Ганг: відмінності між версіями

| назва = ГангҐанґа<br />गङ्गा

| підпис = Ранковий туман над ГангомҐанґою у штаті [[Уттаракханд]]

| мапа_підпис = Головні притоки ГангуҐанґи та міста уздовж річки

'''ГангҐанґа''' ({{lang-hi|गंगा}}, {{IAST|''Gaṅgā''}}, '''Ганга''', {{Audio|hi-Ganga.ogg|[ˈɡəŋɡaː]}}, як і в більшості індійських мов; {{lang-en|Ganges}}, {{IPA2|ˈɡændʒiːz}})&nbsp;— одна з найповноводніших та найдовших (2 510 [[км]]) [[річкаріка|річокрік]] [[Південна Азія|Південної Азії]]. Бере свій початок у [[Гімалаї|Західних Гімалаях]] із [[льодовик]]а [[Ґанґотрі (льодовик)|Ґанґотрі]] в штаті [[Уттаракханд]], тече на південний схід, перетинаючи [[Індо-ГангськаҐанґаська рівнина|ГангськуҐанґаську рівнину]] на півночі [[Індія|Індії]], і впадає в [[Бенгальська затока|Бенгальську затоку]], формуючи разом з річками [[Брахмапутра]] і [[Меґхна]] [[дельта ГангуҐанґи|дельту ГангуҐанґи-Брахмапутри]] (переважно на території [[Бангладеш]]), частина якої вкрита [[ліс]]ами [[Сундарбанс]].

[[Ґанґа (індуїзм)|Ґанґа]] ({{lang-sa|}} & {{lang-hi|गंगा}}, {{IAST|Gaṅgā}}) в [[Індуїстська міфологія|індуїстській міфології]]&nbsp;— [[Сварґа|небесна]] річка, яка спустилася на землю і стала річкою ГангҐанґа. З давніх часів уважається священною для [[індуїзм|індусів]]. Індуси здійснюють [[Паломництво|паломництва]] до неї, особливо до [[Ґанґотрі|її витоків]] та міст [[Харідвар]], [[Варанасі]] і [[Аллахабад]] (місце впадіння [[Ямуна|Ямуни]]). На її берегах проходять [[кремація|кремації]], у воді розсіюється попіл померлих індусів та здійснюються обрядові купання.

Річка активно використовується для [[Іригація|зрошування]]. Її басейн площею понад 1&nbsp;млн км² є одним з найгустіше заселених регіонів на [[Земля|Землі]]. [[Судноплавство]] на річці зараз дещо ускладнилося і можливе лише від гирла до міста [[Канпур]] на плоскодонних човнах. ГангҐанґа є головною водною артерією [[Бенгал]]у і північно-західних штатів Індії і часто розглядається як символ усієї країни. Перший прем'єр-міністр Індії [[Джавахарлал Неру]] в своїй класичній роботі {{iw2|Відкриття Індії|||The Discovery of India}}» ([[1946]]) писав:

Ганг,Ґанґа у- більшійце, міріперш ніжза рештавсе, річокріка Індії, утримавяка їїтримала серцев таполоні приваблювавсерце доІндії своїхі берегівпритягувала незліченнінезлічені мільйони людейдо її берегів з найдавнішихсамого часівсвітанку історії. Історія ГангуҐанґи, від витоківїї джерела до моря, звід давнинистарих дочасів нашихдо днівнових, єце історієюісторія цивілізації та культури Індії, зародженняпіднесення та падіння імперій, великих таі гордих міст, пригод людини…

[[Файл:HeadwatersGanges1.jpg|праворуч|міні|180px|Верхів'я річкиріки ГангҐанґи]]

На більшій частині свого русла ГангҐанґа&nbsp;— типова рівнинна річка з повільною і спокійною [[течія|течією]], хоча вона і бере свій початок високо в [[Гімалаї|Гімалаях]] та живиться чисельними притоками, що теж стікають з гір. [[Індо-ГангськаҐанґаська рівнина]], на яку приходиться більша частина течії річки, надзвичайно плоска. Різниця висот між [[Делі]], розташованому на річці [[Ямуна]], та [[Бенгальська затока|Бенгальською затокою]], відстань між якими становить 1 600&nbsp;км, становить лише 210 метрів. Нахил русла ГангуҐанґи між містами [[Харідвар]] і [[Аллахабад]] становить 0,22 метра на кілометр, а від Аллахабада до Колкати 0,05 м/км. Саме [[русло]] [[Меандр (річковий вигин)|звивисте]], утворює численні [[рукав річки|рукави]], багато [[перекат]]ів, [[острів|островів]], [[протока|проток]] між рукавами, [[мілина|мілин]]<ref name=brockhaus/>.

Напрям течії ГангуҐанґи кілька разів змінюється: від витоків річка плине на південний захід, біля Харідвара повертає на південний схід та тече у цьому напрямку до Аллахабада, далі, майже до злиття з своєю притокою [[Коші (річка)|Коші]],&nbsp;— прямо на схід, а від місця впадіння Коші&nbsp;— в південно-східному напрямку. При цьому [[Падма|основне русло]] та деякі рукави ГангуҐанґи течуть в південно-східному напрямку, а потім повертають на південь до Бенгальської затоки, а інші, такі як [[Бхаґіратхі (рукав ГангуҐанґи)|Бхаґіратхі]] та [[Джаланґі]], одразу прямують в південному напрямку. Частина рукавів зливається з рукавами [[Брахмапутра|Брахмапутри]] та [[Меґхна|Меґхни]] і впадає у затоку разом з ними. Ширина річки в її серединній, найдовшій, частині коливається від 800 до 1 500 м<ref name=brockhaus/>. В нижній течії річка розходиться чисельними рукавами, утворюючи [[Дельта ГангуҐанґи|спільну з Брахмапутрою дельту]] довжиною близько 300&nbsp;км та шириною близько 350 км<ref>[http://earth.jsc.nasa.gov/sseop/efs/photoinfo.pl?PHOTO=STS027-39-28 Ganges-Brahmaputra River Delta] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070802134948/http://earth.jsc.nasa.gov/sseop/EFS/photoinfo.pl?PHOTO=STS027-39-28 |date=2 серпень 2007 }} ''Earth from Space''</ref><ref name=Britannica/>.

[[Файл:A gathering by the Ganges at Rishikesh.jpg|ліворуч|міні|250px|ГангҐанґа біля міста [[Рішікеш]]]]

[[Басейн річки|Басейн]] ГангуҐанґи&nbsp;— найбільший за площею в [[Південна Азія|Південній Азії]]. Хоча за [[список річок за довжиною|довжиною]] ГангҐанґа менше [[Інд]]у і [[Брахмапутра|Брахмапутри]], проте він перевершує їх розмірами свого басейну, який охоплює площу 1 060 000 км², а разом з басейном Брахмапутри, з якою ГангҐанґа формує спільну дельту,&nbsp;— 1 643 000 км².

Загалом водна маса річки дуже значна, поблизу Варанасі, на відстані 1 224&nbsp;км від гирла рукаву Хуґлі, навіть у суху пору року ГангҐанґа має 430—440&nbsp;м завширшки і 10—12&nbsp;м завглибшки, а під час сезону дощів&nbsp;— 900—950&nbsp;м завширшки і 18—20&nbsp;м завглибшки. Середня кількість води, що виноситься річкою до Бенгальської затоки, оцінюється у 12 000 м³/с<ref name=rdd/> (для порівняння, стік ГангуҐанґи приблизно у вісім разів більший, ніж стік [[Дніпро (річка)|Дніпра]]).

