Вулиця Ставропігійська: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 53:
В забудові вулиці Ставропігійської переважають [[ренесанс]], [[бароко]], [[класицизм]].{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|с=26}} Більшість будинків є пам'ятками архітектури національного та місцевого значення:<ref name="пам’ятки"/>
На розі з [[Площа Ринок (Львів)|площею Ринок]], 2 розташований Музей пошти, що є частиною експозиції [[Львівський історичний музей|Львівського історичного музею]]. Будинок побудований у 1593 році у стилі пізнього ренесансу, більш відомий як [[Палац Бандінеллі]]. На першому поверсі будинку функціонує відділення поштового зв'язку № 6. З боку вулиці Ставропігійської за Польщі була торгівля кінським м'ясом Галушча
На розі з [[Вулиця Друкарська (Львів)|вулицею Друкарською]], 2 міститься аптека, що від давніх часів мала назву «[[Під чорним орлом]]». На металевій кованій вивісці аптеки зазначено рік заснування — [[1735]], проте, як довів львівський історик архітектури Володимир Вуйцик 1995 року, ця дата неправдива. Засновник аптеки військовий провізор Франц Вільгельм Наторп прибув до Львова 1772 року, а сам будинок з аптекою збудовано 1775 року, тож, найімовірніше, під час визначення дати заснування аптеки сталася звичайна механічна помилка: ліву частину стертої цифри «8» прочитали як «3», тому замість 1785 року на кованій вивісці набили 1735 рік. Власником аптеки у 1927-1944 роках був українець [[Терлецький Михайло|Михайло Терлецький]] — великий [[меценат]] і шанувальник мистецтва. Він зібрав чудову колекцію творів живопису і графіки українських митців. Терлецький був фундатором Національного музею у Львові, у його кам'яниці у [[1930-ті|1930-х]] роках містилися редакції українських тижневиків «Громадський Голос» і «Правда». [[1964]] року за ініціативи фармацевта Крилова тут почалося створення аптеки-музею, що відкрився 1966 року. У музеї зібрано багато експонатів з історії аптечної справи. У цьому ж будинку у [[1950-ті|1950-х]] роках містився продовольчий склад.
Рядок 73:
Кам'яниця споруджена у [[1906]] році за проектом архітектора Г. Зальцера.<ref>[http://www.alyoshin.ru/Files/publika/pamyatniki_ua3/pamyatniki_ua3_142.html Жилой дом, XVII в. (ул. Ставропигийская, 9)] {{ref-ru}}</ref> Тут за Польщі працювала цукерня Анеля Курнаха<ref>Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa... — S. 368.</ref>, 1950-1960-х роках містилася база «Львівмебледеревпрому», нині тут кафе-бар «Ноїв ковчег», зала якого виходить на подвір'я будинку, і магазин спорттоварів «[[Lotto]]».
'''№ 11.''' Наріжна кам'яниця з [[Вулиця Івана Федорова (Львів)|вулицею Івана Федорова]]. У цьому будинку [[15 січня]] [[1776]] року вийшла друком перша в Україні газета — «[[Gazette de Leopol]]», яку шевальє Осудді видавав французькою мовою.<ref>[https://www.pslava.info/LvivM_StavropigijskaVul_Bud11,223808.html Ставропігійська вул. Житловий будинок (№ 11)]</ref> За Польщі тут містилися дирекція українського торговельно-промислового дому «Достава», що спеціалізувався на торгівлі церковними речами, редакція українського тижневика «Господарсько-кооперативний часопис» — друкованого органу Крайового союзу ревізійного,{{sfn|Голубець|1925|с=реклами}} а також Товариство допомоги воєнним вдовам і сиротам, Українське краєве товариство охорони дітей і молоді{{sfn|Голубець|1925|с=170}} та адвокатські контори [[Надрага Олександр Антонович|Олександра Надраги]] і [[Охримович Володимир Юліанович|Володимира Охримовича]].{{sfn|Голубець|1925|с=178}}
== Див.також ==
| |||