Шашкевич Маркіян Семенович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 19:
| Magnum opus = [[Русалка Дністровая]]
| Премії =
}}
'''Маркія́н Семе́нович Шашке́вич''' ({{ДН|6|11|1811}}, с. [[Підлисся]] [[Золочівський повіт|Золочівського повіту]]&nbsp;— {{Дата смерті|7|6|1843}}, с. [[Новосілки (Буський район)|Новосілки]])&nbsp;— [[Західна Україна|західноукраїнський]] ([[галичина|галицький]]) пророк («Будитель»), [[письменник]], [[поет]], духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини. [[Стрийко]] австро-угорського генерала [[Шашкевич Олександр|Олександра Шашкевича]].<br/>
Зачинатель нової української літератури в Галичині, [[священик]] [[УГКЦ]], релігійний та культурно-[[громадський діяч]]. Перший в нових часах речник відродження західноукраїнських (галицьких) земель. Очолив «[[Руська трійця|Руську трійцю]]», ініціатор видання альманаху «[[Русалка Дністровая]]» (1837). Виступав за рівноправність [[українська мова|української мови]] з [[польська мова|польською]] в умовах того часу.
Рядок 37:
 
== Поетична спадщина ==
Перший опублікований [[вірш]] Шашкевича «Голос галичан» з'явився 1835 року, не враховуючи декількох інтимно-ліричних поезій («[[s:До милої|До милої]]», «[[s:Туга за милою|Туга за милою]]», «[[s:Думка|Думка]]»), Шашкевич писав переважно вірші патріотичного характеру («[[s:Руська мова|Руська мова]]», «[[s:Дайте руки|Дайте руки]]», «[[s:Слово до чтителей руського язика|Слово до чтителей руського язика]]», «[[s:Побратим|Побратим]]», «[[s:Лиха доля|Лиха доля]]» та ін.), також на історичні теми: «[[s:Хмельницького обступлення Львова|Хмельницького обступлення Львова]]», «[[s:О Наливайку|О Наливайку]]», «[[s:Болеслав Кривоустий|Болеслав Кривоустий]]». Надзвичайної поетичної майстерності та пророчої (візіонерської) сили є його «[[s:Псалми Русланові|Псалми Русланові]]». Загалом поетична спадщина в кількісному відношенні невелика, але (якісно) високо оцінена [[Франко Іван Якович|І. Франком]] та пізнішими дослідниками.
 
== Інші видання ==
Рядок 51:
 
[[Файл:Біла гора.jpg|міні|праворуч|210пкс|Біла гора (2016 рік)<ref>Проща на Підлиську гору // Народне слово…&nbsp;— С. 1.</ref>]]
Одним з ініціаторів встановлення пам'ятного хреста на честь Маркіяна Шашкевича на [[Біла Гора (Вороняки)|Білій Горі]] у [[Підлисся|Підлиссі]] був парох с. [[Закомар'я]]&nbsp;— о.&nbsp;[[Танячкевич Данило Іванович|Данило Танячкевич]]. У 1905 році, він під час виголошення святкової проповіді на храмовому святі [[Воздвиження Хреста Господнього|Чесного Хреста]] в сусідньому селі [[Ожидів|Ожидові]], вказавши хрестом на Білу гору зі словами: ''«На цій горі повинен стати Хрест, який показуватиме дорогу нашого національного відродження»''.<ref>''Збожна&nbsp;О.'' [http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/14446 Мій край святий, мій народ дорогий, я люблю його як тата, як маму, як мої діти (До І65-Ї річниці від дня народження о.&nbsp;Данила Танячкевича)] / Ольга Збожна // Збірник праць ТО НТШ.&nbsp;— Т.: Рада, 2008.&nbsp;— Том 4: Видатні постаті в українській культурі і науці.&nbsp;— С. 309-318309—318.&nbsp;— (Штрихи до портретів славних земляків)</ref>
 
У 1911 році [[хрест]]&nbsp;— [[пам'ятник]] був виконаний у слюсарній майстерні [[Стефанівський Михайло Адальбертович|Михайла Стефанівського]], за проектом [[Лушпинський Олександр Онуфрійович|Олександра Лушпинського]].<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI&nbsp;ст|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 412|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-77-8|тираж = }}</ref> Того ж року, у день столітнього ювілею від народження [[письменник]]а, відбулося величаве шашкевичівське свято, під час якого на Білій Горі було освячено пам'ятник "«Будителю"», встановлений напередодні події.
 
