Талліннська операція: відмінності між версіями
[очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
НТЗ Мітка: редагування коду 2017 |
→Перебіг бойових дій: після 1918 р. Мітка: редагування коду 2017 |
||
Рядок 36:
До того часу, як передові частини Ленінградського фронту прибули в Таллінн вранці 22 вересня, німецькі війська практично залишили місто, й вулиці були пустими. [[Уряд Отто Тійфа|Уряду Естонії]] не вдалось зібрати значні сили, естонські підрозділи, що відступали на фронтах Нарви та Емайигі, були розсіяні та змішались із німецькими загонами, що відступали до [[Латвія|Латвії]]. Таким чином, уряд не мав значних сил для опору радянським військам, що оточили Таллінн. Практично єдиним формуванням була «Бойова група адмірала Пітка» на чолі з [[контр-адмірал]]ом [[Йохан Пітка|Йоханом Піткою]], яка, втім, була ним же розпущена через безнадійність опору. [[Юрі Улуотс]], чинний [[президент Естонії]], втік до [[Швеція|Швеції]]. У подальші дні кілька бойових груп прибічників незалежності Естонії здійснили напади на радянські війська в округах [[Хар'юмаа]] та [[Ляене]], але були відбиті.
[[24 вересня]] був зайнятий [[Хаапсалу]]. 21-24 вересня [[Балтійський флот]] висадивши десанти в бухтах [[Кунда]], [[Локса]], [[Таллінн]], заволодів островом [[Найссар]] (на північний захід від Таллінна) й [[Палдіскі]]. Сили флоту також перешкоджали евакуації ворожих військ морем. З'єднання 2 ударної армії [[23 вересня]] зайняли [[Пярну
== Результати операції ==
|