Холерний вібріон: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м додано Категорія:Патогенні бактерії за допомогою HotCat
уточнення, вікіфікація, шаблон
Рядок 13:
| binomial_authority = Пачіні 1854
}}
'''Холерний вібріон''' ({{lang-la|vibrio choleraе}}) — це [[Грам-негативні бактерії|грам-негативна бактерія]], що належить до роду [[вібріон]]. Цей збудник спричиняє у людей [[холера|холеру]].
 
== Історія ==
Так званий класичний холерний вібріон вперше описав італійський вчений Ф.[[Філіппо Пачіні]] в 1854&nbsp;р. році, детально вивчив його властивості і виділив у чистій культурі [[Роберт Кох|Р. Кох]] у 1883&nbsp;р.. У 1906&nbsp;р. Ф. Готшліх виділив вібріон Ель-Тор, який також спричиняє холеру.<ref>{{cite journal |last1=Bentivoglio |first1=M |last2=Pacini |first2=P |title=Filippo Pacini: A determined observer |journal=Brain Research Bulletin |volume=38 |issue=2 |pages=161–5 |year=1995 |pmid=7583342 |doi=10.1016/0361-9230(95)00083-Q}}</ref><ref>{{cite journal |last1=Howard-Jones |first1=N |title=Robert Koch and the cholera vibrio: a centenary |journal=[[BMJ]] |volume=288 |issue=6414 |pages=379–81 |doi=10.1136/bmj.288.6414.379 |year=1984 |pmid=6419937 |pmc=1444283}}</ref>
 
== Культуральні властивості ==
Холерні вібріони&nbsp;— факультативні [[анаероби]], легко культивуються в аеробних умовах при 37 °С. До живильних середовищ невибагливі, але вимагають лужної реакції (рН 8,5-9,5). Дуже добре й швидко ростуть у 1&nbsp;% лужній пептонній воді, випереджаючи ріст інших бактерій. Вже через 5-6 годин на її поверхні виникає ніжна плівка блакитного кольору. На лужному МПА через 10-12 год утворюють середніх розмірів гладенькі круглі прозорі колонії з блакитним відтінком і чітко окресленим краєм.
 
== Антигенна будова ==
Холерні вібріони мають термостабільні специфічні О-антигени і термолабільні джгутикові[[джгутик]]ові Н-антигени. За О-антигеном всі вібріони поділені на багато серогруп О1, О2, О3 та ін. до О160. За груповим джгутиковим Н-антигеном вирізняють 100 серогруп. [[Холера|Холеру]] у людей спричиняють представники 01 серогрупи (за О-антигеном): ''V. cholerae біовар cholera'' (або класичний) та ''V. cholerae біовар El Tor''. Останній відрізняється від класичного вібріону тим, що має гемолітичні властивості. Також холеру спричиняють представники серогрупи О139.
 
У свою чергу 01-антиген складається з окремих антигенних фракцій А, В, С. Різні комбінації їх властиві трьом сероварам: Огава (АВ), Інаба (АС) і Гікошима (АВС). Останній серовар є перехідним між двома першими, багато хто в даний час заперечує його існування. Усі три серовари аглютинуються 01 сироваткою.
 
Вирізняють й так звані НАГ-вібріони<ref>НАГ&nbsp;— ті, що не аглютинуються</ref>&nbsp;— непатогенні іта умовнопатогенні (можуть зумовлювати так звані холероподібні неепідемічні діареї) ''V. cholerae'', які не належать до серогруп О1 чи О139 й не агглютинуютьсяаглютинуються відповідними сироватками. Доведена можливість трансформації холерних вібріонів у НАГ-вібріони й навпаки.
 
== Токсиноутворення ==
Холерні вібріони виділяють два типи токсинів:
* білковий [[Екзотоксини|екзотоксин]] (холероген), який діє на [[ентероцити]] [[Тонкий кишечник|тонкого кишечника]], спричиняючи [[ентерит]] з водянистими випорожненнями і як наслідок [[зневоднення організму]];
* [[Ендотоксини|ендотоксин]]&nbsp;— [[Ліпополісахариди|ліпополіцукридний]] комплекс, який вивільняється тільки при руйнуванні вібріонів, він також бере участь у механізмі розвитку хвороби&nbsp;— зумовлює загальнотоксичну й нейрогенну дію.
Токсигенні штами О1, О139 мають ген холерного токсину (vct+), саме тому вони й спричиняють холеру. Додатковими факторами патогенності їх є активна рухливість, здатність до адгезії та ферментоутворення.
Рядок 37:
{{reflist}}
 
{{Refimprove|дата=жовтень 2019}}
{{Нормативний контроль}}
[[Категорія:Gammaproteobacteria]]
[[Категорія:Патогенні бактерії]]