Художник Іван Труш тоді написав відомий портрет "«Будителя"». Сьогодні місце знаходження портрета невідоме. Цей портрет Шашкевича вважають найбільш автентичним, а тому він належить, як і збережені екземпляри першого видання «Русалки Дністрової», як «Корона Руська-Данила Галицького» (місце знаходження якої також невідоме), два «руські» браслети (ці знаходяться в Угорському національному музеї) і прапори галицьких полків «Руської Ради» з 1848&nbsp;р.&nbsp;до найбільш дорогоцінних ре<u>г</u>алій Галичини.
 
== Посмертне вшанування ==
Рядок 70:
3 грудня 1911 року у [[Винники|Винниках]], у місцевій [[Церква Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа (Винники)|церкві Воскресіння Господнього]] відкрита і посвячена [[Меморіальна дошка Маркіяну Шашкевичу у Винниках|меморіальна дошка]].<ref>[http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-724 ''Байцар Андрій''. Меморіальні дошки Винник]</ref>
 
5 листопада 1911 &nbsp;р. у Львові на фасаді[[Собор святого Юра|Архикатедрального собора Святого Юра]] урочисто відкрито та освячено митрополитом [[Андрей (Шептицький)|Андрей]] пам'ятну таблицю о. Маркіяну Шашкевичу. Таблиця споруджена за проектом архітектора Олександра Лушпинського. Край таблиці прикрашений гуцульським орнаментом. Напис на таблиці: "«ПАМЯТИ о. МАРКІЯНА ШАШКЕВИЧА поета, подвижника, вістника відродження Австрійської Руси 1811-1911"1811—1911». <ref>[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]. Меморіальна дошка Маркіяну Шашкевичу у Винниках (Львівщина). 1911 &nbsp;р. https://baitsar.blogspot.com/2019/04/1911_15.html?spref=fb&fbclid=IwAR0k9rqLq5hkw81vf1X8aPNbKxE_Nd3P6NHI6FFTqzSHkGRFRayoc2HFnUg</ref>Під час російської окупації Львова у роки [[Перша світова війна|першої світової війни]] царська жандармерія її викрала (привабило дороге оздоблення), а потім і радянська влада знищила ще одну, оновлену таблицю. 29 липня 2017 року на Святоюрській горі освячена нова, максимально наближена до попередніх пам'ятна таблиця о.&nbsp;Маркіяну Шашкевичу.<ref>[http://gazeta.lviv.ua/2017/07/29/u-lvovi-vstanovili-tablicyu-o-markiyanu-shashkevichu/ У Львові встановили таблицю о.&nbsp;Маркіяну Шашкевичу]</ref>.
 
У 1938 році [[Гімназія товариства «Рідна Школа» (Чортків)|Українська гімназія товариства «Рідна Школа»]] у м. [[Чортків|Чорткові]] була названа його іменем.<ref>''Мизак&nbsp;Н.'' [http://www.religstud.chnu.edu.ua/res/religstud/Knyha%204.pdf За тебе, свята Україно. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА: Книга четверта.]&nbsp;— Чернівці&nbsp;: Букрек, 2004.&nbsp;— 400 с; іл.&nbsp;— С. 133.&nbsp;— ISBN 966-8500-41-5.</ref>
Рядок 83:
У канадському місті [[Вінніпег (місто)|Вінніпег]] у 1962 році засновано Інститут Маркіяна Шашкевича, який від 1963 року, на протязі 25-ти років, видавав збірник «[[Шашкевичіяна (збірник)|Шашкевичіяна]]» та «Бібліотеку Шашкевичіяни», (редактор М. Марунчак). У 1944 році там споруджено пам'ятник із бронзовим погруддям Маркіяна Шашкевича, а на 170-роковини від дня його народження іменем Шашкевича названо місцевий парк.
 
У 1991 році, після ІІ Шашкевичівських читань, у Львові сформована [[Шашкевичівська комісія]]. Того ж року, за рішенням виконкому Львівської обласної ради, Білокамінську загально-освітню школу перейменовано та присвоєно ім'я видатного земляка. Ім'я Маркіяна Шашкевича присвоєно [[Львівська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 34 ім. Маркіяна Шашкевича|Львівській загальноосвітньої школи № &nbsp;34]].
 
