві спороношення
=== Розвиток базидій ===
Відомо два основні варіанти розвитку базидій: з поодиноких спочиваючих клітин
При розвитку базидії з телейтоспор її дикаріонтичні ядра зливаються, з телейтоспори виростає диплоїдна базидія, далі в ній відбувається мейоз і оболонка утворює випини
При розвитку з дикаріонтичних гіф міцелію на базидії перетворюються верхівкові дикаріонтичні клітини таких гіф: від оболонки верхівкової клітини гіфи відходить невеликій бічний виріст
З верхньої клітини з двома різностатевими ядрами утворюється базидія. Ця клітина поступово розростається, в ній відбувається каріогамія і утворюється диплоїдне ядро. Воно майже одразу редукційно ділиться, утворюючи чотири гаплоїдних ядра. Оболонка майбутньої базидії розвиває випини
Таким чином, в обох варіантах базидіоспори розвиваються екзогенно, на відміну від аскоспор, що утворюються ендогенно.
Базидії можуть бути поодинокими (якщо вони розвиваються з телейтоспор), або утворюватись на гіфах розвиненого дикаріонтичного міцелію, складаючи основу гіменію.
Гіменій
=== Типи базидій ===
За морфологічною будовою базидії поділяють на одноклітинні
За характером розташування веретена поділу під час мейозу (фаза мітозу І) та рівнями розташування ядер після другого поділу (фази мітоз ІІ), базидії поділяють на хіастичні та стихічні. <br />
В хіастичних базидіях під час мейозу диплоїдне ядро розташовується на верхівці базидії, веретено орієнтується перпендикулярно до поздовжньої вісі базидії. Як наслідок, після другого поділу (фаза мітоз ІІ) всі чотири гаплоїдних ядра розташовуються на верхівці базидії приблизно на одному рівні.<br />
У стихічних базидіях під час мейозу ядро знаходиться приблизно у центрі базидії, а веретно орієнтується паралельно до її поздовжної вісі. Як наслідок, після другого поділу дочірні гаплоїдні ядра розміщуються у базидії на різних рівнях.
=== Типи базидіоспор ===
Хоча всі базидіоспори утворюються екзогенно і мають одне гаплоїдне ядро, проте є досить різноманітними багатьма морфологічними ознаками (зокрема, за формою, кольором, розмірами, поверхнею оболонки, за наявністю проросткової пори, та ін.). До провідних ознак базидіоспор, що використовуються при поділі базидіомікотових на таксони високого та середнього рангів (зокрема, на порядки та родини) належать їх здатність активно відокремлюватись від базидії та забарвлюватись певними барвниками, в першу чергу, тими, що містять йод.<br />
Базидіоспори, що активно відстрілюються від базидій, називають балістоспорами. Такий відстріл пов'язаний з утворенням у стеригмах вакуолі, де відбувається гідроліз глікогену до простих цукрів, і як наслідок, розвивається високий тургорний тиск.
За здатністю до забарвлення розчином Люголя або реактивом Мельцера базидіоспори поділяють на амілоїдні та неамілоїдні. В амілоїдних спорах наявний розчинний крохмаль, який з йодом дає брудно-фіолетове забарвлення.
Рядок 81 ⟶ 83:
== Література ==
# Костіков І. Ю., Джаган В. В., Демченко Е. М., Бойко О. А., Бойко В. Р., Романенко П. О. Ботаніка. Водорості та гриби. — Київ, 2004.
== Посилання ==
|