Великі Трояни: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 56:
<big>Життя строкових робітників в панській економії було гірше собачого. Тривалість робочого дня становила 17-18 годин, середня зарплата чоловіків була 44 коп., жінок - 33 коп. в день. В селі протягом 1905-1907 рр. відбулося ряд революційних виступів проти поміщика Драгановського.Селяни відмовлялися доглядати просапні культури за низьку оплату і вимагали підвищення заробітку до 40-45 коп.в день.Найбільш активними організаторами страйків були Регуш Андрій Опанасович,Кіснічук Андрій Мінович,Бедзей Іван Корнійович. Навесні 1906 р. безземельні і малоземельні селяни зібрались біля Великотроянівської волосної управи з вимогою про переділ поміщицької землі.Волосна поліція розігнала селян,а організаторів виступу Киселя Левка Кириловича,Книша Івана Матвійовича та Долиняка Сидора Кіндратовича арештувала і жорстоко побибила різками.</big>
<big>У 1864 р. вперше відкрилась церковно-приходська школа, а в1875 р. замінене мінестерським народним училищем.Через 22 роки в селі була відкрита школа грамоти для дівчаток. Діти одержували дуже мізерні знання. Усіх письменних чоловіків було 25%, жінок 0,3 %.
<big>В роки Першої світової війни на фронт пішли 397 чоловіків,з яких додому не повернулися 132 чоловіки. 24-25 червня 1916 р.група жінок і відпускні поранені солдатів (близько 500 чоловік) зібрались біля будинку священника,вимагали від нього " оту чорну книгу з орлом", погрожуючи втопити його в ставку. Волосна поліція арештувала 12 жінок,решту оштрафували по 100 крб. кожного і відпустили.</big>
<big>З великими надіями зустріли троянчани події Лютневої революціюї 1917 р. та створння Центральної Ради в Києві і взялися за перерозподіл панської землі і створення органів самоуправління в селі.Була створена сільська Рада, яку очолив житель села. Ходак Пилип Опанасович. Але уже весною 1918 р.Україна була окупована австро-німецькими військами.З ними прибув управляючий економією поміщика Шрот та ін. Він вимагав повернути захоплені землі та сплатити штраф. Шрот викликав з Голованівська загін козаків-гетьманців. Всіх жителів села зігнали і показали показвий суд різками.</big>
| |||