Рішенням сесії [[Бережанська міська рада|Бережанської міської ради]] №&nbsp;714 від 02.08.2001 року Маркіяну Шашкевичу присвоєно звання «[[Почесні громадяни Бережан|Почесний громадянин міста Бережани]]».
Рядок 114:
 
=== Площі, вулиці ===
* 1911 року у [[Винники|Винниках]] одній з вулиць присвоєно ім'я Маркіяна Шашкевича&nbsp;— це одна із перших вулиць в Україні, яка була названа на честь Будителя України-Русі. <ref>[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]. Меморіальна дошка Маркіяну Шашкевичу у Винниках (Львівщина). 1911 &nbsp;р. https://baitsar.blogspot.com/2019/04/1911_15.html?spref=fb&fbclid=IwAR0k9rqLq5hkw81vf1X8aPNbKxE_Nd3P6NHI6FFTqzSHkGRFRayoc2HFnUg</ref> Нині ця вулиця носить ім'я [[Леся Українка|Лесі Українки]]<ref>[https://www.google.com.ua/maps/dir/49.8144692,24.1403158/49.813368,24.1359328/@49.813268,24.1359492,17z/data=!4m2!4m1!3e2 Вулиця Лесі Українкиу Винниках].</ref>, а натомість, ім'ям Будителя інша названа вулиця, яка сполучає вулиці Байди Вишневецького та Спортову<ref>[https://www.google.com.ua/maps/dir/49.8074793,24.1343767/49.805988,24.134269/@49.8073443,24.1313404,17z/data=!4m2!4m1!3e2 Вулиця Шашкевича у Винниках].</ref>.
* Вулиця Шашкевича у Львові існувала у 1920-1930-х роках<ref>''[[Мечислав Орлович|Orłowicz M]].'' Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta…&nbsp;— S. 161—162. {{ref-pl}}</ref>. У [[1991]] році площа [[Мельничук Юрій Степанович|Юрія Мельничука]] перейменована на [[Площа Шашкевича|площу Шашкевича]]<ref>''Мельник&nbsp;Б.'' Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова…&nbsp;— С. 69.</ref>.
 
Рядок 209:
* ''Стеблій&nbsp;Ф.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Шашкевич Маркіян] // {{ЕІУ|10|602}}
{{2 стовпці}}
* ''[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]''. Меморіальна дошка Маркіяну Шашкевичу у Винниках (Львівщина). 1911 &nbsp;р. https://baitsar.blogspot.com/2019/04/1911_15.html?spref=fb&fbclid=IwAR0k9rqLq5hkw81vf1X8aPNbKxE_Nd3P6NHI6FFTqzSHkGRFRayoc2HFnUg
* ''Байцар&nbsp;А.'' Літопис Винник // Винниківський вісник.&nbsp;— 2013.&nbsp;— №&nbsp;437—438.
* ''Білецький&nbsp;О.'' Русалка Дністрова // Від давнини до сучасности, т. 1.&nbsp;— К., 1960.
Рядок 262:
* [http://stezhkamu.com/places/79_muzey_markijana_shashkevycha Музей Маркіяна Шашкевича]
* [https://web.archive.org/web/20160924073718/http://library.te.ua/library_news/2011_rik2011/news_70/ Маркіян Шашкевич і українське національне відродження]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10736 Студинський К. Ґенеза поетичних творів Маркіяна Шашкевича : студія д-ра К. Студинського. &nbsp;— Львів : Накладом С. Ґорука, 1910. &nbsp;— 88 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10580 У століття ”Русалки Дністрової”«Русалки Дністрової»: ювіл. зб. &nbsp;— Самбір : б. в., 1937. &nbsp;— 52 с. &nbsp;— (Бібліотека кружка ”Рідної«Рідної школи”школи» ім. М. Шашкевича в Самборі ; ч. 1).]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10312 Шашкевич М. Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького : (з дод. творів: Івана Вагилевича і Тимка Падури). &nbsp;— Вид. 2-ге. &nbsp;— У Львові : З друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1913. &nbsp;— 456 с. : портр. &nbsp;— (Руска письменність ; 3, 1).]
</div>