Великі Трояни: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 50:
<big>У XVIII ст. В-Трояни належали графам Потоцьким. У 1848 р. в селі було 136 дворів з населенням 740 чоловік. З них лише 10 дворів мали тягло і користувалися наділом землі в розмірі 5 моргів (2.5 десятини),110 дворів тягла немали і користувалися наділом землі в два раза меншим перших, 16 дворів мали лише городи, а 15 сімей не мали ні землі, ні жител.Тих ,які не мали землі і хатів, називали "бобилями". На селі було 138 волів,38 бичків, 38 голів гуртової худоби, і лише 5 коней.</big>
 
<big>Для оранки землі використовували малоросійський двоколісний плуг. У нього впрягали три-чотири пари волів. поля засівали вручну. Збирали врожай за допомогою серпа та коси. Молотили ціпами, кам'яним або чавунним котками. Застосовували і метод гармакування.</big>
<big>Панщина на Поділлі рівнялася 200 дням.Оброк брали з душі 8 карбованців. Давали на панський двір десятину від своєї худоби, птиці, яйця, десяту копицю сіна, соломи.</big>
 
<big>Панщина на Поділлі рівнялася 200 дням.Оброк брали з душі 8 карбованців. Виконуючи гужову (підводну) повинність власними возами, в яких впрягали волів, в період після жнив наші односельці займались чумакуванням.Один такий віз витримував вагу в 20-30 пудів. За проїзд 20 верств зараховувася 1 день панщини. Проте спеціальним урядовим законом заборонялось відправляти селянські підводи далі 300 верств, не інакше як з панськими харчами, враховуючи кожні 20 версв за 1 інвентарний день пащини. Довгі валки чумаків везли панське, а також власне зерно до Одеського порту та до Криму. Назад привозили фурами куплену сіль, рибу, деякі промислові товари. Давали на панський двір десятину від своєї худоби, птиці, яйця,десяту копицю сіна,соломи. Виконавцями влади і волі поміщика над селянами були староста, соцькі та ін особи, яких поміщик звільняв від натуральних повинностей</big>
 
<big>Керуючись указом уряду від 2 квітня 1842 р. про "зобов'язаних селян" поміщик Потоцькийв 1850 р. перевів своїх селян з панщини в стан тимчасово зобов'язаних ( на цілих 11 років раніше проведеної реформи про відміну кріпосного права в Російській імперії 1861 р.!).Щороку селяни платили поміщику за землю податок грішми 1859 карбованців 80 коп. Виплата покладалась на сільську общину. З 1 вересня 1863 р. тимчасовозобов'язані селяни переводились в розряд власників. Платежі за земельні наділи селяни сплачували державі в розстрочку через відділ Селянського банку.</big>
 
<big>Бизько 1845 р. до Троянівських земель була приєднана слобода Станіславчик. В селі В-Трояни у 80-х рр XIX ст. виділяються більше 15 дворів заможних селян, яким належало по 20 і більше десятин землі.</big>
 
<big>Після викупу маєтків у племінниці Потоцького Марії Строганової удільним відомством землі с.В-Троянів орендували пани Парамбойми, які наймали робітників на сезонні і постійні роботи.В село щороку приїжджали селяни Харківської ,Чернігівської, Полтавської губерній на роботи в поміщика і заможних селян. Частина їх залишалась жити в селі назавжди.Так на поч. XX ст. в селі вже було 490 дворів з населенням 2337 чоловік.</big>
 
<big>Життя строкових робітників в панській економії було гірше собачого. "Працювали від зорі до зорі.Жили в трухлявих бараках і землянках.Хліб їли чорніший од святої землі та сьорбали вівсяний куліш - такі були панські харчі.Заробіток проїдали і додому повертались ні з чим." , - згадував житель села Долиняк Петро Дем'янович. Тривалість робочого дня становила 17-18 годин, середня зарплата чоловіків була 44 коп., жінок - 33 коп. в день. В селі протягом 1905-1907 рр. відбулося ряд революційних виступів проти поміщика Драгановського.Селяни відмовлялися доглядати просапні культури за низьку оплату і вимагали підвищення заробітку до 40-45 коп.в день. Найбільш активними організаторами страйків були Регуш Андрій Опанасович,Кіснічук Андрій Мінович,Бедзей Іван Корнійович. Навесні 1906 р. безземельні і малоземельні селяни зібрались біля Великотроянівської волосної управи з вимогою про переділ поміщицької землі.Волосна поліція розігнала селян,а організаторів виступу Киселя Левка Кириловича,Книша Івана Матвійовича та Долиняка Сидора Кіндратовича арештувала і жорстоко побила різками. Для охорони панського майна поміщик Драгановський найняв охорону.</big>
 
