Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
|Department = [[Шевченківська дирекція залізничних перевезень|Шевченківська дирекція]]
|населений_пункт = [[Сміла]]
|Image = [[ФайлFile:СтанціяВокзал Шевченкост.JPG ім. Т. Шевченка.jpg|270пкс300пкс]]<br/>Південний вокзал
|lat_dir =N |lat_deg =49 |lat_min =12 |lat_sec =12
|lon_dir =E |lon_deg =31 |lon_min =53 |lon_sec = 40
25 січня 1919 року в район станції Бобринська було перекинуто панцирний потяг ''«Гайдамака»'' — для ліквідації повстання [[Терпило Данило Ількович|отамана Зеленого]] проти [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]]{{sfn|Тинченко|2012|с=28}}.
Загалом станом на 28 січня 1919 року у складі Південної групи ДА УНР в напрямку станцій Черкаси та Знам'янка проти радянських повстанців оперувало три панцерні потяги, крім згаданого ''«Гайдамаки»'', ще ''«Республіканець»'' та ''«Самостійник»''{{sfn|Тинченко|2012|с=17}}.
В лютому-березні 1919 року для боротьби з більшовиками долучився панцирник ''«Мазепинець»'' з 2-го полку ім. І. Мазепи [[Запорізький корпус Армії УНР|Запорізького корпусу ДА УНР]]{{sfn|Тинченко|20122007|с=67}}.
 
В результаті початку [[Григор'ївське повстання|Григор'ївського повстання]] проти більшовицької влади 10 травня 1919 року одною з перших повстанцями була захоплена станція Бобринська. 22 травня червоноармійські підрозділи повернули станцію собі під контроль.
 
5 серпня 1919 року розпочався наступ на вузлову станцію білогвардійських військ під командуванням начальника [[1-ша Терська казача дивізія|Терської козачої дивізії]]. В авангарді наступу знаходився бронепотяг ''«Генерал Шкуро»'', що переслідував бронепотяг та відступаючі сили червоних. Вночі з 6 на 7 серпня бронепотяг зайняв станцію. Було захоплено близько 20 полонених. На ранок 7 серпня підтянулись [[Пластуни (козаки)|пластунські]] батальйони. Бронепотяг провів розвідку на відстань близько 10 верст в напрямку станції Сміла, в бік мосту через Дніпро, і згодом повернувся на станцію Бобринська{{sfn|Власов|2012|с=67}}. Нечисельні білі війська продовжували наступ в напрямку станції Цвітково. Передові загони генерала Шкуро покинули 11 серпня Смілу, залишивши на станції один ешелон. Через станцію проходило багато різних білогвардійських військових частин, що супроводжувалось чисельними погромами єврейського населення Сміли.
 
9 січня 1920 року частини радянської [[12-та армія (СРСР)|12-тої армії]] відбили залізничний вузол.
 
'''В [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українській РСР]]'''
* Гайван С. Є.&nbsp;— Сміла. Путівник&nbsp;— 1992
* [http://www.uz.gov.ua/index.php?m=services.transppl.servvokzal.servod&f=Doc.View&p=Shevchenko&lng=uk Послуги на станції Імені Тараса Шевченка]
* {{публікація|книга
| автор = Тинченко, Я
| назва = Панцирні потяги, панцирники та залізничні війська у визвольній війні 1917—1920 рр.
| місце = К.
| видавництво = Темпора
| рік = 2012
| сторінок = 112
| серія = Militaria Ukrainica
| тираж = 2000
| isbn = 978-617-569-044-4
| ref = Тинченко
}}
 
* {{публікація|книга
| автор = Власов, А.А.
| назва = О бронепоездах Добровольческой армии
| рік = 2007
}}
 
{{DEFAULTSORT:Тараса Шевченка}}
1880

редагувань