Окремий центр спеціальних операцій «Захід»: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 90:
Цього ж місяця, військовослужбовці полку у районі Красної Талівки прикрили відхід прикордонників, що потрапили в засідку. В ході бою російським військовим завдані невідновлювані втрати. Один боєць 8-го полку, що самостійно прикривав фланг колони, та відбив атаки ворога, був поранений та оточений, але завдяки вогневій підтримці групи та скоординованим діям, зумів вирватись з оточення і пробитись до своїх позицій.{{Джерело}}
 
20 липня 2014 року група спецпризначенців під керівництвом майора [[Петраківський Олександр Петрович|Олександра Петраківського]] прийняла бій, в якому Олександр, отримавши поранення голови, продовжував командувати боєм. Початково група забезпечувала проходження військової колони техніки ЗСУ та сил добровольчого батальйону [[24-й батальйон територіальної оборони «Айдар»|«Айдар»]] до [[Бої за Луганський аеропорт|Луганського аеропорту]].<ref name=":1">{{Cite web|title=Президент присвоїв звання Герой України військовим Олександру Петраківському і посмертно - Сергію Кривоносову та Дмитру Майбороді - Офiцiйне представництво Президента України|url=https://web.archive.org/web/20141209145904/http://www.president.gov.ua/news/31726.html|website=web.archive.org|date=2014-12-09|accessdate=2019-08-05}}</ref> Спецпризначенці пересувалася двома Уралами. Доїхавши до однієї з лісосмуг, залишили там групу прикриття на одному з Уралів, а інша група, чисельністю у 14 чоловік,<ref>{{Cite web|title=ЛