Шашкевич Маркіян Семенович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
StarDeg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 19:
| Magnum opus = [[Русалка Дністровая]]
| Премії =
'''Маркія́н Семе́нович Шашке́вич''' ({{ДН|6|11|1811}}, с. [[Підлисся]] [[Золочівський повіт|Золочівського повіту]] — {{Дата смерті|7|6|1843}}, с. [[Новосілки (Буський район)|Новосілки]]) — [[Західна Україна|західноукраїнський]] ([[галичина|галицький]]) пророк («Будитель»), [[письменник]], [[поет]], духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини. [[Стрийко]] австро-угорського генерала [[Шашкевич Олександр|Олександра Шашкевича]].<br/>
Зачинатель нової української літератури в Галичині, [[священик]] [[УГКЦ]], релігійний та культурно-[[громадський діяч]]. Перший в нових часах речник відродження західноукраїнських (галицьких) земель. Очолив «[[Руська трійця|Руську трійцю]]», ініціатор видання альманаху «[[Русалка Дністровая]]» (1837). Виступав за рівноправність [[українська мова|української мови]] з [[польська мова|польською]] в умовах того часу.
Рядок 37:
== Поетична спадщина ==
Перший опублікований [[вірш]] Шашкевича «Голос галичан» з'явився 1835 року, не враховуючи декількох інтимно-ліричних поезій («[[s:До милої|До милої]]», «[[s:Туга за милою|Туга за милою]]», «[[s:Думка|Думка]]»), Шашкевич писав переважно вірші патріотичного характеру («[[s:Руська мова|Руська мова]]», «[[s:Дайте руки|Дайте руки]]», «[[s:Слово до чтителей руського язика|Слово до чтителей руського язика]]», «[[s:Побратим|Побратим]]», «[[s:Лиха доля|Лиха доля]]» та ін.), також на історичні теми: «[[s:Хмельницького обступлення Львова|Хмельницького обступлення Львова]]», «[[s:О Наливайку|О Наливайку]]», «[[s:Болеслав Кривоустий|Болеслав Кривоустий]]». Надзвичайної поетичної майстерності та пророчої (візіонерської)
== Інші видання ==
Рядок 51:
[[Файл:Біла гора.jpg|міні|праворуч|210пкс|Біла гора (2016 рік)<ref>Проща на Підлиську гору // Народне слово… — С. 1.</ref>]]
Одним з ініціаторів встановлення пам'ятного хреста на честь Маркіяна Шашкевича на [[Біла Гора (Вороняки)|Білій Горі]] у [[Підлисся|Підлиссі]] був парох с. [[Закомар'я]] — о. [[Танячкевич Данило Іванович|Данило Танячкевич]]. У 1905 році, він під час виголошення святкової проповіді на храмовому святі [[Воздвиження Хреста Господнього|Чесного Хреста]] в сусідньому селі [[Ожидів|Ожидові]], вказавши хрестом на Білу гору зі словами: ''«На цій горі повинен стати Хрест, який показуватиме дорогу нашого національного відродження»''.<ref>''Збожна О.'' [http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/14446 Мій край святий, мій народ дорогий, я люблю його як тата, як маму, як мої діти (До І65-Ї річниці від дня народження о. Данила Танячкевича)] / Ольга Збожна // Збірник праць ТО НТШ. — Т.: Рада, 2008. — Том 4: Видатні постаті в українській культурі і науці. — С.
