Надежда Михайлова: відмінності між версіями

'''Надежда Ніколова Нейнськи''' (прізвище по чоловікові після її одруження у 2009 році<ref> [http://www.vesti.bg/?tid=40&oid=2533091 www.vesti.bg] </ref>, більш відома за прізвищем свого попереднього чоловіка як '''Надежда Михайлова)''' є&nbsp;— [[Болгарія|болгарськимболгарський]] [[Політика|політикомполітик]], міністромміністр закордонних справ (1997—2001), президентомпрезидент [[Союз демократичних сил (Болгарія)|Союзу демократичних сил]] (ОДС з [[11 березня]] [[2002|2002 року]] по [[1 жовтня]] [[2005|2005 року]], член 37-їх, 38-їх, 39-їх та 40-їх Національних зборів . На виборах до Європейського Парламенту 2009 року вона була обрана [[Депутат Європейського парламенту|депутатом Європарламенту]] як лідер списку кандидатів [[Блакитна коаліція|Blue Coalition]] . На виборах до Європейського Парламенту у 2014 році єбула лідером списку кандидатів «блакитної єдності», але не змогла стати депутатом Європарламенту.

У 1983 році НадіяНадежда одружиласяпобралася з Каменом Михайловим і мала двох дочок&nbsp;— Ніну і Віолету. У 2006 році НадіяНадежда і Камен розлучилися.<ref>{{Cite news|title=Надежда изпя: Развод ми дай|url=http://www.standartnews.com/bg/article.php?d=2007-01-06&article=173546|publisher=Вестник "Стандарт"|date=6 януари 2007}}{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

3 жовтня 2009 року НадіяНадежда Михайлова вийшла заміж за Світлина Нейнськи. Євродепутатка і бізнесмен уклали цивільний шлюб ву посольстві Болгарії в [[Мадрид]]і .

Політичну кар'єру вона розпочала з відновленоїРадикальновідновленої Радикально-демократичної партії 1989 року, що входитьвходила до складу Коаліції [[Союз демократичних сил (Болгарія)|Союзу демократичних сил]] (СДС). УПід час виборчійвиборчої кампанії [[1991]] року очолила прес-центр СДС, а після виборів стала головою прес-центру і прес-секретарем уряду [[Філіп Димитров|Філіпа Димитрова]] . У 1994 році була обрана депутатом 37-ї Національної Асамблеї (1994—1997). У квітні 1995 року стала заступником голови АДС. Обрана депутатом 38-ї Національної асамблеї у 1997 році, але стаєстала міністром закордонних справ (1997—2001) в уряді [[Іван Костов|Івана Костова]] . З 1999 по 2006 рік єбула віце-президентом [[Європейська народна партія|Європейської народної партії]] (ЄНП) і співголовою Комітету ЄНП з міжнародних відносин.

У вересні 1999 року ву публічному просторі був опублікований запис, на якому було чутно, як під час передвиборчого інструктажууінструктажу ву [[Ловеч]]і Михайлова закликає місцевих функціонерів СДС «нагодувати» журналістів, щоб привернути їх уздобути свійїхню бікприхильність.<ref> [http://www.savanne.ch/svoboda/issue/4/nadeto.html Монітор «Монітор»] </ref>

У 2001 році вона була обрана депутатом 39-ї Національної асамблеї, де стала головою парламентської групи « [[Об'єднання демократичних сил|Об'єднання демократичних сил»]] (ОДС), а після розпаду коаліції у 2004 році&nbsp;— групи СДС. [[11 березня]] [[2002|2002 року]] обрана головою СДС [[2002|.]] Після слабкої презентації партії на місцевих виборах 2003 року та парламентських виборах 2005 року вона втратила посаду, на користьпоступившись екс-президентапрезиденту [[Петар Стоянов|ПетраПетру СтояноваСтоянову]] . З 2005 року є дерутатомдепутатом 40-ї Національної Асамблеї .

У 2004 році Надежда Михайлова стала головою Інституту демократії та стабільності в Південно-Східній Європі. З 2006 року єбула членом Міжнародної консультативної ради проекту «Демократична коаліція» і членом Консультативної групи «Круглий стіл» з Суданського лідерства при Південній Раді з співробітництва.

З 2007 року стає головою Спілки малих і середніх підприємств у Болгарії (СМСП). У 2007 році обрана віце-президентом Спілки малих і середніх підприємств Європейської народної партії.

Кавалер Національного орденаордену Почесного легіону&nbsp;— удостоєна вищої державної нагороди Франції, указом Президента Республіки [[Ніколя Саркозі]] за внесок у розвиток двосторонніх відносин і спільну європейську справу. Нагороду булоїй врученовручив їйпосол Етьєн де Понсен 7 жовтня 2008 року послом Етьєном де Понсеном у посольстві Французької Республіки в Софії.

З 2009 по 2014 рік вона&nbsp;— депутат Європейського Парламенту.