Вікіпедія

Кобилецька Поляна: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 191 842 редагування
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
уточнення
Рядок 47:
 
== Історія ==
Вперше згадується у [[1672]] році як Кабола Поляна. У [[1910]] році, будучи частиною [[Угорське королівство|Угорського королівства]], мала 1 832 мешканців&nbsp;— [[русин]]ів, [[угорці]]в і [[німці]]в.за Післяспогадами [[Першастарожилів Світовау війна|Першоїсело світовоїКобилецька війни]]Поляна упереселилися [[1919]]німецькі роціспеціалісти, якщо імали всенавички Закарпаття,плавлення відійшламеталу доіз [[Чехословаччина|Чехословаччини]]залізної руди. ВТут 1939&nbsp;рвони працювали на створених залізорудних мануфактурах. тутНовоприбулі добровольціпереселенці, захищалив [[Карпатськаосновному, Україна|Карпатськубули Україну]]вихідцями віднімецького угорськихпоходження окупантів.<ref>[[Андрусякз МихайлоАвстрії Миколайович|''М.– Андрусяк'']]з [https://galychyna.ifІмюкдену, Ебензеє та Ішлю.ua/article/z-boyiv-za-karpatsku-ukrayinu-fragmenti-z-maybutnoyi-knizhki/ ЗПро БОЇВнімецькі ЗАродини КАРПАТСЬКУз УКРАЇНУ.]&nbsp;—Ясіня «Галичина»є відомості, 22.02.2019що вони з Ротевейзе.</ref> У [[1945]]1814 році відійшлавиникло допоселення Радянськогоспішських Союзунімців з Гонгартену у складіРахові, яких називали «ціпцерами», а їх поселення до сьогоднішнього дня зветься [[УРСР]]Ціпцерай.
 
[[Файл:Церква Вознесіння Господнього Кобилецька Поляна.jpg|міні]]▼
В першій половині XIX століття недалеко від села було виявлено сірчані мінеральні джерела, на базі яких тоді ж відкрито лікувальні купелі.
'''Церква Вознесіння Господнього'''. XVIII&nbsp;ст. Найбільшою архітектурною цінністю села була стародавня дерев'яна церква, збудована аж ніяк не у XVIII&nbsp;ст., як повідомляла охоронна таблиця, а ймовірніше, згідно з переказами, в [[1512]]&nbsp;р., і дерев'яна [[дзвіниця]] біля неї. Зруйнована в 1992 році.
 
Після [[Перша Світова війна|Першої світової війни]] у [[1919]] році, як і все Закарпаття, відійшла до [[Чехословаччина|Чехословаччини]]. В 1939&nbsp;р. тут добровольці захищали [[Карпатська Україна|Карпатську Україну]] від угорських окупантів.<ref>[[Андрусяк Михайло Миколайович|''М. Андрусяк'']] [https://galychyna.if.ua/article/z-boyiv-za-karpatsku-ukrayinu-fragmenti-z-maybutnoyi-knizhki/ З БОЇВ ЗА КАРПАТСЬКУ УКРАЇНУ.]&nbsp;— «Галичина», 22.02.2019.</ref> У [[1945]] році відійшла до Радянського Союзу у складі [[УРСР]].
 
Закарпатський металообробний (арматурний) завод «Інтернаціонал» — підприємство, в смт Кобилецька Поляна, засноване у 1770 році римсько-католицькою парафією Кобилецької Поляни. Цей завод в 1770 році, створила Римсько-католицька парафія віруючих, як металообробне підприємство з виготовлення інструментів (сокири, пилки тощо) для розробки лісів, сільськогосподарських знарядь, а також ланцюгів, якорів. У 1776 уведено в дію першу плавильну піч продуктивністю 1540 кг сталі високої якості. У 1779 році випуск чавуну становив 135 тонн щороку. Під час революційних подій в Австрійській імперії 1848 завод освоїв випуск зброї. На початку 1850-х років проведено реконструкцію заводу, зокрема удосконалено технологію плавлення металу та розширено процес виробництва, збудовано нові плавильні печі та встановлено нові верстати. Шоста частина виробів використовувалася на Солотвиньких соляних копальнях і в місцевій лісовій промисловості, решта вивозилася за межі Закарпаття. На початку 1870-х років на підприємствіві працювали 114 постійних і 30 сезонних робітників. Від 1903 ливарний завод перебував у приватній власності віденського підприємця Й. Братмана; у березні 1945 – націоналізований і отримав назву «Інтернаціонал».[[Файл:Церква Вознесіння Господнього Кобилецька Поляна.jpg|міні]]
'''Церква Вознесіння Господнього'''. XVIII&nbsp;ст.
 
Гуцульське село лежить у мальовничій долині при злитті річок Крайньої і ПІопурки. Найбільшою цінністю села була стародавня дерев’яна церква, що була збудована аж ніяк не в 18 ст., як повідомляла охоронна табличка, а ймовірніше, згідно з переказами, – в 1512 р., і дерев’яна дзвіниця біля неї. У 1801 р. в документах записали, що село має церкву дерев’яну, із твердого дерева, добру, забезпечену необхідними речами.
 
Нава була перекрита високим коробовим склепінням, склепіння вівтарної частини мало форму зрізаної піраміди, а бабинець мав плоске перекриття.
 
У XIX ст. стіни були поваковані і побілені.
 
Гребінь даху увінчувала граційна барокова вежа. Однак належно цінувати й охороняти своє багатство в селі не було кому. За 1 метр від вівтарного зрубу в 1992 р. збудовано нову муровану церкву, чергову невдаху з архітектурного погляду.
 
Згодом дерев’яна перлина була розібрана і скидана на купу. Греко-католицька громада вирішила встановити церкву на іншому місці. Дізнавшись про це, православна громада на чолі з священиком при потуранні голови сільради спалила розібрану церкву і дзвіницю. Цей неймовірний акт вандалізму стався влітку 1994 р. Разом з церквою щезло з архітектурної мапи України і село Кобилецька Поляна. До речі, церкву хотіли врятувати Львівський музей просто неба й аналогічний Ужгородський музей, але не встигли.
 
▲[[Файл:Церква Вознесіння Господнього. Кобилецька Поляна1992.jpg|міні]]
 
На жаль, мурована з цегли церква постала ціною знищення старої церкви – перлини дерев’яної архітектури Закарпаття.
 
== Освіта ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кобилецька_Поляна