Кремація: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
м →‎Історія: Оновлення посилання
Рядок 13:
У Європі кремація широко використовувалася в [[Стародавня Греція|Античній Греції]]. Греки вважали, що спалювання допоможе покійному в потойбічному світі. Потім ця традиція була перенесена в [[Стародавній Рим]]. Там кремовані останки стали зберігати в особливих місцях — [[колумбарій|колумбаріях]].
 
У [[Старий Заповіт|Старому Заповіті]] описана кремація першого ізраїльського царя [[Саул|Саула]] і його синів, які загинули в битві з [[Філістимляни|філістимлянами]]. Коли піддані царя забрали тіла убитих, їх з почестями кремували, а потім поховали<ref>[httphttps://www.eleven.co.il/articlejudaism/rites-and-customs/13249/ Электронная еврейская энциклопедия: Погребение] «Кремация, вероятно, не рассматривалась как осквернение трупа, что явствует, например, из рассказа о том, как жители Явеш-Гил‘ада сожгли изувеченные тела Саула и его сыновей (а после погребли только кости), сделав это из «милости» (хесед) к своему владыке (I Сам. 31:9–13; II Сам. 2:5)»</ref>:{{Quotation|і встали всі хоробрі, і йшли всю ніч, і взяли́ Саулове тіло та тіла синів його з муру Бет-Шану, і прийшли до Явешу, та й спалили їх там. І взяли́ вони їхні кості, і поховали під тамари́ском в Явешу, та й по́стили сім день. (''[[Перша книга Самуїла|1 Сам.]] [[s:Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Перша книга Самуїлова (або Перша книга царів)#31:12|31:12-13]]'')}}
 
У [[християнство|християнстві]] кремація вважалася ознакою [[язичництво|язичництва]]. Тому з поширенням християнства вона поступилася місцем похованням в землю. До [[400]]{{джерело}} року більшість народів Західної Європи прийняли християнство і відмовилися від кремації. 785 року, під загрозою смертної кари , [[Карл Великий]] заборонив кремацію, і вона була забута приблизно на тисячу років.