Річка протягом усього року відрізняється дуже мутною водою, що несе велику кількість [[Осадова гірська порода|осадових порід]]. Щорічно в дельті відкладається близько 180&nbsp;млн м³ осадів, і цим визначається зміна кольору води в Бенгальській затоці, яку буває помітно вже на відстані 150&nbsp;км від берега. Коли річка повертається у береги після сезонних розливів, вона залишає величезну кількість [[мул]]у, що забезпечує надзвичайну [[родючість ґрунтів]] рівнини<ref name=brockhaus>[http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/025/25357.htm ГангҐанґа] ''Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона''</ref>.

Притоки ГангуҐанґи розрізняються за своїм типом та походженням на кілька видів. Спочатку це річки та струмки, що формуються у Західних Гімалаях в районі [[льодовик]]а [[Ґанґотрі (льодовик)|Ґанґотрі]]:

* [[Алакнанда]] (що, зливаючись з Бхаґіратхі, формує ГангҐанґа)

Від решти приток відрізняється найбільша притока ГангуҐанґи&nbsp;— [[Ямуна]] (Джамуна), що також стікає з Гімалаїв та впадає до ГангуҐанґи з правого боку, до того протікаючи містами [[Делі]] та [[Аґра]].

Значні водні маси води та мулу потрапляють до ГангуҐанґи в його середній течії з лівого боку, куди впадають притоки, що беруть початок в Гімалаях. З них найбільші:

З правого боку до ГангуҐанґи впадають притоки, що беруть початки в горах [[Декан (плато)|Декану]] (Індійського плато):

ГангҐанґа умовно поділяють на три частини: верхня течія (близько 800&nbsp;км, від витоку до міста [[Канпур]]), середня (від Канпура до кордону Індії з Бангладеш, приблизно 1 500&nbsp;км по прямій) і нижня (від кордонів Бангладеш до гирла, близько 300 км).

Прямуючи на північний захід, Бхаґіратхі приймає поблизу селища Бхайронґхаті на висоті 2 770&nbsp;м бурхливу притоку Джадх-Ґанґа (Джахнаві), яка раніше вважалася європейцями за витік ГангуҐанґи. Далі річка прориває Нижні Гімалаї на висоті 2 478 метрів і біля селища [[Девпраяґ]], на висоті 636 метрів, з'єднується з прозорою [[Алакнанда|Алакнандою]], що також починається від гімалайських льодовиків. З цього місця річка і отримує назву «ГангҐанґа».

[[Файл:A beach on the banks of Ganges, Rishikesh.jpg|праворуч|міні|230px|ГангҐанґа біля міста [[Рішікеш]] у межах Гімалаїв]]

Сполучені води Бхаґіратхі й Алакнанди проривають ланцюг пагорбів [[Шівалік]] на висоті 403 метрів біля священного міста [[Харідвар]] і, протікаючи через болотисту рівнину [[Тераї]], виходять на величезну, надзвичайно родючу [[Індо-ГангськаҐанґаська рівнина|Індо-ГангськуҐанґаську рівнину]]. У своїй верхній течії ГангҐанґа мчить бурхливим потоком переважно у південному напрямку, а залишивши гори, він стає спокійнішим і повертає на південний схід<ref name=brockhaus/>. Лише на рівнині річка стає [[судноплавство|судноплавною]], хоча до будівництва [[ГангськийҐанґський канал|ГангськогоҐанґаського каналу]] судна піднімалися до території сучасного парку [[Національний парк Раджаджі|Раджаджі]].

[[Файл:Sunset on the Ganga river, Allahabad.jpg|ліворуч|міні|230px|ГангҐанґа перед [[Аллахабад]]ом]]

У середній течії ГангҐанґа сповільнює свій рух, пливучи до океану в південно-східному напрямку, утворюючи численні звивини, біля яких розташовані багатолюдні міста: [[Канпур]], [[Аллахабад]], [[Мірзапур]], [[Варанасі]], [[Патна]], [[Бхаґалпур]] (Індія), [[Раджшахі]] (Бангладеш) та інші. Хоча по прямій лінії довжина цієї ділянки 1 529 кілометрів, але через вигини довжина русла становить насправді 2 597 кілометрів. Не доходячи до [[Каннаудж]]а, ГангҐанґа з лівого боку приймає велику притоку [[Рамґанґа|Рамґанґу]]. Далі, біля Аллахабада, до ГангуҐанґи справа впадає його головна притока&nbsp;— [[Ямуна]],&nbsp;— яка разом з ГангомҐанґаом (за легендою також і з [[Сарасваті]]) утворює так званий [[Трівені-Санґам]], священний для індусів, і своїми кришталево-чистими водами розширює русло брудно-жовтого ГангуҐанґи до 800&nbsp;м. Зараз, в результаті значного відбору гангськанґаської води, Ямуна несе в середньому приблизно в півтора рази більше води, ніж ГангҐанґа перед злиттям, тому за формальними гідрологічними правилами далі за течією річка має називатися Ямуною, але через глибоку традиційність існуючої назви питання перейменування не стоїть. За Аллахабадом до ГангуҐанґи впадають; зліва [[Ґомті]], справа [[Тамса]] і [[Карманаша]], а трохи вище Патни&nbsp;— зліва [[Ґхаґхра]], справа [[Сон (річка)|Сон]], a навпроти Патни, біля [[Хаджіпур]]а,&nbsp;— велика притока [[Ґандак]].

[[Файл:Boats by the ghats, on the Ganges, Varanasi.jpg|праворуч|міні|230px|Човни на ГангуҐанґи біля [[Варанасі]]]]

Нарешті, нижче [[Бхаґалпур]]а, ГангҐанґа приймає в себе багатоводну [[Коші (річка)|Коші]], що спускається безпосередньо з Гімалайських гір. Досягнувши у своїй серединній течії ширини 1 500&nbsp;м при глибині не більше 10&nbsp;м, ГангҐанґа круто повертає на південний схід, попадаючи на найбільш плоску західну частину Індо-Гангськанґаської рівнини. Тут починається його нижня течія, де він розгалужується на рукави дельти. Поблизу [[Сахебґандж]]а вліво відходить величезний рукав [[Бхаґіратхі (рукав ГангуҐанґи)|Бхаґіратхі]], а головне русло ГангуҐанґи отримує з цього місця назву [[Падма]]. За 100&nbsp;км далі за течією від Падми відділяється ще один великий рукав, [[Джаланґі]]<ref name=brockhaus/>.

Пройшовши низиною 160&nbsp;км, рукави Бхаґіратхі і Джаланґі з'єднуються в один спільний рукав [[Хуґлі]], на якому розташоване місто [[Колката]]. Після з'єднання з річкою [[Дамодар (річка)|Дамодар]] біля міста [[Чанданнаґар]], Хуґлі стає доступним для морських кораблів, а поблизу острова [[Саґар (острів)|Саґар]], нижче Колкати, впадає в [[Бенгальська затока|Бенгальську затоку]]. Віддавши частину води в рукав Хуґлі, [[Падма]], головний рукав ГангуҐанґи, продовжує свій рух на південний схід і, розпадаючись на дрібні рукави (Мартабанґу, Ґуру, Чундну), приймає в себе зліва великий приток [[Махананда (річка)|Махананду]], а біля містечка [[Раджбарі]] з'єднується з [[Джамуна (рукав Брахмапутри)|Джамуною]], потужним рукавом ще однієї священної для бенгальців річки&nbsp;— [[Брахмапутра|Брахмапутри]].

