Вальдемар IV: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Best (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Haida (обговорення | внесок) |
||
Рядок 38:
Після зміцнення свого становища в країні. король вирішив розширити вплив Данії у Балтиці. Для цього здійснив у 1345 році хрестовий похід проти Литви, але він завершився безрезультатно. У 1346 році Вальдемар IV продовжив боротьбу по поверненню данських земель, зокрема важливого замку Вордінборг у Зеландії. Протягом 1346—1347 року йому вдалося повернути собі замки Ниборг, Вордінборг, а також східну частину острова [[Фюн]].
За договором від 29 серпня 1346 року Вальдемар продав за 19 тисяч марок срібла [[Князівство Естонія|Князівство Естонію]] Великому магістру [[Тевтонський орден|Тевтонського ордена]] [[Генріх Дуземер|Генріху Дуземеру]], який незабаром передав її ландмейстеру Тевтонського ордена в Лівонії Госвін фон Херіку. На виручені за продаж Естонії гроші Вальдемар повернув собі багато доменів датської корони. Проте, навіть після продажу королі Данії продовжували носити титул [[Князь Естонії|Князя Естонії]].
Планам подальшого розширення могутності Данії заважали постійні повстання селян, невдоволених великими податками. До того ж у 1349 році пройшла [[пандемія]] [[чума|чуми]] («[[Чорна смерть]]»), яка значно зменшила чисельність населення. Втім Вальдемар IV відмовився знизити податки, водночас скористався смертю багатьох представників знаті, щоб приєднати їх володіння до королівських. У 1349 році надав допомогу Людвігу, маркграфу Бранденбургу, проти самозванця. До 1353 року остаточно врегулював стосунки з графами Гольштейну.
| |||