Відмінності між версіями «Антитіла»

86 байтів додано ,  2 роки тому
шаблон нормативного контролю
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0)
(шаблон нормативного контролю)
[[Файл:Antibody.svg|thumb|255px|Кожне антитіло зв'язується їх специфічним антигеном, подібно до того, як кожний ключ відкриває лише один замок.]]
 
'''Протитіла́, антитіла́Антитіла́''' або '''імуноглобулі́ни''' (Ig), також рідше '''протитіла''' — [[білок|білкові]] сполуки, які [[організм]] [[хребетні|хребетних тварин]] виробляє у [[імунна відповідь|відповідь]] на [[антиген]]и, [[ксенобіотики|чужорідні речовини]], що потрапляють до [[кров]]і, [[лімфа|лімфи]] або [[тканини|тканин]] організму з метою знищити або нейтралізувати потенційно небезпечні з них — [[бактерія|бактерії]], [[вірус]]и, отрути та деякі інші речовини. Імуноглобуліни містяться в [[сироватка крові|сироватці крові]] і утворюють групу близьких по структурі [[глікопротеїди|глікопротеїдів]].
 
== Класифікація ==
Імуноглобуліни синтезуються лімфатичними клітинами. При деяких ураженнях цих клітин в крові та сечі накопичується велика кількість так званих мієломних імуноглобулінів, які, на відміну від імуноглобулінів здорового організму, однорідні по складу.
 
За характером впливу на антиген розрізняють:
* аглютиніни — антитіла, що зумовлюють [[аглютинація (біологія)|аглютинацію]] мікроорганізмів;
* лізини та опсоніни — антитіла, що сприяють їх руйнуванню;
* преципітини — антитіла, що осаджують білкові речовини у розчинах; антитоксини та інші.
 
== Застосування в медицині ==
[[Файл:Oligodendrocytes.tif|міні|праворуч|[[Конфокальний мікроскоп|Конфокальна мікрофотографія]] [[олігодендроцит]]ів, пофарбованих антитілами Rip (зелений колір), у головному мозку дорослих мишей. Ядра клітин пофарбовані Hoechst-33342 (синій колір)]]
[[FileФайл:Microphotograph of connexin 43 distribution in the rat myocardium.jpg|міні|праворуч|Мікрофотографія демонструє розподіл білку [[Щілинні_контакти|коннексину 43]] у міокарді щура. Зображення отримане за допомогою флуоресцентно-помічених антитіл]]
При верифікації типу клітин, їх органел або, навіть, молекул використовують антитіла.
Антитіла широко використовують з діагностичною метою в медицині: на принципі реакції антиген-антитіло засновані методи [[Імуносцинтиграфія|імуносцинтиграфії]], [[імуногістохімія|імуногістохімії]], вестерн-блоту тощо.
 
Для лікування або профілактики деяких [[інфекційні хвороби|інфекційних хвороб]] (наприклад, [[правець]], [[сказ]] тощо) застосовують лікувальні алогенні чи гетерогенні імуноглобуліни, які отримують введенням деяких збудників або токсинів донорам — людям або тваринам, спричиняючи, таким чином, в них імунну реакцію, яка призводить до виробляння антитіл. Після цього в них беруть кров, яку очищують від баласту і готують стерильний розчин, що містить велику кількість захисних антитіл.
 
== Література ==
{{section-stub}}
* ''Гауровиц Ф.'', Иммунохимия и биосинтез антител, пер. с англ., М., 1969
* ''Незлин Р. С.'', Биохимия антител, М., 1966
* ''Портер Р.'', Структура антител, в сборнике: Молекулы и клетки, в. 4, пер. с англ., М., 1969
* ''Kabat Е. A.'', Structural concepts in immunology and immunochemistry, N. Y., 1968.
 
== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20160408102025/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/538/sirovatki-imunni СИРОВАТКИ ІМУННІ]
 
{{Імунна система|state=autocollapse}}
{{Нормативний контроль}}
 
{{protein-stub}}
{{Імунологія-доробити}}