Талліннська операція: відмінності між версіями

До того часу, як передові частини Ленінградського фронту прибули в Таллінн вранці 22 вересня, німецькі війська практично залишили місто, й вулиці були пустими. [[Уряд Отто Тійфа|Уряду Естонії]] не вдалось зібрати значні сили, естонські підрозділи, що відступали на фронтах Нарви та Емайигі, були розсіяні та змішались із німецькими загонами, що відступали до [[Латвія|Латвії]]. Таким чином, уряд не мав значних сил для опору радянським військам, що оточили Таллінн. Практично єдиним формуванням була «Бойова група адмірала Пітка» на чолі з [[контр-адмірал]]ом [[Йохан Пітка|Йоханом Піткою]], яка, втім, була ним же розпущена через безнадійність опору. [[Юрі Улуотс]], чинний [[президент Естонії]], втік до [[Швеція|Швеції]]. У подальші дні кілька бойових груп прибічників незалежності Естонії здійснили напади на радянські війська в округах [[Хар'юмаа]] та [[Ляене]], але були відбиті.

 

 

== Результати операції ==