Сполучені води обох річок виливаються у Бенгальську затоку, зливаючись із [[Меґхна|Меґхною]]. Починаючи з Раджбарі спостерігається справжня [[Дельта ГангуҐанґи|дельта ГангуҐанґи і Брахмапутри]], найскладніша і найбільша на земній кулі, схильна до постійних змін. Нанесені ділянки землі між Хуґлі і Меґхною носять назву [[Сундарбанс]]. Це лабіринт із [[болото|драговин]], [[річка|річок]], [[рукав річки|рукавів]] і [[бухта|бухт]] вздовж Бенгальської затоки завдовжки 265&nbsp;км та завширшки 350&nbsp;км, засіяних несподівано виникаючими і найчастіше настільки ж швидко зникаючими мулистими і піщаними [[острів|островами]], вкритими величезними [[Вологі листяні ліси долини нижнього ГангуҐанґи|лісовими масивами]], що частково затоплюються [[Повінь (гідрологія)|повенями]] і морськими [[приплив]]ами, які залишають на островах шари мулу та залишки змитих тварин та рослин<ref name=brockhaus/>.

Дельта ГангуҐанґи поділяється на східну (активнішу) і західну (менш активну) частини. [[Сундарбанс]], найбільший регіон [[мангровий ліс|мангрових лісів]] у світі, є частиною дельти ГангуҐанґи. Далі від [[берегова лінія|берегової лінії]], в глибині континенту, дельта дуже швидко висихає після повеней, утворюючи родючу частину Бенгалу; зараз вона майже повністю використовується для потреб сільського господарства, а останні ненаселені ділянки вкриті розкішною, майже непроникною рослинністю. Незважаючи на ризики [[повінь|повеней]], [[цунамі]] і [[Тропічний циклон|тропічних циклонів]] (так в [[1961]] і [[1991]] роках від цих природних явищ загинуло понад 700 тисяч осіб), в дельті ГангуҐанґи й надалі проживають понад 145 мільйонів осіб.

Як відомо з історичних свідчень, долини ГангуҐанґи та Ямуни були вкриті густими лісами, ще у [[16 століття|16]]—[[17 століття]]х залишалися значні недоторкані ділянки пущі. У цих лісах водилися [[індійський слон|слони]], [[Водяний буйвіл|буйволи]], [[індійський носоріг|носороги]], [[лев]]и, [[бенгальський тигр|тигри]]. Прибережна зона ГангуҐанґи через її спокійне і благодатне середовище приваблювала багато різновидностей [[водоплавні птахи|водоплавних птахів]], щонайменше 140 видів [[риби|риб]], 35 [[плазуни|плазунів]] і 42 види [[ссавці]]в.

[[Файл:Schnabeldelphin-drawing.jpg|праворуч|міні|250px|[[ГангськийҐанґський річковий дельфін]]]]

Через підвищення демографічного тиску з боку людей, вся фауна повільно переміщалася з долини ГангуҐанґи до залишків лісів. На ГангськійҐанґаській рівнині можна подекуди зустріти оленів, [[дикий кабан|дикого кабана]], [[лісовий кіт|дикого кота]], [[вовк]]а, багато видів [[лисиця|лисиць]]. В річці зустрічаються прісноводні [[дельфін]]и двох видів, річкова та гангськаҐанґаська [[акула|акули]] та інші прісноводні риби.

[[Файл:Ganges basin.png|праворуч|міні|250px|Басейн ГангуҐанґи та індійські штати і держави, що він захоплює.]]

Загальна кількість населення басейну ГангуҐанґи станом на 2001 рік становила близько 500&nbsp;млн осіб, що мешкають на території [[Індія|Індії]], [[Непал]]у і [[Бангладеш]], а невелика кількість також у [[КНР]] і [[Бутан]]і. Зазвичай поділу на етнічні групи тут не проводиться, етнічна приналежність (за виключенням меншин) не є частиною переписів, а окремі групи зазвичай визначаються за лінгвістичними та релігійними ознаками.

Населення басейну ГангуҐанґи змішаного походження. У західній та середній частинах мешканці переважно є нащадками стародавніх [[дравіди|дравідських]] народів, до яких пізніше приєдналися носії [[Індоарійські мови|індоарійських мов]]. В історичні часи до них примішувалися [[тюрки]], [[монголи]], [[афганці]], [[перси]] та [[араби]]. На сході та півдні, особливо в [[Бенгал]]і, дравіди змішувалися з індоарійцями та носіями [[тибето-бірманські мови|тибето-бірманських мов]]. [[Європейці]], що прибули останніми, складають незначну частину населення<ref name=Britannica/>.

Річка ГангҐанґа тече переважно територією [[Індія|Індії]], лише недалеко до впадіння до [[Бенгальська затока|Бенгальської затоки]] проходить територією [[Бангладеш]]. На території Індії річка протікає штатами [[Уттаракханд]], [[Уттар-Прадеш]], [[Біхар]], [[Джаркханд]] (на межі) і [[Західний Бенгал]]. На території Бангладеш головний рукав річки, [[Падма]], служить межею [[Регіони Бангладеш|регіонів]] [[Раджшахі (регіон)|Раджшахі]] і [[Кхулна (регіон)|Кхулна]], а потім протікає регіоном [[Дака (регіон)|Дака]]; регіони Кхулна і [[Барісал (регіон)|Барісал]] цілком входять до [[Дельта ГангуҐанґи|дельти річки]], а регіони Раджшахі, Дака і [[Читтагонг (регіон)|Читтагонг]]&nbsp;— частково. До басейну річки відноситься й територія [[Непал]]у, оскільки практично всі річки, що беруть початок з Гімалаїв на території цієї країни, течуть у напрямку до Гангськанґаської долини і є притоками ГангуҐанґи.

=== Міста на берегах ГангуҐанґи ===

Долина ГангуҐанґи є однією з найбільш густозаселених ділянок на нашій планеті. Нижче наведені найбільші з міст, розташованих безпосередньо на річці. Список впорядковано за течією, за виключенням дельти (у штаті [[Західний Бенгал]] і у [[Бангладеш]]). Більша частина Західного Бенгалу і майже третина території Бангладеш входять безпосередньо до басейну ГангуҐанґи. Вказані міста розташовані переважно на рукавах [[Хуґлі]] і [[Падма]] (головному руслі), а також на численних невеликих протоках. В дужках вказано населення за даними перепису 2001 року для Індії та оцінка станом на 2000—2008 рік для Бангладеш.

За часів [[ведичний період|раннього ведичного періоду]] ГангҐанґа не мав великого значення, а головними річками [[Ріґведа|Ріґведи]] були [[Інд]] і легендарна [[Сарасваті (ведична річка)|Сарасваті]]. Але вже пізніші [[Веди]] почали приділяти ГангуҐанґи набагато більше уваги, що підтверджується численними згадками про нього<ref name=indianetzone>[http://www.indianetzone.com/29/history_ganga_river.htm History of Ganga River] ''Geography of India''</ref>.

Ймовірно, першим серед представників західної культури цю річку згадав [[Меґасфен]] у своєму рукописі «''Індіка''». За ним «Індія має багато річок, великих та судноплавних, що починаються з північних гір та перетинають країну, і більшість з них, об'єднуючись разом, впадають до річки, яку називають ГангомҐанґаом. Ця річка, шириною до 30 [[стадій]], тече з півночі на південь, та впадає до океану в державі Ґанґарідаї, що має велику армію зі слонів».<ref name=indianetzone/>.

