Верхоянський хребет: відмінності між версіями

Утворена численними гірськими хребтами, масивами і западинами, що розділяють їх. По В. х. проходить вододіл [[Лена|Лени]] з [[Яна|Яною]] і [[Омолой|Омолоєм]]. Протягується на 1200 км. від [[Дельта Лени|дельти Лени]] до р. [[Томпо]] (права притока [[Алдан]]у), утворюючи опуклу на південний захід дугу шириною від 100 до 250 км. Південно-східне продовження В. х. носить назву хребта [[Сетте-Дабан]], що відрізняється іншим рельєфом і геологічною будовою. Північне закінчення утворюють хребти [[Туора-Сис]] і [[Хараулахський хребет|Хараулахський]] з висотою менше 1000-1250 м. Меридіональна частина гірської країни В. х. - хребет [[Орулган]] - утворена найбільш високими хребтами - 2100-2300 м (вища точка 2389 м). Від хребта. Орулган на схід відгалужується вузький і довгий хребет [[Кулар]] з висотою до 1300 м. На широтній ділянці В. х. висоти гірських вершин перевищують 2000 м.

У тектонічному відношенні В. х. - [[антіклінорій]], складений [[альовроліти|альовролітами]], [[пісковики|пісковиками]], [[сланці|сланцями]], рідше [[вапняки|вапняками]] ([[Верхоянський комплекс]]). Місцями осадкові породи прорвані дайкамідайками діабазів, а також гранітними інтрузіяміінтрузіями, з якими пов'язані родовища [[золото|золота]] і [[олово|олова]].

Клімат холодний, різко континентальний. Протягом тривалої зими характерні температурні інверсії, особливо різкі в передгір'ях, в западинах і крупних річкових долинах. Середня температура січня -36°, -38°С. Літо коротке, на півдні у долинах порівняно тепле (середня температура липня 12°-14°С). Влітку випадає майже 75% річної сумикільькості опадів, найбільша кількість - до 600 мм вна рік - на західних схилах Орулгана. Багаторічні мерзлі гірські породи поширені повсюдно, з чим пов'язано утворення полоїв.

На вершинах найвищих хребтів розташовується холодна арктична пустеля. Нижче по схилах на щебністихщебеневих і суглинних грунтах з'являється жалюгідна горно-тундрова рослинність, що зміняласязміняється ще нижче чагарниками [[кедровий стланик|кедрового стланика]], [[береза|берези]], що стелеться, чагарникової [[вільха|вільхи]] і полярної [[верба|верби]]. На півдні нижні частини схилів гір до висоти 800-1200 м покриті рідкостойнимірозрідженими [[модрина|модриновими]] лісами. На схилах південної експозиції численні остепненні ділянки. На алювіальних оподзоленних грунтах днищ долин крупних річок разом з модриновими лісами зустрічаються ліси, утворені [[сосна|сосною]] і березою, зрідка [[ялина|ялиною]], гаї запашної [[тополя|тополі]], а також хащі чагарників.