Афон: відмінності між версіями

| назва = Гора АфонАтон

[[Файл:Flag_of_the_Greek_Orthodox_Church.svg|thumb|right|Знамено [[Константинопольська православна церква|Вселенського Патріархату]] з гербом [[Палеологи|Палеологiв]], що використовується на АфонiАтонi]]

'''Ато́н'''<ref>{{Cite news|title=Український правопис 2019 року|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81_2019_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83&oldid=26304450|work=Вікіпедія|date=2019-10-15|accessdate=2019-10-20|language=uk}}</ref>''',''' '''Афо́н''' ({{lang-el|Άθως}}, {{нп|іонійський діалект|іон.|en|Ionic Greek}} {{lang-grc|Ἄθων}}), '''Свята Гора АфонАтон''', '''АфонськаАтонська гора'''<ref name="ІЗП"/>, '''Ато́н''', '''А́тос, А́фос,''' ({{lang-el|Άγιον Όρος}}&nbsp;— Айон Орос, у перекладі ''Свята Гора''), повна назва '''Автономна Чернеча Держава Святої Гори АфонАтон''' ({{lang-el|Αυτόνομη Μοναστική Πολιτεία Αγίου Όρους}})&nbsp;— автономна [[монастир]]ська [[держава]] в [[Греція|Греції]], на [[схід]]ному виступі [[Халкідіки|Халкідонського півострова]]&nbsp;— [[Айон-Орос]]&nbsp;— в [[Егейське море|Егейському морі]], найвища точка рельєфу якої&nbsp;— '''гора АфонАтон''' висотою 1 935&nbsp;м над [[рівень моря|рівнем моря]].

АфонАтон складає спільноту із 20 православних монастирів під прямою юрисдикцією [[Константинопольська православна церква|Константинопольського патріархату]] (з 1312 року).

[[Файл:Панорама_Афону_1.jpg|міні|722x722пкс|Панорама АфонуАтону]]

[[Файл:Athanasios.jpg|thumb|140пкс|ліворуч|[[Афанасій Афонський|Атанасій Атонський(Афанасій Афонський)]]&nbsp;— засновник [[Монастир Велика Лавра|Великої Лаври]]]]

Візантійський імператор [[Костянтин Погонат]] (правив в 668—685) віддав півострів [[Айон-Орос]] у виключне володіння монахів (ченців). У 8 столітті грецькі самітники ([[анахорети]]) створили на АфоніАтоні так звану чернечу республіку. Перший монастир&nbsp;— [[Монастир Велика Лавра]]&nbsp;— на АфоніАтоні заснований в 962—963 роках грецьким [[Афанасій Афонський|ченцем АфанасіємАтанасієм]]. Згодом на АфоніАтоні виникло до 20 укріплених чоловічих [[монастир]]ів, і він став відігравати роль великого релігійного центру [[православна церква|православної церкви]].

Перший руський монастир&nbsp;— [[Монастир святого Пантелеймона|Пантелеймонів монастир]]&nbsp;— закладений на АфоніАтоні [[1080]] року за візантійського імператора [[Олексій I Комнін|Олексія I Комніна]]. [[Україна]] мала з АфономАтоном тісні релігійно-культурні зв'язки. З України на АфоніАтоні перебували [[Антоній Печерський]], [[Паїсій Величковський]] та [[Іван Вишенський]].

Нині АфонАтон&nbsp;— релігійний, науковий і туристичний центр. Управління здійснюють представники монастирів&nbsp;— свята община.

У монастирях АфонаАтона зберігається приблизно 10 тисяч грецьких, слов'янських, грузинських та арабських [[рукопис]]ів, цінні мистецькі твори (починаючи з 9 століття). Ці збірки досі мало досліджені науковцями.

[[Жінка]]м доступ на АфонАтон заборонено.

