Екструзія: відмінності між версіями

У 1797 році [[Джозеф Брама]] ({{lang-en|Joseph Brahma}}) запатентував перший процес екструзії для виготовлення свинцевої труби. У ньому попередньо нагрітий метал протискували через матрицю за допомогою плунжера з ручним приводом. У розробленій технології нових ідей не було аж до 1820 року, коли Томас Бур ({{lang-en|Thomas Burr}}) створив перший прес з гідравлічним приводом. На той час процес називали «сквиртінг» (від {{lang-en|squirting}}&nbsp;— витискання). У 1894 році Олександр Дік ({{lang-en|Alexander Dick}}) застосував процес екструзії для мідних і латунних сплавів<ref>{{Citation | last = ''Drozda'' | first = ''Tom'' | last2 = ''Wick'' | first2 = ''Charles'' | last3 = ''Bakerjian'' | first3 = ''Ramon'' | last4 = ''Veilleux'' | first4 = ''Raymond F.'' | last5 = ''Petro'' | first5 = ''Louis'' | title = Tool and manufacturing engineers handbook: Forming | publisher = SME | volume = 2 | url = http://books.google.com/?id=9ty5NPJ0UI4C | isbn = 0-87263-135-4 | year = 1984 | postscript=.}} pp. 13-11 & 13-12.</ref>. На початку 70 років того ж століття вперше з'явилися [[шнекові машини|шнекові]] (черв'ячні) екструдери з паровим обігрівом і водяним охолодженням для переробки гуми. А в 1892—1912&nbsp;рр. фірма «Troester» (Німеччина) освоїла їх серійне виробництво і поставила близько 600 шнекових пресів для потреб промисловості<ref>''Шенкель Г.'' Шнековые прессы для пластмасс.&nbsp;— СПб: Госхимиздат, 1962.&nbsp;— 467 с.</ref>. До кінця 20-х років почали екструдувати такі термопласти як [[полівінілхлорид]] і [[полістирол]]. У 1935&nbsp;р. Фірмою «Troester» був створений екструдер для переробки пластмас, який мав комбінований (електропаровий) обігрів і значно довший черв'як, ніж в шнекових пресах для гуми. А вже в 1936&nbsp;р. була виготовлена ​​машина з електрообігрівом для прямої переробки порошкоподібних і гранульованих пластмас.