У 1911 році [[хрест]] — [[пам'ятник]] був виконаний у слюсарній майстерні [[Стефанівський Михайло Адальбертович|Михайла Стефанівського]], за проектом [[Лушпинський Олександр Онуфрійович|Олександра Лушпинського]].<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 412|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-77-8|тираж = }}</ref> Того ж року, у день столітнього ювілею від народження [[письменник]]а, відбулося величаве шашкевичівське свято, під час якого на Білій Горі було освячено пам'ятник
Художник Іван Труш тоді написав відомий портрет
== Посмертне вшанування ==
Рядок 70:
3 грудня 1911 року у [[Винники|Винниках]], у місцевій [[Церква Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа (Винники)|церкві Воскресіння Господнього]] відкрита і посвячена [[Меморіальна дошка Маркіяну Шашкевичу у Винниках|меморіальна дошка]].<ref>[http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-724 ''Байцар Андрій''. Меморіальні дошки Винник]</ref>
5 листопада 1911
У 1938 році [[Гімназія товариства «Рідна Школа» (Чортків)|Українська гімназія товариства «Рідна Школа»]] у м. [[Чортків|Чорткові]] була названа його іменем.<ref>''Мизак Н.'' [http://www.religstud.chnu.edu.ua/res/religstud/Knyha%204.pdf За тебе, свята Україно. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА: Книга четверта.] — Чернівці : Букрек, 2004. — 400 с; іл. — С. 133. — ISBN 966-8500-41-5.</ref>
Рядок 83:
У канадському місті [[Вінніпег (місто)|Вінніпег]] у 1962 році засновано Інститут Маркіяна Шашкевича, який від 1963 року, на протязі 25-ти років, видавав збірник «[[Шашкевичіяна (збірник)|Шашкевичіяна]]» та «Бібліотеку Шашкевичіяни», (редактор М. Марунчак). У 1944 році там споруджено пам'ятник із бронзовим погруддям Маркіяна Шашкевича, а на 170-роковини від дня його народження іменем Шашкевича названо місцевий парк.
У 1991 році, після ІІ Шашкевичівських читань, у Львові сформована [[Шашкевичівська комісія]]. Того ж року, за рішенням виконкому Львівської обласної ради, Білокамінську загально-освітню школу перейменовано та присвоєно ім'я видатного земляка. Ім'я Маркіяна Шашкевича присвоєно [[Львівська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 34 ім. Маркіяна Шашкевича|Львівській загальноосвітньої школи №
Рішенням сесії [[Бережанська міська рада|Бережанської міської ради]] № 714 від 02.08.2001 року Маркіяну Шашкевичу присвоєно звання «[[Почесні громадяни Бережан|Почесний громадянин міста Бережани]]».
Рядок 114:
=== Площі, вулиці ===
* 1911 року у [[Винники|Винниках]] одній з вулиць присвоєно ім'я Маркіяна Шашкевича — це одна із перших вулиць в Україні, яка була названа на честь Будителя України-Русі.
* Вулиця Шашкевича у Львові існувала у 1920-1930-х роках<ref>''[[Мечислав Орлович|Orłowicz M]].'' Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta… — S. 161—162. {{ref-pl}}</ref>. У [[1991]] році площа [[Мельничук Юрій Степанович|Юрія Мельничука]] перейменована на [[Площа Шашкевича|площу Шашкевича]]<ref>''Мельник Б.'' Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова… — С. 69.</ref>.
Рядок 209:
* ''Стеблій Ф.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Шашкевич Маркіян] // {{ЕІУ|10|602}}
{{2 стовпці}}
* ''[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]''. Меморіальна дошка Маркіяну Шашкевичу у Винниках (Львівщина). 1911
* ''Байцар А.'' Літопис Винник // Винниківський вісник. — 2013. — № 437—438.
* ''Білецький О.'' Русалка Дністрова // Від давнини до сучасности, т. 1. — К., 1960.
Рядок 262:
* [http://stezhkamu.com/places/79_muzey_markijana_shashkevycha Музей Маркіяна Шашкевича]
* [https://web.archive.org/web/20160924073718/http://library.te.ua/library_news/2011_rik2011/news_70/ Маркіян Шашкевич і українське національне відродження]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10736 Студинський К. Ґенеза поетичних творів Маркіяна Шашкевича
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10580 У століття
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10312 Шашкевич М. Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького
</div>
|