[[Файл:Вид_на_Афон.jpg|міні|Вид на АфонАтон]]

[[Файл:Скит_біля_Зографу.jpg|альт=|ліворуч|міні|Скит на АфоніАтоні біля монастиря Зограф]]

Тісні й плідні відносини [[Київська Русь|Київської Русі]] з АфономАтоном склалися від часів рівноапостольного князя [[Володимир Святославич|Володимира]]. Так, у монастирі Есфігмен наприкінці Х ст. був пострижений у ченці майбутній великий преподобний [[Антоній Печерський|Антоній]]&nbsp;— засновник [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерського монастиря]] та родоначальник усього руського чернецтва. Його духовним наставником був ігумен [[Монастир Есфігмену|Есфігменового монастиря]] Теоктист (Феоктист), відомий на той час церковний діяч. Печерський патерик свідчить, що Антоній на АфоніАтоні був двічі, де тривалий час був іноком. [[1013]] року Антоній з благословення ігумена Теоктиста (Феоктиста) повернувся на батьківщину й оселився в Києві. Преподобний Антоній упорядкував чернече життя за зразком, взятим з АфонаАтона, і впровадив ті самі правила в засновану ним [[Києво-Печерська лавра|Київську обитель]].

У [[Києво-Печерський патерик|Печерському патерику]] є розповіді про життя святого [[Амон Печерський|Аммона Затворника]]. «Преподобний Аммон, за благословенням ігумена, подорожував до Святої АфонськоїАтонської Гори, наслідуючи життя великих отців».

Перший Руський монастир на АфоніАтоні був також заснований за часів князя Володимира та названий на честь Богородиці Ксилургу. Ним ченці Київської Русі володіли до [[1169]]. До того часу кількість руських мешканців АфонаАтона так зросла, що вони звернулись через свого ігумена Лаврентія до Священного Кіноту Святої Гори з проханням надати їм один з Великих афонськихатонських монастирів.

Прохання руських ченців було задоволено, їм передали древню [[Монастир святого Пантелеймона|обитель святого Пантелеймона]], відому потім під назвами «монастир руських», «кіновій Каллімахідів» або просто «Русик» («Руський»). Також у їхньому володінні був залишений і монастир Ксилургу, але як приписний. Та цей монастир швидко втратив свій український характер. З плином часу він став російсько-українським, а згодом і зовсім російським. У наш час{{коли}} на АфоніАтоні, в Русику, в Свято-Пантелеймонівському монастирі, який перебуває у віданні [[Російська православна церква|РПЦ Московського Патріархату]], мешкає більша частина ченців, що є українцями. Ігуменом монастиря є росіянин за походженням, архімандрит [[Євлогий (Іванов)]]<ref>{{Cite web|title=Ігумен афонського Свято-Пантелеймонівського монастиря запросив Патріарха Кирила відвідати Святу Гору (рос.)|url=https://religions.unian.ua/orthodoxy/10110317-igumen-afonskogo-svyato-panteleymonivskogo-monastirya-zaprosiv-patriarha-kirila-vidvidati-svyatu-goru-ros.html|website=religions.unian.ua|accessdate=2019-03-06|language=uk}}</ref>. За даними Бі-Бі-Сі, з 2005 року російські бізнесмени витратили більше 200 мільйонів доларів на збереження Пантелеймонового монастиря, відновлення доріг, будівництво каплиць, реконструкцію пошкоджених будівель.<ref>{{Cite web|title=200 εκατ. από Ρώσους στο Άγιον Όρος - Πατριαρχείο Μόσχας: Επενδύστε σε Μονές της Ρωσίας|url=https://www.romfea.gr/patriarxeia-ts/patriarxeio-mosxas/24430-200-ekat-apo-rosous-sto-agion-oros-patriarxeio-mosxas-ependuste-se-mones-tis-rosias|website=ROMFEA|accessdate=2019-03-06|language=el-gr}}</ref> <ref>{{Cite web|title=«Ταξιδιωτική οδηγία» της Ρωσικής Εκκλησίας για «εμπάργκο» επισκέψεων στο Άγιο Όρος!|url=https://www.protothema.gr/greece/article/830634/taxidiotiki-odigia-tis-rosikis-ekklisias-gia-ebargo-episkepseon-sto-agio-oros/|website=ProtoThema|date=2018-10-17|accessdate=2019-03-06|language=el}}</ref><ref>{{Cite news|title=Прихожан РПЦ обмежили у відвідуванні Афону, на який вони могли витратити $200 млн|url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-45880240|date=2018-10-17|accessdate=2019-03-06|language=en-GB}}</ref>

