Небельверфер: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мовні помилки |
AquatoR (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 134:
One experimental fitment trial program of up to 33 of the 21 cm rockets, meant to be fired from a single aircraft in an upwards direction (much like the ''[[Schräge Musik]]'' upward firing autocannon on German ''Nachtjäger'' night fighters) was proposed for the [[Heinkel He 177#Experimental weapon loads|Heinkel He 177]]A as the ''Grosszerstörer'', mounted in the central fuselage and flying below American combat box bomber formations to down them, but the quintet of He 177A-5 airframes set aside for the ''Grosszerstörer'' program only flew as experimental airframes, seeing no active combat deployment.
-->=== Назва ===▼
▲=== Назва ===
Буквальний переклад назви з німецької — «''Туманомет''». Назва саме і походить від початкової функції міномета: ставити щільну хімічну чи димову завісу. У амуніції до «Небельверфера» числилися снаряди із хімічним і димовим наповнювачем.<ref>[http://www.erlib.com/Станислав_Славин/Секретное_оружие_третьего_рейха/3/#@number Секретна зброя Третього рейху]</ref>. Найчастіше міномет застосовували для стрільби [[Осколково-фугасний снаряд|осколково-фугасними]] мінами. За штатами військової техніки [[Вермахт]]у «Небельверфер» числився під назвою «реактивна гармата».
Рядок 183 ⟶ 181:
== Міфи про «Небельверфер» ==
[[Файл:Bundesarchiv Bild 101I-049-0176-26, Russland, Zugkraftwagen mit Nebelwerfern.jpg|thumb|Буксирувальник [[SdKfz 10]]]]
* '''Перший міф''': «Небельверфер» є копією «Катюші» і з'явився 1942-го року у відповідь на появурадянських реактивних систем залпового вогню. В дійсності «Небельверфер» почали розробляти 1928-го року і його вперше прийнято на озброєння у вигляді важких 280-мм «Wurfrahmen», котрі початково виглядали як дерев'яна рама для 6 ракет калібру 280
* '''Другий міф''': дальність стрільби «Небельверфер» була низькою внаслідок коротких стволів-напрямних. Це не так. Стволи-напрямні «Небельверферові» узагалі технічно потрібні лише для розкрутки міни й утримання її при буксируванні: конструкція реактивної міни «пожирала» 25 % ККД реактивного двигуна на розкрутку в польоті, за рахунок чого й зумовлюється точність міномета, тож дальність польоту 39-кг міни становила трохи більше 6 км. «Катюша» мала дальність польоту снаряда 8 км, що на кілометр-півтора більше, ніж у «Небельверфера», за значно більшої довжини напрямних. Більша дальність польоту радянського снаряда була зумовлена тим, що снаряди в «Катюші» використовували найефективніше на той час пальне — нітрогліцериновий порох, що переважав за ефективністю ди-гліколевий порох німецького суперника; проте німці вибрали це пальне свідомо, з урахуванням умов роботи двигуна.
| |||