Симптом Бабінскі: відмінності між версіями

{{Симптом

| Назва = {{PAGENAME}}

[[Файл:Babinski's sign01.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Методика виявлення симптому]]

Класичний спосіб виявлення симптому, рекомендований Ж. Бабінскі: нанесення інтенсивного штрихового роздратування тупим кінцем шпильки або голки на зовнішню сторону підошви від п'яти до пальців. Наразі симптом виявляють проведенням загостреним інструментом вгору по бічній межі стопи з переходом на медіальну сторону над плюсневими подушечками. Разом з тим М.&nbsp;Б.&nbsp;Кроль і співавтори (1933)<ref>Кроль М. Б., Моргулис М. С., Проппер Н. И. (1933) Учебник нервных болезней. Т. 1, Медгиз, Москва, Ленинград, 499 с. {{ref-ru}}</ref> вважали, що оптимальна зона виявлення симптому вужча: в жолобки між підошвою і великим пальцем (''sulcus musculi flexoris hallucis longi'') і прилеглої області. Згідно з їхніми спостереженнями, поперечні штрихові роздратування тупим кінцем шпильки цієї ділянки породжує симптом Бабінскі навіть тоді, коли іншими способами він не виявлявся зовсім або виявлявся з великими труднощами. Вивчаючи патологічні рефлекси у пацієнтів з різною неврологічною патологією, А.&nbsp;Р.&nbsp;Вінницький (1972) прийшов до висновку<ref>Винницький О. Р. (1972) Аналітична неврологія. Здоров'я, Київ, 236 с.</ref>, що роздратування в ділянці біля пальців може спричинити не автоматичне, а вольове розгинання великого пальця внаслідок лоскоту. Автор вважав, що симптом Бабінські слід дійсно виявляти, завдаючи штрихові роздратування по зовнішній поверхні підошви, обґрунтовуючи таку точку зору особливостями анатомо-фізіологічної іннервації стопи. Він вважав, що штрихове роздратування доцільно наносити не від п'яти до пальців, а навпаки&nbsp;— від пальців до п'яти, або взагалі тільки в області п'яти. Нібито такий напрямок штриха сприяє сумарному збільшення сили роздратування, наближаючи його до місця виходу малогомілкового нерва, внаслідок чого створюються умови для підвищення збудження рефлексогеної зони для розгиначів пальців. Однак на це є серйозні заперечення: по-перше, до підошовної поверхні п'яти дає гілки не малогомілкового, а великогомілкового нерву, що іннервує довгий згинач великого пальця, який виробляє підошовне згинання великого пальця і ​​навіть II, III і IV пальців. По-друге, шкірні покриви плантарної поверхні п'яти необґрунтовано віднесені до рефлексогенної зоні екстензорів пальців стопи, оскільки її іннервує великогомілковий нерв. Ґрунтуючись на відомих анатомічних фактах, згідно з якими тильне розгинання I-IV пальців стопи здійснюється коротким разгибателем пальців і довгим разгибателем великого пальця, а іннервація забезпечується глибокою гілкою малогомілкового нерва, що дає гілки до шкірної поверхні I і II пальців і жолобку між великим пальцем і підошвою, слід вважати, що саме ця ділянка шкіри є рефлексогенною зоною для екстензоров. Тому найбільш оптимальним способом виявлення симптому Бабінскі слід вважати штрихове роздратування тупим кінцем шпильки або голки по латеральної поверхні підошви від п'яти до пальців, натискаючи поблизу І пальця.

 

При виявленні симптому для подальшого діагностичного пошуку необхідно обстеження: