Словник: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 11:
'''Енциклопедичні словники'''
Енциклопедичні словники фіксують і пояснюють не▼
словник ''тлумачний''. В ньому засобами рідної мови розкривається▼
слова, а пов'язані з тими чи іншими словами (як назвами відповідних явищ)▼
(витлумачується) значення слова, характеризуються його граматичні й стилістичні▼
відомості з різноманітних ділянок знання, мистецтв, виробництв, політичного▼
властивості, подаються типові словосполучення (речення) і фразеологічні▼
життя тощо. Тому в енциклопедичних словниках зовсім не мають місця слова таких▼
звороти, де вживається слово у відповідному значенні («Словник української мови», Т 1-11, 1970–1980).▼
граматичних категорій, як займенники, вигуки, сполучники, частки; прислівники,▼
дієслова та прикметники подаються у цих словниках лише тоді, коли вони▼
термінологізувались, тобто вживаються для точного вираження спеціальних понять▼
і означення спеціальних предметів.▼
Є енциклопедичні словники загальні, або універсальні▼
(тритомний «Український радянський▼
енциклопедичний словник», 1986–1987 рр.) і галузеві, або спеціальні («Українська літературна енциклопедія», Т.1, 1988 р.).▼
'''Основні філологічні словники'''
Рядок 33 ⟶ 26:
д.
'''''Філологічні словники''' можуть бути одномовні,''
двомовні і багатомовні''.''
▲Серед одномовних словників найважливішим типом є
▲слова, а пов'язані з тими чи іншими словами (як назвами відповідних явищ)
▲словник ''тлумачний''. В ньому засобами рідної мови розкривається
▲відомості з різноманітних ділянок знання, мистецтв, виробництв, політичного
▲(витлумачується) значення слова, характеризуються його граматичні й стилістичні
▲життя тощо. Тому в енциклопедичних словниках зовсім не мають місця слова таких
▲властивості, подаються типові словосполучення (речення) і фразеологічні
▲граматичних категорій, як займенники, вигуки, сполучники, частки; прислівники,
▲звороти, де вживається слово у відповідному значенні («Словник української мови», Т 1-11, 1970–1980).
▲дієслова та прикметники подаються у цих словниках лише тоді, коли вони
▲термінологізувались, тобто вживаються для точного вираження спеціальних понять
▲і означення спеціальних предметів.
▲Є енциклопедичні словники загальні, або універсальні
▲(тритомний «Український радянський
▲енциклопедичний словник», 1986–1987 рр.) і галузеві, або спеціальні («Українська літературна енциклопедія», Т.1, 1988 р.).
'''''Словник етимологічний''' ''— лексикографічна праця, в якій з'ясовується походження слова:
| |||