Історично [[Індо-ГангськаҐанґаська рівнина|ГангськаҐанґаська рівнина]] була центром численних цивілізацій Індії, що змінювали одна одну. На берегах ГангуҐанґи знаходився центр [[Імперія Маур'їв|Держави Маур'їв]], зокрема її царя [[Ашока|Ашоки]], столицею імперії було місто [[Патна|Паталіпутра]] (зараз Патна). [[Каннаудж]], знову на березі ГангуҐанґи, був центром імперії [[Харша]], що в 7 столітті охоплювала всю Північну Індію. Центрами [[Імперія Великих Моголів|Імперії Великих Моголів]] були [[Аґра]] і [[Делі]], розташовані на берегах головної притоки ГангуҐанґи [[Ямуна|Ямуни]]. Під час панування мусульман їхня влада поширилася на всю довжину річки, включаючи [[Бенгал]]. Іншими центрами влади мусульманських держав були міста в дельті ГангуҐанґи&nbsp;— [[Дака]] і [[Муршідабад]]<ref name=Britannica/>.

Новітня історія ГангуҐанґи пов'язана перш за все з [[Велика Британія|британським]] пануванням. [[Британська Ост-Індська компанія|Ост-Індська компанія]], що заснувала місто [[колката|Калькутта]] (зараз Колката) на берегах рукава [[Хуґлі]] наприкінці [[17 століття]], поступово поширила свій вплив на всю територію долини ГангуҐанґи, досягши [[Делі]] на початку [[19 століття]]. В [[1848]] році Компанію було реорганізовано у [[Британська Індія|Британську Індію]], що панувала на всій течії ГангуҐанґи та більшій частині його басейну до [[незалежність Індії|отримання Індією незалежності]] в [[1947]] році<ref name=Britannica/>.

[[Файл:Ganga canal.jpg|праворуч|міні|250px|[[ГангськийҐанґський канал]]]]

Річка ГангҐанґа активно використовувалася навколишнім населенням з давніх часів. Вона мала транспортне значення, нею перевозилися війська великих індійських імперій, таких як [[Імперія Великих Моголів]] або [[Британська Ост-Індська компанія]]. Але головним її значенням було релігійне для індусів та господарська діяльність всіх народів і релігійних груп, що мешкали уздовж річки.

Вода з річки широко використовується населенням для побутових потреб. Величезний її обсяг забирається на промислові об'єкти всього регіону. Ще більша кількість води використовується для [[зрошування]] сільськогосподарських угідь. ГангҐанґа зі своїми притоками завдяки родючому ґрунту [[індо-ГангськаҐанґаська рівнина|Гангськанґаської рівнини]] відіграє важливу роль в [[економіка Індії|економіці Індії]] та [[економіка Бангладеш|Бангладеш]], забезпечуючи водою для зрошення величезні території цих країн. Головні культури, що вирощуються в цьому регіоні&nbsp;— [[рис]], [[цукрова тростина]], [[сочевиця]], [[олійні культури]], [[картопля]] і [[пшениця]]. Вздовж берегів річки, поблизу боліт і озер, на багатих ґрунтах вирощують ще й [[боби]], [[перець]], [[гірчиця|гірчицю]], [[кунжут]] і [[джут]].

Для зрошення угідь регіону Доаб між річками ГангҐанґа і [[Ямуна]], урядом [[Британська Ост-Індська компанія|Британії]] в [[1848]] році був збудований величезний [[ГангськийҐанґський канал]] (або Верхній ГангськийҐанґський канал) довжиною у 1305&nbsp;км. У [[1878]] році було відкрито продовження цього каналу, Нижній ГангськийҐанґський канал. Зараз ГангськийҐанґський канал йде від міста [[Харідвар]] на південь до міста [[Аліґарх]], де він розгалужується на 2 рукави, до міст [[Канпур]] і [[Етавах]], відповідно. Перша гілка йде приблизно уздовж ГангуҐанґи, друга&nbsp;— уздовж Ямуни до містечка [[Хамірпур (Уттар-Прадеш)|Хамірпур]].

Річка ГангҐанґа традиційно була багата [[риба|рибою]], крокодилами-[[гавіал]]ами і [[Aspideretes gangeticus|місцевим видом черепах]]. Незважаючи на скорочення чисельності цих тварин у наші часи, всі вони виловлюються та вживаються в їжу населенням прибережних територій. Найбільше розвинуте рибальство в гирлі річки, де побудована розгалужена мережа рибопереробних заводів. Багато можливостей для риболовлі є і вздовж річки, хоча там залишається проблема високого рівня забруднення води і, як наслідок, риби.

[[Туризм]] є іншою, суміжною, а часто й основною діяльністю населення регіону. Головним типом туризму є паломництво, обслуговування якого становить значну частину економіки священних міст ([[Харідвар]], [[Аллахабад]] і [[Варанасі]]) у центральних районах та, до меншої міри, у верхів'ях річки. [[Річковий поріг|пороги]] річки ГангҐанґа у її верхів'ях (від [[Ґанґотрі]] до [[Рішікеш]]а) також є популярним місцем [[рафтинг]]у, що приваблює в літні місяці сотні любителів активного відпочинку.

У стародавні часи ГангҐанґа та деякі його притоки, особливо на сході, були важливими торговими шляхами. Згідно з [[Меґасфен]]ом, ці річки вже були судноплавними в 4 столітті до н.&nbsp;е. Вони залишалися судноплавними до 14 століття. Введення колісних [[пароплав]]ів у 19 столітті, навіть, збільшило транспортне значення річки, стимулюючи виробництво [[індиго]] в [[Біхар]]і та [[Бенгал]]і. Між містами [[Колката]] і [[Аллахабад]] почалося регулярне сполучення, судна піднімалися навіть далі по Ямуні, до [[Аґра|Аґри]]. Невеликі судна піднімалися ГангомҐанґаом до внутрішніх районів [[Уттаракханд]]у.

У другій половині 19 століття, проте, ці водні шляхи почали приходити в занепад. Велику роль зіграло збільшення відбору води для потреб сільського господарства, особливо, через будівництво [[ГангськийҐанґський канал|ГангськогоҐанґаського каналу]] в середині століття. Крім того, свою роль зіграв й розвиток [[залізниця|залізниць]], що почали заміняти собою водні шляхи. Вище Аллахабада водний транспорт зараз припинив існування, за виключенням дрібних приватних човнів.

[[Західний Бенгал]] і [[Бангладеш]] все ще продовжують покладатися на водний транспорт для вивозу [[джут]]у, [[чай|чаю]], [[зерно|зерна]] та інших продуктів сільського господарства. Головними річковими портами на річці ГангҐанґа та її рукавах є [[Монґла (Бангладеш)|Монґла]], [[Барісал]], [[Чандпур]] і [[Ґоалундо-Ґхат]] в Бангладеш і Колката в Індії. [[Розділ Британської Індії]] на [[Індія|Індію]] і [[Пакистан]] (Бангладеш) привів до зникнення водних торгових шляхів з [[Ассам]]у до Колкати.

