УНа ранніхпочатку 1770-х, повертаючисьповернувшись з Мартиніки, Кулон активно займається дослідженням. ОпублікованоОпублікував праці по технічнутехнічній механікумеханіці (статика структурспоруд, теорія вітряних млинів, механічні аспекти кручення волокон і т. д.). Кулон сформулював закони кручення; скручуваннявинайшов масштабів[[крутильні терези]], які він сам застосував для вимірювання електричних й магнітних сил взаємодії. У 1781 він описав дослідження напо тертятертю ковзання і прокаткикочення і сформулював закон сухого тертя. У тому ж році став членом академії[[Французька академія наук|Парижської Парижаакадемії наук]]. З 1785 по 1789 р. опублікував сім книг, у яких сформулював закон взаємодії електричних зарядів і магнітних тіл (Закон[[закон Кулона]]), а також регулярністьзакономірність розподілу електричних зарядів на поверхні диригентпровідника. ВводитьсяВвів поняття магнітниймагнітного моментмоменту і поляризації звинуваченнязарядів. В 1789 році віну залишивнього роботувийшла надпраця теорієюпо [[Закон Амонтона — Кулона|теорії тертя ковзання]] (Théorie des machines simples, en ayant égard au frottement de leurs parties et à la roideur des cordages).
Після революції академіяАкадемія наук неодноразово кликалавикликала вченого до Парижа брати участь у визначенні мір і ваг (ініциатива революційного уряду). Кулон був одним з перших членів Національного інституту, який замінив академію. У 1802 році призначений інспектором громадських будівель, але здоров'я, втрачене на службі, не дало змоги вченому проявити себе на цій посаді.
