Фріц Шаудін: відмінності між версіями

У 1904 році він повернувся до Берліна, щоб очолити Інститут вивчення найпростіших при Кайзеровському бюро охорони здоров'я. У 1905 році йому доручено інспектувати висновки зоолога Джона Зігеля, який повідомив, що він ідентифікував збудника сифілісу як джгутиковий[[джгутик]]овий найпростіший мікроорганізм, якого він назвав ''Cytorhyctes luis''. Він уже описав раніше подібні збудники [[Натуральна віспа|натуральної віспи]], [[ящур]]у та [[Скарлатина|скарлатини]]. У співпраці з берлінським дерматологом Еріхом Гоффманом, який надав зразки тканин та сироватки, необхідні для мікроскопічного виявлення спірохет, Шаудін виявив 3 березня 1905 року справжнього збудника сифілісу після декількох днів інтенсивної роботи з мікроскопом. Однак медичні працівники Німеччини спочатку не повірили його результатам, почасти тому, що багато лікарів не сприйняли зоолога Шаудіна. Він одразу поділився своїм відкриттям з [[Мечников Ілля Ілліч|Іллею Мечниковим]], який працював в [[Інститут Пастера|Інституті Пастера]] в Парижі. Отримані Шаудіном результати швидко були сприйняті за кордонами Німеччини і неодноразово підтверджувалися.

Крім того, Шаудін підтвердив, що ''Entamoeba histolytica'' є збудником [[амебіаз]]у, а також дослідив [[сапрофіт]]ну кишкову мікрофлору. УВін 1905був роціпершим, хто дав повне уявлення про життя найпростіших організмів, і його нагородженоробота про офіцерським''Coccidium хрестомschubergi'' — [[Орденце Францамодель Йосифа|орденаповноти Францадеталізації Йосифа]].і

Незадовго до своєї передчасної ранньої смерті він відмовився від посади в Імператорському відділі охорони здоров'я і мав працювати в квітні 1906 року в [[Інститут тропічної медицини імені Бернгарда Нохта|Гамбурзькому інституті корабельних і тропічних хвороб]] на посаді завідувача кафедри протозойних захворювань. Тоді здійснив поїздку на «Міжнародний медичний конгрес» у Лісабоні, де йому довелося пройти екстрену операцію на кишечнику. Він повернувся тяжко хворий до Гамбурга, де помер від [[сепсис]]у. За іншими даними в нього був амебіаз, яким він заразився, раніше вивчаючи ''Entamoeba histolytica''. Амебіаз спричинив кишкову непрохідність, яка змусила провести термінову операцію, після якої Шаудін не зміг видужати.

Починаючи з 1955 року Німецьке дерматологічне товариство присуджує премію Шаудіна—Гофмана видатним лікарям та науковцям, які внесли неабиякий внесок у дослідження, лікування та боротьбу з інфекційними захворюваннями (особливо венеричними) шкіри та слизових оболонок.