Причини правопорушень: відмінності між версіями

# Ведучою теорією є '''теорія науково-технічної революції''' як комплексної причини правопорушень в XX ст. НТР викликає такі серйозні соціальні зміни, як індустріалізацію, урбанізацію, автомобілізацію, міграцію. Вони порушують традиційні форми сімейних зв'язків, релігії, культури, внаслідок чого відбуваються відчуження і знеособлення людини, придушення її індивідуальності. Концентрація населення в містах, розповсюдження загальнїзагальної байдужості підвищують агресивність, егоїзм, індивідуалізм і емоційну нестриманість, що веде до зростання [[правопорушення|правопорушень]].

# '''Вчення Є.Сатерленда про деференціальні асоціації''' (різні зв'язки). Суть цієї теорії зводиться до того, що правопорушниками не нарождуютьсянароджуються, а навчаються в процесі багатогранних контактів особи в мікрогрупах: в сім'ї, на вулиці, в профспілках тощо Домінування в таких групах антигромадських поглядів, установок і пропозиції веде до правопорушень в інших осіб і навпаки. Але ця теорія не пояснює походження правопорушень, вона вважає що правопорушення вічно присутні у людському суспільстві. Вона критикує біопсихіатричні фактори правопорушень і ігнорує свободу волі людини.

# '''Теорія багатофакторності''' (Кетле Гере). До таких факторів відносять: фізичні, кліматичні, теоритичнітеоретичні, психічні, антропологічні, соціальні. Барт нарахував більше 170 таких факторів, хоча і ця теорія не давала системного аналізу.

# '''Класова теорія'''. Її суть зводиться до того, що основною причиною [[правопорушення|правопорушень]] є класова принадлежністьприналежність і майнова нерівність.