Відкрити головне меню

Зміни

м
правопис
1980-і роки для Спілберга були свого роду майданчиком для нових експериментів і створення картин зовсім іншого плану. Він також багато продюсував, будучи власником створеної ним у [[1984]] році кінокомпанії «Емблін» ([[Amblin Entertainment]]), яка у свою чергу допомогла вийти до широкого глядача таким відомим режисерам як Джо Данте, Дж. Лендіс, Тоб Хупер, Роберт Земекіс, Дж. Міллер. За участю Спілберга було створено більше 100 картин — «[[Назад в майбутнє]]» ([[1985]]), і «[[Хто підставив кролика Роджера]]» ([[1988]]), зняті [[Роберт Земекіс|Робертом Земекісом]], а також «[[Гремліни]]» ([[1984]]), «[[Смерч (фільм)|Смерч]]» ([[1996]]), «[[Люди в чорному]]» ([[1997]]), «[[Зіткнення з безоднею]]» ([[1998]]), «[[Маска Зорро]]» ([[1998]]) і багато інших.
 
Сам же Спілберг почав знімати фільми позбавлені зовнішньої краси, авантюрності, без використання сучасних комп'ютерних трюків. Це такі картини як «[[Барва пурпурова]]» ([[1985]], за романом [[УолкерВокер Аліса|Аліси УолкерВокер]], із [[Вупі Ґолдберґ]] у головній ролі), «[[Імперія Сонця]]» ([[1987]], за автобіографічним романом [[Джеймс Баллард|Джеймса Балларда]]), «[[Завжди]]» ([[1989]]). Цікаво, що фільм «[[Барва пурпурова]]» відзначений в [[Книга рекордів Гіннеса|Книзі рекордів Гіннеса]] як картина, що мала найбільшу кількість номінацій, але жодної премії «Оскар» (разом із картиною «[[Вирішальний момент]]», [[США]], [[1977]]). Обидві стрічки висувалися аж за 11 номінаціями, але так і не отримали нагороди. Крім цього, картина Спілберга «[[Імперія Сонця]]» мало не вперше принесла збиток (10 млн доларів в [[США]] при бюджеті понад три десятки мільйонів).
 
=== 1990-і роки ===
156 972

редагування