Національна спілка композиторів України: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стиль
стиль, правопис
Рядок 7:
 
== Історія ==
Передісторія Спілки композиторів України сягає [[1922]] року, коли було створено '''[[Музичне товариство імені Миколи Леонтовича|Всеукраїнське музичне товариство імені М. Д. Леонтовича]]'''. У [[1928]] році ця організація дістала назву «'''Всеукраїнське товариство революційних музик'''», а ув листопаді [[1932]] на основі постанови [[ЦК ВКП(б)]] «[[Постанова ЦК ВКП про перебудову літературно-художніх організацій|Про перебудову літературно-художніх організацій]]» на місці ліквідованого Всеукраїнського товариства революційних музик була створена '''Спілка радянських музик України'''. Саме ця дата вважається точкою відліку існування Спілки композиторів.
 
У складі Спілки композиторів поступово створюються обласні спілки: Харківська (з [[1932]]), Одеська (з [[1937]]) та Львівська (з [[1940]]). У [[1939]] році Спілка радянських музик України була перейменована у '''Спілку радянських композиторів України''', а в [[1959]] році — в '''Спілку композиторів України'''.
 
На [[1968]] рік СКУ налічувала разом 161 члена (120 композиторів і 41 музикознавець). З 1972 року спільно з Міністерством культури і Музичним товариством УРСР, Спілка композиторів видає журнал [[Музика (журнал)|«Музика»]], який вважається наступником журналів «Музика» (1923—1927), «Музика — Массаммасам» (1928—1931) і «Радянська музика» (1933—1941). При СКУ існувала філія Музичного фонду СРСР.
 
У різні роки Спілку композиторів України очолювали: