Національна спілка композиторів України: відмінності між версіями

[[Файл:NSKU-1.JPG|250px|thumb|Будинок пона вулиці Пушкінській, 32, де розташована Національна спілка композиторів України]]

'''Національна спілка композиторів України (НСКУ)''' — творча громадська організація, яка об'єднує професійних композиторів і музикознавців України, що працюють ву музиці академічного напрямкунапряму. Налічує понад 440 членів (з них понад 280 — композитори). Організаційна структура НСКУ включає 10 регіональних організацій:

Передісторія Спілки композиторів України сягає [[1922]] року, коли було створено '''[[Музичне товариство імені Миколи Леонтовича|Всеукраїнське музичне товариство імені М. Д. Леонтовича]]'''. У [[1928]] році ця організація отрималадістала назву «'''Всеукраїнське товариство революційних музик'''», а у листопаді [[1932]] на основі постанови [[ЦК ВКП(б)]] «[[Постанова ЦК ВКП про перебудову літературно-художніх організацій|Про перебудову літературно-художніх організацій]]» на місці ліквідованого Всеукраїнського Товаристватовариства Революційнихреволюційних Музикмузик була створена '''Спілка радянських музик України'''. Саме ця дата вважається точкою відліку існування Спілки композиторів.

У складі Спілки композиторів поступово створюються обласні спілки: Харківська (з [[1932]]), Одеська (з [[1937]]) іта Львівська (з [[1940]]). У [[1939]] році Спілка радянських музик України була перейменована у '''Спілку радянських композиторів України''', а в [[1959]] році — в '''Спілку композиторів України'''.

На [[1968]] рік СКУ налічувала разом 161 члена (120 композиторів і 41 музикознавець). З 1972 року разомспільно з Міністерством культури і Музичним товариством УРСР, Спілка композиторів видає журнал [[Музика (журнал)|«Музика»]], який вважається наступником журналів «Музика» (1923—1927), «Музика — Массам» (1928—1931) і «Радянська музика» (1933—1941). При СКУ існувала філія Музичного фонду СРСР.