Другий монастир на АфоніАтоні, де жили українці, був [[Монастир Ставронікіта|Ставроникита (Никитин Хрест)]]. Заснування цього монастиря припадає на 680 рік за часу царя Костянтина Погоната. Пізніше монастир спорожнів і був занедбаний, але відновлений у XVI&nbsp;ст. патріархом Єремією, який підтримував добрі стосунки з [[Острозький Костянтин Іванович|Костянтином Острозьким]]. Останній не раз надавав кошти монастирям Святої Гори і тому, на його прохання, до цього монастиря приймали українців.

На АфонськійАтонській горі тривалий час жив [[Іван Вишенський]] (кінець XVI&nbsp;— початок XVII століть).<ref name="ІЗП">Д.&nbsp;І.&nbsp;Яворницький «Історія запорозьких козаків», том 3, Коментарі Г.&nbsp;Я.&nbsp;Сергієнка на стор. 511.</ref>

У XVIII&nbsp;ст. знову було звернено особливу увагу на АфонАтон, як на спокійне місце життя і чернечого подвигу. І на землях [[Монастир Пантократор|Пантократового монастиря]] постає суто український Скит святого пророка Іллі, або так званий [[Іллінський скит|Іллінський козацький чи запорізький]]. Цей скит заснований ієромонахом [[Паїсій Величковський|Паїсієм Величковським]] (1722—1794), уродженцем [[Полтава|Полтави]]. До Паїсія почали сходитися ченці, переважно українці, а й частково молдавани. На АфонАтон потроху стали прибували емігранти, козаки з колишньої армії гетьмана [[Іван Мазепа|Мазепи]], бажаючи в молитві й подвигу дожити свого віку. Невдовзі Паїсій змушений був просити в Пантократового монастиря просторішого приміщення,&nbsp;— і йому віддали порожню келію св. пророка Іллі. Це було в [[1746]], і відтоді на АфоніАтоні постав [[Іллінський скит|Іллінський козацький український скит]]. Тут великий старець Паїсій переклав з грецької «[[Філокалія|Добротолюбіє]]» та твори засновників християнської аскези.

У 1747 році колишній бунчуковий товариш Григорій Голубенко заснував на АфоніАтоні скит [[Чорний Вир]].

У так званих «формулярах» багатьох афонськихатонських обителей, що подають відомості про кожного монастирського поселенця у XVI—XVII&nbsp;ст., є згадки про ченців, поряд з чиїми іменами та прізвищами стоїть і слово «[[Козаки|козак]]». Такі самі написи можна бачити на черепах у поховальних кістницях монастирів.

Коли йдеться про афонськеатонське чернецтво XIX—XX&nbsp;ст., звертає увагу кількісна характеристика: у [[1913]] сумарна кількість ченців українців і росіян становила 4800 осіб, які жили в [[Монастир святого Пантелеймона|Пантелеймонівському монастирі]], Андріївському й [[Іллінський скит|Ілінському скитах]], а також у 82 келійних обителях. Кількість ченців-греків становила на той час 3600 осіб. Це при тому, що до 1830 на АфоніАтоні не залишилося жодного українського ченця.

Того ж 1913 року, за деякими відомостями, у середовищі українських і російських ченців АфонаАтона мало місце протистояння на національному ґрунті<ref>[http://zbruc.eu/node/9085 Українці і Великороси на Афонській горі // Діло, ч. 132, 17.06.1913]</ref>.