У Бангладеш водний транспорт контролюється Адміністрацією внутрішнього водного транспорту, в Індії&nbsp;— Центральною радою внутрішнього водного транспорту. Ці організації намагаються підтримати стан водних шляхів на доброму рівні. До системи цих шляхів входять близько 1600&nbsp;км річок у басейні ГангуҐанґи.

[[Файл:Headworks ganges canal haridwar1860.jpg|праворуч|міні|300px|Гребля ГангськогоҐанґаського каналу одразу після будівництва, 1860 рік.]]

Частково проблема річкового транспорту вирішується будівництвом залізниць, так, ще за часів британського панування уздовж ГангуҐанґи від Колкати до [[Канпур]]а була споруджена [[Східно-Індійська залізниця]] (''East Indian Railway'').

На річці ГангҐанґа існує дві великі греблі. Одна, біля [[Харідвар]]у, відволікає значну частину гімалайських талих вод у [[ГангськийҐанґський канал]], побудований в [[1854]] році британцями для зрошення прилеглих земель. Це загалом призвело до серйозного погіршення течії води в ГангуҐанґи і є основною причиною обмеження внутрішнього судноплавства на річці.

Інша велика гребля і [[ГЕС]], [[Гребля Фаракка|Фаракка]], була збудована близько до точки, де основний рукав річки переходить до Бангладеш, і відхиляє частину вод у річковий рукав [[Бхаґіратхі (рукав ГангуҐанґи)|Бхаґіратхі]] (або Бхаґіратхі-Хуґлі), що надалі тече в Західній Бенгал повз Колкату. Ця гребля була давно джерелом затяжних суперечок з Бангладеш, які були врешті-решт вирішено на основі підсумків обговорень, проведених урядами країн в [[1996]] році. Бангладешці вважали, як з'ясувалося&nbsp;— вірно, що відсутність постійної течії в літні місяці спричинятиме посухи у Бангладеш і зробить його уразливішим до повеней. У той же час, пропозиції щодо поєднання (через ще один канал) Брахмапутри з ГангомҐанґаом, щоб поліпшити потік води, так й не було реалізовано.

Існують ще кілька містечкових гребель. Одна з них, [[Дамодар Веллі Корпорейшн|Дамодар]], на річці [[Дамодар (річка)|Дамодар]] поблизу порту [[Халдія]] (нижче Колкати) була збудована за зразком «[[Теннессі Веллі Ауторіті]]» у [[США]]. Існує також ще одна гребля [[Техрі (гребля)|Техрі]], на річці [[Бхаґіратхі]], головному витоку річки ГангҐанґа.

У верхів'ї притоки річки ГангҐанґа, [[Сарда (річка)|Махакалі]] (Сарди), пропонується побудувати ще одну греблю&nbsp;— [[Панчешвар (гребля)|Панчешвар]]. Це індо-непальський проект, що планується здійснити за співпраці з [[США]]. У випадку його здійснення можливе будівництво найвищої греблі ГЕС у світі.

[[Файл:NDRF in Bihar Flood.jpg|праворуч|міні|250px|Рятувальна операція в [[Біхар]]і під час повені на [[Коші (річка)|Коші]] (притоці ГангуҐанґи) в 2008 році]]

ГангҐанґа та його притоки відомі сезонними [[Повінь (гідрологія)|повенями]]. Власне саме ці повені, під час яких відкладається величезна кількість осадів утворили широку та родючу [[індо-ГангськаҐанґаська рівнина|ГангськуҐанґаську рівнину]]. ГангҐанґа щороку змиває з гір величезну кількість гірських порід, з яких близько 749&nbsp;млн тонн досягає [[Фаракка|Греблі Фаракка]], а 95&nbsp;млн тонн&nbsp;— [[Бенгальська затока|Бенгальської затоки]]. Долина річки отримує близько 65&nbsp;млн тонн осадів<ref name=Boloji>[http://www.boloji.com/environment/77.htm Ganga Plains: World's Largest Flood Plains] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100114120842/http://boloji.com/environment/77.htm |date=14 січень 2010 }} ''Boloji.com''</ref>.

[[Файл:Washing clothes by the Ganges, Varanasi.jpg|ліворуч|міні|250px|Прання одягу на березі ГангуҐанґи, [[Варанасі]].]]

ГангҐанґа вважається однією з найбрудніших річок у світі<ref>{{cite news| url = http://www.time.com/time/health/article/0,8599,1581251,00.html |title = The World's Dirty Rivers | publisher = Time | date = 22 січня 2007}}</ref>, загрожуючи здоров'ю близько 500&nbsp;млн осіб, що мешкають в басейні річки та її дельті і прямо або непрямо залежать від неї<ref>{{cite web|url=http://www.cleanganga.com/newsletter/index.php|title=Let's get investigative|work=Newsletter|date=червень 2003|publisher=Clean Ganga|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090518135014/http://www.cleanganga.com/newsletter/index.php|archivedate=2009-05-18|accessdate=2009-10-19|deadurl=yes}}</ref><ref name=ecoworld>{{cite web|url=http://www.ecoworld.com/water-supply/clean-the-ganges-2.html|title=Clean the Ganges|publisher=Eco World|archiveurl=https://www.webcitation.org/65JhYwqWI?url=http://www.ecoworld.com/animals/clean-the-ganges-2.html|archivedate=2012-02-09|accessdate=2009-10-26|deadurl=yes}}</ref>. Вже починаючи з верхів'їв, ГангҐанґа стає дуже брудним через стоки які скидають в річку населення та численні промислові підприємства. Прикладами перенаселення є міста [[Ґанґотрі]] і [[Уттаркаші]]. Так, Ґанґотрі виросло майже з нуля за останні три десятиліття&nbsp;— до 1970-х років у селищі було лише кількох селянських хатин. Населення ж Уттаркаші за останні десятиліття також збільшилося в кілька разів<ref>{{cite book| author = Swami Sundaranand | title = Himalaya, through the lens of a Sadhu | year = 2001 | isbn = 81-901326-0-1 | pages = 252 | publisher = Tapovan Kuti Prakashan}}</ref>. Протікаючи густонаселеними районами, під час повеней ГангҐанґа збирає велику кількість людських нечистот та залишків людської діяльності, що містять такі [[патоген]]и як ''[[Schistosoma mansoni]]'' і [[фекальні ентеробактерії]], через що вживання річкової води для пиття та навіть купання у ній загрожує інфекційними хворобами. Хоча багато дослідників і урядових організацій висловлювали пропозиції щодо покращення стану води у річці, здійснено було небагато. Так, ділянку річки біля «ґхатів» (місць для купання) у священному місті [[Варанасі]] було описано як «коричневий суп з екскрементів та промислових стоків»<ref name=economist2008-ganges-pollution>{{cite news| url = http://www.economist.com/world/asia/displaystory.cfm?story_id=11751397 | title = India and pollution: Up to their necks in it | publisher = [[The Economist]] | date = 27 червня 2008}}</ref>. Вода річки містить тут близько 600 здатних до розмноження бактерій фекальних ентеробактерій на 1 мл, що в 120 разів вище за офіційно допустимі норми<ref name=economist2008-ganges-pollution/>. В результаті з близько 700&nbsp;млн осіб, що купаються в річці щороку, за оцінкми ''[[The Economist]]'', близько 3,6&nbsp;млн, переважно дітей, гинуть<ref name="creaking">{{cite news|url=http://www.economist.com/specialreports/displaystory.cfm?story_id=12749787|title=A special report on India: Creaking, groaning: Infrastructure is India’s biggest handicap|date=11 грудня 2008|publisher=The Economist}}</ref>. За оцінками [[ВООЗ]], число жертв дещо менше, але також величезне: з 1,5&nbsp;млн індійських дітей, які щороку вмирають від захворювань, що передаються через воду, 30-40 % на рахунку ГангуҐанґи<ref name="econ">{{cite web|url=http://www.ecofriends.org/reports/019workshop.htm|title=Role of local government in Ganga depollution|publisher=Eco Friends|date=2003-05-17|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110724195112/http://www.ecofriends.org/reports/019workshop.htm|archivedate=2011-07-24|accessdate=2009-10-26|deadurl=yes}}</ref>.

