Англійська мова: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 37.57.225.177 (обговорення) до зробленого InternetArchiveBot
Мітка: Відкіт
м доповнення і уточнення
Рядок 217:
Деякі англійські звуки не мають українських відповідників, а тому виникають складнощі при транскрибуванні англійських власних іменників та запозичених із англійської мови слів. Наприклад, до таких звуків належать звуки /θ/ та /ð/, що передаються на письмі буквосполученням ''[[th (диграф)|th]]''. У різних випадках і різних джерелах ''th'' може передаватися літерами ''c'', ''з'', ''т'', ''ф'', хоча жодна з них не відповідає оригінальній англійській вимові. Чинний український правопис (§&nbsp;97)<ref>[http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil3.htm#par97 Український правопис.&nbsp;— К.: Наук. думка, 2012.&nbsp;— С. 124.]</ref> вказує, що звичайно ''th'' передається через ''т'': ''Мередіт'', ''Агата'', хоча й робить винятки для ''[[Голсуорсі]]'' та ''[[Резерфорд]]''.
 
В англійській мові слід чітко розрізняти вимову звуків /w/ та /v/. Обидва звуки є приголосними і нескладоутворювальними. /w/ вимовляється з округленням губ, а /v/&nbsp;— із стиснутими губами і притисканням верхніх передніх зубів до нижньої губи. Звук /w/ має аналог в український мові - /ў/ ( [[ў]] ), що на письмі відповідає літері ''в'', але лише в кінці складів, себто ''в'' перед приголосними і в кінці слів, як у слові вовк /''воўк''/. Звук /w/ часто передається на письмі через українську літеру ''у'', наприклад у прізвищі [[Уайльд]], хоча при цьому утворюється додатковий склад, якого немає в англійській мові. [[Український правопис]] (§&nbsp;97) вказує, що звичайно /w/ передається у власних назвах літерою ''в'', але за традицією писати [[Уайльд]], [[Уеллс]], [[Уельс]], [[Уолл-стрит]], [[Хемінгуей]], [[Голсуорсі]].
 
Англійський звук /h/ не збігається з жодним українським звуком. Українські слова ''гай'' і ''хай'' звучать інакше, ніж англійське ''high''. Англійський звук /h/ аспіративний, тобто вимовляється на видиху, як і українське ''г'', однак він менш озвучений, і видих різкіший, енергійніший. З іншого боку, український звук ''х'' зовсім не має аспірації. У деяких діалектах англійської є звук /x/, але основні діалекти до таких не належать. Крім того, графічно він відповідає буквосполученню ''ch'': ''Loch'', ''Bach''. Перед звуком /j/ (наприклад, у слові ''Hugh'') у деяких діалектах англійської вимовляється інший звук /ç/, який більше схожий на українське ''х''. Український правопис зобов'язує передавати літеру ''h'' у запозичених словах та власних назвах через українську літеру ''г'', однак робить виняток для слів, написання яких утвердилося: [[хокей]], [[хол]] тощо.