Шотландське мистецтво: відмінності між версіями

 

==== Живопис ====

Ендрю Геддес (1783—1844) і Девід Вілкі (1785—1841) були одними з найуспішніших портретистів; &nbsp;Вілкі став наступником Реберна на посаді Королівського живописця в 1823 році. Геддес малював пейзажі і портрети шотландських підданих, включаючи Вілкі і Скотта, перш ніж він переїхав у Лондон в 1831 році.<ref>[http://www.1911encyclopedia.org/Andrew_Geddes «Andrew Geddes»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120523102351/http://www.1911encyclopedia.org/Andrew_Geddes |date=23 травень 2012 }}, ''The 1911 Classic Encyclopedia'', retrieved 7 May 2011.</ref> Вілкі працював в основному в Лондоні і був найвідомішим за його анекдотичні картини шотландського та англійського життя, включаючи «''Пенсіонерів Челсі, що читають Ватерлоо Диспатч''»&nbsp;1822&nbsp;р. і за його прикрашене зображення [[Георг IV|короля Георга IV]] в шотландському костюмі на згадку про королівський візит до Шотландії 1823&nbsp;р., який започаткував міжнародну моду на [[кілт]]. Після подорожі по Європі він був більше під впливом живопису Ренесансу і бароко.<ref name=Chilvers2009pp678-9>Chilvers, ''Oxford Dictionary of Art and Artists'', pp.&nbsp;678–9.</ref> Девід Робертс (1796—1864) став відомий своєю плідною серією детальних [[Літографія|літографічних]] принтів Єгипту та Близького Сходу, створених протягом 1840-х років з малюнків, які він зробив під час тривалих турів по регіону.<ref>C. Williams, «The visual image of nineteenth-century Cairo», in thabet abdullah and M. Jones, eds, ''Arab and Islamic Studies'' (American Univ in Cairo Press, 1997), ISBN 9774244028, p. 42.</ref>