[[Файл:Waste to the river.jpg|праворуч|міні|250px|Стік побутових та промислових каналізаційних відходів у ГангҐанґа в [[Канпур]]і]]

[[Уряд Індії|Індійський уряд]] вже давно намагається впоратися з проблемою забруднення річки. [[План дій щодо ГангуҐанґи]] (''Ganga Action Plan''), здійснення якого з великою помпою почалося в 1985 році, передбачав створення до 2000 року водоочисних споруд, здатних переробити 2,7&nbsp;млрд л/день, необхідних на той час. На момент завершення програми було створено потужності, здатні переробити лише близько 1,0&nbsp;млрд л/день, незважаючи на істотне зростання викидів. У плані долучення населення до очищення річки програма провалилася повністю<ref name=controller>{{cite web | url = http://www.cag.gov.in/reports/scientific/2000_book2/gangaactionplan.htm | title = Ganga Action Plan | publisher = Controller and Auditor General of India | date = 11 грудня 2000 | accessdate = 20 листопад 2009 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20120304050555/http://www.cag.gov.in/reports/scientific/2000_book2/gangaactionplan.htm | archivedate = 4 березень 2012 | deadurl = yes }}</ref>. Більш того, створені потужності опинилися залежними від нестабільного постачання електроенергії<ref name=journey/>. Зараз над задачею очищення річки працюють ряд некомерційних індійських та міжнародних організацій, проте результати цієї роботи незначні на фоні надзвичайно важкої проблеми<ref name=ecoworld/><ref name="econ"/><ref>{{Cite web |url=http://www.friendsofganges.org/html/s01_home/home.asp?dsb=0 |title=Friends of the Ganges |accessdate=20 листопад 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100609111127/http://www.friendsofganges.org/html/s01_home/home.asp?dsb=0 |archivedate=9 червень 2010 |deadurl=yes }}</ref>.

Річка, проте, має давню репутацію здатної до [[самоочищення]], що, частково, підтверджується офіційною наукою. Так, через постійно високу кількість бактерій, вода містить [[бактеріофаг]]и, що знищують значну частину небезпечних бактерій та не дають їм розмножуватися більше певного рівню. Вода річки ГангҐанґа також має здатність утримувати [[кисень]], деталі цього процесу зараз невідомі. За повідомленнями ''[[National Public Radio]]'', збудники [[шигельоз]]у, [[амебіаз]]у та [[холера|холери]] у річці наразі практично зникли, через що ризик широкомасштабних [[епідемія|епідемій]] останнім часом знизився<ref>Self-purification effect of bacteriophage, oxygen retention mystery: [http://www.npr.org/templates/story/story.php?storyId=17134270 Mystery Factor Gives Ganges a Clean Reputation] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100818202641/http://www.npr.org/templates/story/story.php?storyId=17134270 |date=18 серпень 2010 }} by Julian Crandall Hollick. ''National Public Radio''</ref>.

[[Глобальне потепління]] та локальний антропогенний вплив вже зараз викликають помітні зміни у режимі річки та обсязі стоку. Багато засобів масової інформації поширюють думку, що «ГангҐанґа може пересохнути, подібно до [[Сарасваті (ведична річка)|Сарасваті»]], що вірно лише частково. Численні аспекти процесів зміни клімату, однак, викликають різнонаправлений ефект.

На більшій частині земної поверхні останніми десятиліттями спостерігається істотне [[Відступання льодовиків з 1850 року|відступання льодовиків]], серед яких і льодовики [[Гімалаї]]в та [[Тибетське плато|Тибетського плато]], з яких стікає річка та її притоки, й на які зараз припадає значна частина запасів льоду на Землі. За даними ''UN Climate Report'' 2007 року, якщо сучасні темпи відступання збережуться, гімалайські льодовики зникнуть до 2030 року<ref name=climatereport>[http://www.boston.com/news/world/asia/articles/2007/06/24/global_warming_threatens_to_dry_up_ganges/ The Boston Globe]</ref>. За повідомленням Метеорологічної служби КНР, відступання льодовиків призводить до збільшення стоку та матиме позитивний ефект на сільське господарство у короткій перспективі, але в подальшому терміні це приведе до зменшення постачання води до річок регіону, включаючи ГангҐанґа<ref>[https://web.archive.org/web/20100123192540/http://www.google.com/hostednews/afp/article/ALeqM5g1eE4Xw3njaW1MKpJRYOch4hOdLQ Global warming benefits to Tibet]: Chinese official. 18 серпня 2009.</ref>.

З іншого боку, глобальне потепління викликає підвищення температури морської поверхні та, у результаті, збільшення інтенсивності [[мусон]]ів, що стають здатними проникати углиб Гімалаїв на більшу відстань. Саме збільшенням сили мусонів пояснюється велике число руйнівних [[Тропічний циклон|тропічних циклонів]], що пустошили останніми десятиліттями узбережжя Бенгальської затоки. Ці ж мусони, здатні переносити більшу кількість вологи до витоків ГангуҐанґи, призводять й до збільшення кількості опадів в цьому районі, що має призводити до наступу льодовиків. Швидке відступання льодовиків, таким чином, може бути пояснене лише підвищенням температури, особливо помітним локально, через істотне збільшення населення та знеліснення регіону<ref name=das>{{cite web|url=http://www.blogs.ivarta.com/Global-Warming-Ganges-Himalayas-Erratic-monsoon/blog-192.htm|author=Nachiketa Das|title=River Ganges Faces The Wrath Of Global Warming|date=2008-09-06|archiveurl=https://web.archive.org/web/20091116011412/http://www.blogs.ivarta.com/Global-Warming-Ganges-Himalayas-Erratic-monsoon/blog-192.htm|archivedate=2009-11-16|accessdate=2009-11-21|deadurl=yes}}</ref>.

У результаті постачання води до ГангуҐанґи навряд чи зменшиться наступними десятиліттями, хоча відступання льодовиків, що згладжують сезонний режим опадів, призведе до істотного збільшення сезонних коливань річок регіону, які стануть особливо залежними від мусонів і навіть можуть тимчасово пересихати протягом сухого сезону<ref name=climatereport/><ref name=das/>. Для боротьби з цим та іншими негативними ефектами зміни клімату пропонується інтенсивне відновлення лісового покриву та створення нових льодовикових озер і ставків як буфера коливань стоку. Зокрема, користь може принести будівництво гребель, таких як [[Техрі (гребля)|Техрі]] і [[Панчешвар (гребля)|Панчешвар]]<ref name=das/>.

Окрім священних місць на річці ГангҐанґа, як в верхів'ях, так й в низовинних районах, налічується кілька [[природоохоронні території|природоохоронних територій]].

Першою природоохоронною територією на берегах ГангуҐанґи є [[Національний парк Раджаджі]] в пагорбах [[Шівалік]] штату [[Уттаракханд]], відомий фауною та флорою передгір'їв Гімалаїв.