<big>У 1864 р. вперше відкрилась церковно-приходська школа, а в1875в 1875 р. замінене мінестерським однокласне народним училищем.Через 22 роки в селі була відкрита школа грамоти для дівчаток. Діти одержували дуже мізерні знання. Усіх письменних чоловіків було 25%, жінок 0,3 %.На тойМатеріальна часбаза шкіл була майже відсутня. До 1903 р. школи були на отриманні сільських громад." Школа з низькими столами на підпорах, кривими потрісканими стінами. В холодні дні собака не втрималась б. Свита не гріла, в постолах ноги дубіли. Вчитель нас відпускав додому, або ми самі тікали.", -Трояни булизгадував старожил села Кіснічук Андрій Мінович. Про вищу освіту волосним центром:в селі працювавмогли єдинийтільки намріяти. всю округуселі провийпанує млинтака темнота, працювалащо дільничааж моторошно стає. Більшість людей навітьне знають лікарня,що якатаке обслуговувалагазета.Селяни населенняйдуть всієїдо волостімонопольки, щотижняде проводилисьйде базаритака пиятика,що аж страшно робиться. П'ють навіть жінки. Особливо сумно дивитись на якімолодь приїжджали- селянипарубків. йНайкраща купців зних навколишніхзабава - п'янство, а наслідки п'янства - бійка" - писала газета "Рада",Київ,1912 р.,ст. сіл4.</big>
 
<big>На той час В-Трояни були волосним центром: в селі працював єдиний на всю округу провий млин, працювала дільнича лікарня, яка обслуговувала населення всієї волості, сіьський банк, щотижня проводились базари, на які приїжджали селяни й купці з навколишніх сіл. На місці сучасного млина в селі розташовувався Панський тік. А там, де зараз стоїть споруда сільської школи, був так званий Попівський двір. Драгановський виписав із Польщі кілька сімей: Сєльські, Ставніцькі, Глімбоцькі, Тихорські та ін.. З відти вони завезли помідори ,буряки - скакуни.</big>
 
<big>В 1903 р. в селі збудували комплекс земської лікарні. 1910 р розпочав роботу споруда волосної управи (біля нинішнього Старого стадіону).</big>
 
<big>В роки Першої світової війни на фронт пішли 397 чоловіків,з яких додому не повернулися 132 чоловіки. 24-25 червня 1916 р.група жінок і відпускні поранені солдатів (близько 500 чоловік) зібрались біля будинку священника,вимагали від нього " оту чорну книгу з орлом", погрожуючи втопити його в ставку. Волосна поліція арештувала 12 жінок,решту оштрафували по 100 крб. кожного і відпустили.</big>
Рядок 64 ⟶ 72:
<big>З великими надіями зустріли троянчани події Лютневої революціюї 1917 р. та створння Центральної Ради в Києві і взялися за перерозподіл панської землі і створення органів самоуправління в селі.Була створена сільська Рада, яку очолив житель села. Ходак Пилип Опанасович. Але уже весною 1918 р.Україна була окупована австро-німецькими військами.З ними прибув управляючий економією поміщика Шрот та ін. Він вимагав повернути захоплені землі та сплатити штраф. Шрот викликав з Голованівська загін козаків-гетьманців. Всіх жителів села зігнали і показали показвий суд різками.</big>
 
<big>В січні 1918 р. в сел була встановлена радянська влада. СтворенийПоміщик Драгановський втік в Умань. Був створений волосний та сільський ревкоми. З листопада 1918 р.по лютий 1919 р. в селі перебували війська С.Петлюри. Червона армія прагнула повернути під свій контроль багаті хлібні землі України. В лютому 1919 р. вони знову поновили свої порядки і закони на наших зелях :впровадили зловісну продрозверстку, розв'язали громаднську війну і терор.</big>
 
<big>З вересня 1919 р.в селі господарювали денікінці,які встановили непомірні податки, вз'ялися за звичні їм грабунки. Було зруйновано млин і всі мости,що були на той час в селі.Через пів року білогвардійців прогнали червоні. 23 листопада а село налетіла банда Куцого. Бандити вдерлися в риміщення волревкому,розстрілляли його працівника ,спалили документацію і пограбували майно. Для ліквідації банд в село прибув стрілецький полк,який знаходився на утриманні житетелів села. На зміну білому прийшов червоний терор,масова колективізація(1929-1932 рр),голод(1932-1933 рр) ,репресії(1937-1938 рр).</big>
 