З [[Салоніки|Салонік]] можна доїхати від станції компанії КТЕЛ ({{lang-el|Κοινά Ταμεία Εισπράξεων Λεωφορείων}}) до [[Урануполі]] щоденним рейсовим автобусом<ref>[http://www.in-ktel.gr/index.php?act=viewCat&catId=1042 Розклад руху рейсових автобусів з м. Салоніки до м. Урануполі (грец.)]</ref>. Станом на 1 липня 2010 року ціна квитка становила 11,40 євро (ціна студентського квитка&nbsp;— 8,60 євро). З Урануполі щоденно курсує два водних таксі та одна баржа<ref>[http://www.mountathosinfos.gr/pages/agionoros/ferry_info.en.html Розклад руху морського транспорту з м. Урануполі (англ.)]</ref>. Ціна квитка на баржу, станом на 1 липня 2010 року, становила приблизно 6 євро. Між Урануполі, та головним портом АфонаАтона&nbsp;— Дафні баржа зупиняється на причалах Ігуменіци, Зографу, Констамоніта, Дохіара, Ксенофонта, св. Пантелеймона.

Від причалу [[Дафні (Афон)|Дафні]] можна доїхати автобусом до столиці АфонаАтона&nbsp;— міста [[Каріес (Айон-Орос)|Кар'єса]]. З Кар'єсу, курсують маршрутні таксі до монастирів АфонаАтона. Ціна таксі залежить від кількості пасажирів. Станом на 1 липня 2010 року вартість маршрутного таксі становила 40 євро за весь автобус (при заповненні транспорту на 10 осіб&nbsp;— ціна на поїздку одного пасажира становила 4 євро).[[Файл:Athos grenze frangokastro 01.jpg|міні|250пкс|Знак із переліком заборон на кордоні АфонаАтона у [[Франгокастро]]]]Окрім цього, охочі відвідати АфонАтон можуть розпочати свою подорож від [[Акант (Халкідіки)|Ієріссос]] та [[Неа-Рода]].

# [[Монастир Ватопед]]&nbsp;(163)&nbsp;(Βατοπέδι or Βατοπαίδι)[[Файл:Панорама Афону.jpg|міні|453x453пкс|Панорама АфонуАтону. Вид з монастиря Ксенофонт. 2019 р.]]

# [[Монастир Філофей|Монастир Філотей]]&nbsp;(57)&nbsp;(Φιλοθέου)

Крім монастирів на АфоніАтоні переважно у складі монастирських подвір'їв діють менші обителі&nbsp;— переважно [[Ідіоритм|ідіоритмні]]&nbsp;— 15 [[Скит (обитель)|скитів]]<ref>[http://www.mountathosinfos.gr/pages/skites/information.gr.html Ιερές Σκήτες Αγίου Όρους]</ref>:

* Скит Святої ТройціТрійці

*[https://vue.gov.ua/Афон_(об%E2%80%99єкт_ЮНЕСКО) АфонАтон (об’єкт ЮНЕСКО)] // [[ВУЕ]]

* [https://web.archive.org/web/20160311083529/http://www.mountathos.gr/active.aspx?mode=en%7B00000000-0000-0000-0000-000000000001%7DView Офіційний сайт монастирської держави АфонАтон]

* [http://orthodoxwiki.org/Mount_Athos АфонАтон на сайті orthodoxwiki.org]

* [https://web.archive.org/web/20180806195717/http://inathos.gr/ Путівник по АфонуАтоном]

* [https://web.archive.org/web/20110817211749/http://www.monastyr.kiev.ua/statti/65-afon.html АфонАтон і Україна&nbsp;— духовна єдність]

*[https://cerkvarium.org/dokumenty/tserkovni/zayava-predstavnikiv-sv-kinotu-svyatoji-gori-afon-velika-lavra-iverijskij-kutlumush-esfigmenu.html Заява представників св.Кіноту Святої гори АфонАтон (Велика Лавра, Іверійський, Кутлумуш, Есфігмену)]