Найбільшою й найунікальнішою з природоохоронних територій уздовж ГангуҐанґи є [[Сундарбанс]] у [[Дельта ГангуҐанґи|дельті річки]]. Ця назва дослівно перекладається з [[бенгальська мова|бенгальської]] як «гарні джунглі» або «красивий ліс», однак загальноприйнята думка пов'язує назву з деревом [[Сундарі]]. Це ліси займають площу близько 10 тисяч км². Бангладеську частину Сундарбанса включено до [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини ЮНЕСКО]] з [[1997]] року, індійську, [[Національний парк Сундарбанс]], з [[1987]] року. Сундарбанс перетинає складна сітка припливних проток, на берегах яких та на заливних островах ростуть [[мангровий ліс|мангрові ліси]]. У районі мешкає рідкісний [[бенгальський тигр]] та численні представники іншої фауни, зокрема різні види [[птахи|птахів]], [[плямистий олень]], [[гавіал]] і [[змії]]. За оцінками, в цьому районі зараз налічується близько 500 бенгальських тигрів і 30 тисяч плямистих оленів. Родючі ґрунти дельти були предметом інтенсивного використання людиною протягом століть, і лише відновлення частини вже знищених лісів привело до утворення Сундарбансу в його сучасному вигляді.

== ГангҐанґа у культурі ==

=== Легенди про ГангҐанґа та згадки в класичній літературі ===

З річкою пов'язано безліч [[індуїстська міфологія|легенд індуїзму]], річка ГангҐанґа та її персоніфікація, богиня Ґанґа, згадуються в найдавніших індійських літературних творах, зокрема [[Веди|Ведах]], [[Пурани|Пуранах]], [[Рамаяна|Рамаяні]] і [[Махабхарата|Махабхараті]]<ref name=exotic>[http://www.exoticindiaart.com/article/ganga Ganga The River Goddess] ''Exotic India''</ref>. Загальною рисою всіх цих легенд є її небесне походження, на початку часів Ґанґа була виключно небісною річкою, але пізніше була спущена на Землю, протікаючи зараз у всіх світах індуїстської космографії. Загалом більшість легенд пов'язані з її народженням, зі спуском на землю та з певними епізодами перебування вже на Землі. У легендах підкреслюються її здатність до очищення або зняття гріхів, її значення як символу материнства та значення як посередниці між світами<ref name=exotic/>.

[[Файл:Bathing in the Ganges.jpg|ліворуч|міні|250px|Обмивання у водах ГангуҐанґи, [[Варанасі]].]]

Найбільше значення ГангҐанґа має для [[індуїзм|індусів]], що складають переважну більшість населення його берегів. Ймовірно, із всіх річок у світі в саме ця річка ушановується найбільше. Води ГангуҐанґи, за легендою, мають здатність до очищення, зняття гріхів, а сама річка залишається символом святості та чистоти, незважаючи на фізичне забруднення її води.

[[Файл:A boy selling flowers on the banks of Ganges, Rishikesh.jpg|праворуч|міні|250px|Хлопчик, що торгує квітами для підношення богам на березі ГангуҐанґи, [[Рішікеш]].]]

Також важливим ритуалом, що проводиться у ґхатах ГангуҐанґи, є [[Аарті]]. Під час цього ритуалу богам підносяться запалені лампадки, зроблені з листя дерев, з ґнотом, зануреним у [[топлене масло]]. Вважається, що чим довше горить лампадка, тим більші шанси на здійснення прохання, про яке індус просить богів<ref>[http://library.thinkquest.org/C0110237/Religion/Hindus/Hindu_Festivals/Ganga_Snaan/ganga_snaan.html Ganga Snaan] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110611055845/http://library.thinkquest.org/C0110237/Religion/Hindus/Hindu_Festivals/Ganga_Snaan/ganga_snaan.html |date=11 червень 2011 }} ''Destination Mauritius''</ref>. Важливим елементом цього ритуалу є пісні, присвячені богам, що виконуються одночасно з жертвоприношенням.

ГангҐанґа також є популярним місцем поховання. Оскільки річка є зв'язуючою ланкою між Землею та Небом, вважається, що коли індуси кидають попіл своїх померлих родичів у води цієї річки, вони допомагають їм досягти [[Мокша (філософія)|мокші]] (спасіння) та потрапити на Небо. Тому [[кремація]] в будь-якому місці вздовж річки є бажаною для індусів. Часто люди везуть померлих сюди через всю країну, а на берегах річки постійно горять вогнища, на яких спалюють мерців. Якщо кремація на березі річки неможлива, родичі згодом можуть привезти попіл до ГангуҐанґи, а деякі компанії пропонують його перевезення навіть з-за кордону та виконують відповідні церемонії розсіювання попелу<ref>{{Cite web |url=http://www.sacredganges.com/ |title=Sacred Rites Of The Ganges |accessdate=14 листопад 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100228220458/http://www.sacredganges.com/ |archivedate=28 лютий 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Найбідніші індійці, однак, часто вважають вартість дров для кремації, вартість послуг електричних крематоріїв та вартість послуг [[брахмани|брахманів]], що проводять церемонію, надмірною, через що просто кидають тіла мерців у воду.

У численних центрах паломництва на річці проводяться фестивалі на певні індуїстські свята, що збирають від тисяч до десятків мільйонів відвідувачів. Найбільшим фестивалем є [[Кумбха-Мела]], що проводиться кожні 3 роки в одному з чотирьох міст, два з яких, [[Харідвар]] і [[Аллахабад]], розташовані на берегах ГангуҐанґи. Цей фестиваль, проведений 2007 році в Аллахабаді, зібрав близько 70&nbsp;млн осіб. Інший великий фестиваль, що щороку проводиться у [[Варанасі]]&nbsp;— Ґанґа-Махоцав (''Ganga Mahotsav''), цей фестиваль є не тільки релігійною, але й великою культурною подією, де демонструються народні пісні й танці<ref>[http://www.festivalsofindia.in/articles/ganga_mahotsav.asp Ganga Mahotsav] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100406021202/http://www.festivalsofindia.in/articles/ganga_mahotsav.asp |date=6 квітень 2010 }} ''Festivals of India''</ref><ref>[http://gangamahotsav.org/ Ganga Mahotsav] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100102063209/http://gangamahotsav.org/ |date=2 січень 2010 }} ''gangamahotsav.org''</ref><ref>[http://www.rajuindia.com/Fairs-and-Festivals-of-India/Ganga-Mahotsav.shtml Ganga Mahotsav] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100614062028/http://www.rajuindia.com/Fairs-and-Festivals-of-India/Ganga-Mahotsav.shtml |date=14 червень 2010 }} ''Incredible Real India''</ref>.

Вода річки, ({{lang-hi|गंगा जल}}, ''gangajal''&nbsp;— «ґанґаджал») також цінується серед індусів. Паломники часто наповнюють цією водою пляшки та беруть їх додому або до місцевого храму. Брахмани, а зараз і цілі компанії, займаються комерційним постачанням цієї води в інші регіони країни. Майже у кожній індуїстській оселі можна знайти глек з гангськоюҐанґаською водою. Вона використовується у всіх найважливіших індуїстських церемоніях, зокрема для обмивання новонародженої дитини, під час весілля, перед смертю як «остання їжа» на Землі та під час поховання, коли немає можливості перевезти прах померлого до самої річки. Крім того, ця вода є основою багатьох традиційних лікарських препаратів в Індії.