<big>У 1921-1922р.р1922 рр. почала працювати чотирирічна трудова школа, де навчалося 150 дітей .Першими вчителями були Залізняк Михайло Опанасович, Підвисоцька Ганна Миколаївна.</big>
 
<big>У 1922р.було відкрито сільський будинок культури ( сільбуд) і бібліотеку. У 1925р.відкрили Великотроянівську дільничну лікарню , що обслуговувала 8 сіл та лікувальне відділення . Споруда колишньої панської економії стала агрошколою.</big>
 
<big>     У вересні 1929 р. створено перший колгосп «Відродження». У 1930 р. створено ще 5 артілей. В страшні роки штучно створеного радянською владою голодомору 1932-33 рр. померли понад 500 жителів нашого села.   .</big>
 
<big>Важким періодом для села була тимчасова німецька окупація. 3 серпня 1941 р. німці появились в с.В-Трояни. В південній частині села розгорівся запеклий бій, в якому було знищено механізований загін та багато гітлерівців. В цей день німці спалили хати колгоспників Кацана Філімона М., Книшука Петра Феофановича, Щербатого Мефодія Д., вбили хлопчика Проданчука Дем'яна. ЗВ споруді земської лікарні розташувалася німецька комендатура. Завдяки прикладеним зусиллям німецьких прихфоснів -поліцаїв, з села насильно відправлено до Німеччини 112 юнаків і дівчат. З Німеччини не повернулось 69 чоловік. Жахливу</big>
 
<big>Жахливу</big> <big>розправу вчнили німці разом з поліцаями над євреями. Німецький комендант наказав поліцаям зселити єврейські сім'ї в хатустарого єврея Хаймовича Піня,яка стала останнім притулком 25 чоловік. Серед них було 8 дітей. Троянчани підримували зв'язки з партизанським загоном "Південий". Будинки братів Субтових довгий час були квартирами, де зустрічалися зв'язківці різних паритизанських загонів та диверсійних груп. Брати Субота Костянтин Костянтинович та Субота Васль Костянтинович за зв'язки з партизанами були розстріляні в 1943 р. в смт. Голованівськ.</big>
 
<big>розправу вчнили німці разом з поліцаями над євреями. Німецький комендант наказав поліцаям зселити єврейські сім'ї в хатустарого єврея Хаймовича Піня,яка стала останнім притулком 25 чоловік. Серед них було 8 дітей. Троянчани підримували зв'язки з партизанським загоном "Південий". Будинки братів Субтових довгий час були квартирами, де зустрічалися зв'язківці різних паритизанських загонів та диверсійних груп. Брати Субота Костянтин Костянтинович та Субота Васль Костянтинович за зв'язки з партизанами були розстріляні в 1943 р. в смт. Голованівськ. В роки окупації за зв'язки з партизанами були закатовані 23 жителі села,з них 7 жінок та 5 підлітків. У Великій Вітчизняній війні рідну землю боронили 977 наших земляків, 210 з них нагоджені бойовими та державними нагородами, 225 пали смертю хоробрих. В ніч на 12 березня 1944 р.військові частини 21-го корпусу 4-ї гвардійської армії 2-го Українського Фронту (маршал Конєв І.С) с. В-Трояни звільнили від німецьких загарбників.</big>
 
<big>     1949 р. в село пригнали важку техніку, якою рила котловани для ставків. У 1958 р. Великотроянівську семирічну школу реорганізовано в школу з десятирічним циклом. В той рік тут працювало 32 вчителі, які навчали 420 дітей.В 1960 р. відкрито перший в області міжколгоспний будинок відпочинку. Щороку 600-700 учнів району проводили тут літні канікули в таборі відпочинку на околиці Великих Троянів. В період хрущовської «Відлиги» 1964 р. була холоднокровно демонтована церква, а на її місці побудовано сільський будинок культури.</big>
 
<big>У Великих Троянах проживають 7 воїнів інтернаціоналістів , які виконували свій інтернаціональний обов’язок в республіці Афганістан та інших гарячих точках світу: Согутовський Петро Михайлович , Коломієць Валерій Андрійович , Білоусов Віктор Сергійович , Масловський Сергій Вікторович, Білоус Олексій Йосипович , Кісіль Василь Юхимович, Субота Віктор Кирилович.</big>