Відкрити головне меню

Зміни

649 байтів вилучено ,  1 місяць тому
м
Відкинуто редагування 91.219.223.198 (обговорення) до зробленого Olvin
| Сайт =
}}
'''Да́нте АлігуєріАліг'є́рі''' ({{lang-it|Dante Alighieri}}; [[13 липня]] [[1265]], [[Флоренція]] — [[13 вересня|13]]/[[14 вересня]] [[1321]], [[Равенна]]) — видатний [[Італія|італійський]] [[поет]] доби [[Відродження]], [[письменник]] і [[політик]], якого називають «батьком італійської літератури». Першим став писати літературні твори народною (тобто [[італійська мова|італійською]]) мовою, а не [[Латинська мова|латиною]]. Його головний художній твір, поему «[[Божественна комедія]]» ({{lang-it|la Divina Commedia}}), вважають шедевром світової літератури.
 
== Біографія ==
 
=== Ранні годіроки і семьяродина ===
Народився у [[Флоренція|Флоренції]] у шляхетній родині. Точна дата народження Данте невідома: за різними джерелами він народився в 1265 році між 14 травня і 13 липня.
 
Матір поета звали [[Донна Белла Абатська]]. Вона померла, коли Данте було 5 чи 6 років і його батько одружився ще раз, з Лапою ді К'ярісімо Чіалуфі. Та чи справді він одружився з нею, точно не відомо, адже в ті часи для вдівців це було непросто. Проте точно відомо, що ця жінка народила двох дітей.
 
=== ЛюбофЛюбов до Беатріче ===
У 1274 році, коли Данте виповнилося 9 років, він зустрів ''Беатріче Портінарі'', дочку ''Фолко Портінарі'', в яку закохався «з першого погляду», але ні разу навіть не заговорив до неї. Після досягнення повноліття він часто бачив Беатріче, обмінюючись з нею вітаннями на вулиці, але ніколи добре її не знав — він подавав приклад так званого «ввічливого кохання». Тепер важко зрозуміти усі його обставини. На велике нещастя для Данте Беатріче померла [[1290]] року. Проте саме це кохання було найсвітлішою подією в житті Данте й, можливо, поштовхом до літературної творчості. У багатьох поезіях Данте зобразив Беатріче як напівбожество, що постійно спостерігає за ним.
 
 
=== Божественна Комедія ===
Є свідчення, що отець [[Штокалко Павло Лукич|Павло Штокалко]] наприкінці XIX&nbsp;— на початку XX століття одним з перших переклав українською мовою «Божественну комедію» Данте (3 книги),<ref>[https://web.archive.org/web/20151222141745/http://irbis.library.te.ua/cgi-bin/irbis64r_15/cgiirbis_64.exe?LNG=uk&C21COM=2&I21DBN=ELKKN&P21DBN=ELKKN&Z21ID=&Image_file_name=TEC_3%2Epdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 ''Б. Головин, Б. Мельничук.'' Штокалко Павло Лукич // {{ТЕС|3}}][[Тернопільський енциклопедичний словник]]&nbsp;<span>: у 4 т. / редкол.: </span>[[Яворський Геннадій Іванович|Г.&nbsp;Яворський]]<span> та ін.</span>&nbsp;<span>— Тернопіль</span>&nbsp;<span>: Видавничо-поліграфічний комбінат «</span>[[Збруч (видавництво)|Збруч]]<span>», 2008.</span>&nbsp;<span>— Т.</span>&nbsp;<span>3</span>&nbsp;<span>: П</span>&nbsp;<span>—</span>&nbsp;<span>Я.</span>&nbsp;<span>— 708</span>&nbsp;<span>с.</span>&nbsp;<span>— </span>ISBN 978-966-528-279-2<span>.</span>[[Тернопільський енциклопедичний словник]]&nbsp;<span>: у 4 т. / редкол.: </span>[[Яворський Геннадій Іванович|Г.&nbsp;Яворський]]<span> та ін.</span>&nbsp;<span>— Тернопіль</span>&nbsp;<span>: Видавничо-поліграфічний комбінат «</span>[[Збруч (видавництво)|Збруч]]<span>», 2008.</span>&nbsp;<span>— Т.</span>&nbsp;<span>3</span>&nbsp;<span>: П</span>&nbsp;<span>—</span>&nbsp;<span>Я.</span>&nbsp;<span>— 708</span>&nbsp;<span>с.</span>&nbsp;<span>— </span>ISBN 978-966-528-279-2<span>.</span>&nbsp;— 652 с.: 652—653.</ref><ref>[http://ternopoliany.te.ua/den-v-istoriji/9340-15-serpnia-tsei-den-v-istorii-ternopilshchyny 15 серпня. Цей день в історії Тернопільщини]&nbsp;— Понеділок, 15 серпня 2016</ref> але невідомо чи зберігся цей переклад.
 
Багато українських поетів й перекладачів перекладали окремі фрагменти «[[Божественна Комедія|Божественної комедії»]]. Перші 36 терцин пісні І та 6 рядків з пісні ХХХІІІ з «Підземелля»<ref>так Франко переклад «Пекло»</ref> переклав у 1877—1883 роках Іван Франко&nbsp;— обидва ці уривка надруковано було значно пізніше, аж у 1955 році. За декілька років, у своїй монографії «Данте Аліг'єрі. Характеристика середніх віків. Життя поета і вибір із його поезії» (1913), три останні розділи присвячено послідовно «Підземеллю», «Чистилищу» та «Раю». Франко подає найзначущіші, на його думку, уривки поеми у власному перекладі, чергуючи їх з власними прозорими коментарями та переказом решти змісту. У 1892—1896 роках у Львові виходять друком перші десять пісень «Пекла» в перекладі [[Володимир Самійленко|Володимира Самійленка]], що підписався В. Сивеньким (часопис «Правда» 1892—1896, окремою книжкою 1902). Наприкінці 1890-х років Леся Українка переклала 9 терцин з п'ятої пісні «Пекла». У 1965 році в [[Мюнхен]]і у видавництві [[Костецький Ігор|Ігоря Костецького]] «[[На горі (видавництво)|На Горі»]] опубліковано експериментальний переклад фрагменту «Божественної комедії» [[Василь Барка|Василя Барки]].<ref>[https://web.archive.org/web/20160925070020/http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/Mikks/2012_41_1/073_081.pdf Історія Перекладу «Божественної Комедії» Данте Українською Мовою (від І.Франка до Є. Дроб'язка)]&nbsp;— Я.&nbsp;Л.&nbsp;Безсмертна. Мовні і концептуальні картини світу. Київ: ВПЦ «Київський університет».&nbsp;— Вип. 41.&nbsp;— Ч. 1. 2012. с. 73–81</ref>