ГангҐанґа вважається священною річкою на всій своїй довжині, проте більша частина річки не має транспортної інфраструктури і важкодоступна, лише відносно невелика кількість міст на його берегах є важливими центрами паломництва і туризму.

Першим з таких міст є [[Ґанґотрі]], розташований біля джерел річки [[Бхаґіратхі]], головного витоку ГангуҐанґи. Це місто збудоване навколо центрального храму, присвяченого Ґанзі, та входить до чотирьох місць паломницького маршруту [[Чота-Чар-Дхам]], до якого також входить [[Ямунотрі]]&nbsp;— джерело головної притоки ГангуҐанґи, [[Ямуна|Ямуни]]. Через значне забруднення води річки нижче за течією, у наші дні воду для церемоній у інших частинах Індії зазвичай набирають саме тут.

Далі за течією знаходиться містечко [[Девпраяґ]], де Бхаґіратхі зливається з [[Алакнанда|Алакнандою]] та утворюється власне річка ГангҐанґа.

Далі ГангҐанґа протікає повз місто [[Харідвар]], де річка вперше виходить на [[Індо-ГангськаҐанґаська рівнина|Індо-ГангськуҐанґаську рівнину]], а від неї відходить [[ГангськийҐанґський канал]]. Традиційно Харідвар вважається одним з найважливіших центрів паломництва на річці. Місто грає важливу роль як для [[вайшнавізм|вайшнавітів]], так і для [[шайвізм|шайвістів]], власне його назва може перекладатися як «Брама [[Вішну]]» (в написанні «Харідвар») або «Брама [[Шива|Шиви»]] (в написанні «Хардвар»)<ref>[http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?objectid=DS405.1.I34_V13_058.gif Haridwar] ''Imperial Gazetteer of India, v. 13, p. 52''</ref><ref name=haridwar_official>[http://haridwar.nic.in/history.htm#history Haridwar History] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071210151555/http://haridwar.nic.in/history.htm#history |date=10 грудень 2007 }} ''Hardwar Official website''</ref>. Вважається, що Вішну залишив у місті слід своєї ступні, коли сам здійснював обмивання у водах ГангуҐанґи<ref name=haridwar_official/>. Також за легендою, це одна з чотирьох ділянок, де небесний птах [[Ґаруда]] пролив зі свого глека еліксир безсмертя [[амріта|амріту]], через що на них проводиться найбільший індуїстський фестиваль&nbsp;— [[Кумбха-Мела]] або «фестиваль глеків».

[[Аллахабад]] (також Праяґ&nbsp;— «місце злиття річок» або Аґґра&nbsp;— «місце жертвоприношення»), розташований у місці злиття ГангуҐанґи з [[Ямуна|Ямуною]], вважається місцем, де [[Брахма|Брахмі]] була запропонована перша жертва після створення світу. Це друге з чотирьох місць, де Ґаруда пролив амріту, і також є місцем проведення фестивалю Кумбха-Мела. Саме тут за легендою виходить на поверхню та приєднується до ГангуҐанґи священна річка [[Ріґведа|Ріґведи]], [[Сарасваті (ведична річка)|Сарасваті]], що за подальшими текстами зникла з поверхні Землі.

З міст у дельті річки найбільше релігійне значення має [[Раджшахі]], що є визначним місцем для бенгальців. Саме тут виник один з найбільших індуїстських фестивалів&nbsp;— [[Дурґа-Пуджа]],&nbsp;— що і зараз є виключно важливим для бенгальців та проводиться також у багатьох інших місцях. Фестиваль святкує прихід Рами, щоб одружитися на [[Дурґа|Дурзі]], до оселі її батька в Гімалаях. Він характеризується створенням скульптурних композицій богині, для яких з ГангуҐанґи збирається глина. В мусульманському Бангладеш Раджшахі є головним центром цього індуїстського фестивалю, що має вигляд великого [[карнавал]]у, в якому беруть участь представники всіх шарів суспільства та всіх релігій.

[[Файл:Head of the Ganges Canal, Hardwar, c1876.jpg|ліворуч|міні|320px|Початок [[ГангськийҐанґський канал|ГангськогоҐанґаського каналу]], [[Харідвар]], близько [[1876]] року.]]

Велике символічне значення ГангуҐанґи та часті згадки в літературі пов'язани перш за все з його великим значенням для життя великого числа людей, що проживають на його берегах або прямо чи непрямо залежать від нього. «Окрім релігійного значення, ГангҐанґа є місцем роботи для перевізників, рибалок і прачок, водопоєм домашньої худоби, слонів і диких тварин, джерелом життєдайного мулу необхідного для росту рису, та місцем ранкового туалету та купання в гаряче індійське літо. Все це, однак,&nbsp;— як писав Марк Твен після своєї першої поїздки до Індії&nbsp;— не позбавляє цю вічну річку краси й не заважає їй, з незапам'ятних часів, до божевілля зачаровувати прибулих на її береги людей.»

Річка ГангҐанґа займає важливе місце в індійській класичній літературі та [[фольклор]]і&nbsp;— від [[Ведичний період|Ведичних часів]] до [[Боллівуд]]у. З різного боку ГангҐанґа описувався у класичній літературі, стародавніми, середньовічними, сучасними поетами і романістами, що писали різноманітними мовами<ref>{{cite book| url = http://books.google.com/books?id=mrCjP8t21RwC&pg=PA44&lpg=PA44&dq=%22Ganga+in+literature%22&source=bl&ots=9hLdRu3blK&sig=NeZdYUeYZbwwQvkLiBXQwnd_XhQ&hl=en&ei=DywNS6XyAobRlAf-rfyNBA&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=1&ved=0CAkQ6AEwAA#v=onepage&q=%22Ganga%20in%20literature%22&f=false | title = Ganga, a water marvel | author = A. C Shukla | year = 1995 | publisher = Ashish Pub. House | isbn = 978-8170246817 | pages = 44-47}}</ref>. Багато популярних індійських [[кінофільм]]ів обертаються навколо цієї річки, та ще більше популярних [[пісня|пісень]]. Так, пісня ''Jis desh mein Ganga behti hai''&nbsp;— «Я живу там, де тече ГангҐанґа»&nbsp;— є виключно популярною в Індії. Ця популярність значною мірою зумовлена асоціацією річки з самою Індією, важливим символом якої вона є.

* [а] {{note|Bhojpuri}} [[Бходжпурі]] офіційно розглядається як окрема мова в [[Непал]]і, для нього й наведені дані у 0,4 %, в [[Індія|Індії]] бходжпурі і [[маґадхі]] вважаються діалектами [[хінді]]. Оскільки бходжпурі розмовляє істотна частина населення Індії, за деякими підрахунками 36,5&nbsp;млн.<ref>[http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=bho Bhojpuri] ''[[Ethnologue]]'' (1997)</ref>, майже всі з яких живуть в басейні ГангуҐанґи, за цими даними, відсоток носіїв цієї мови досягає 7,5 % населення регіону. Аналогічно, кількість носіїв маґадхі становить близько 13&nbsp;млн.<ref>[http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=mag Magahi] ''[[Ethnologue]]'' (1997)</ref> або 2,3 % населення регіону.

* [http://sergeydolya.livejournal.com/26058.html Река ГангҐанґа: За гранью европейской морали] ''Страница Виртуальных Путешественников'' {{ref-ru}}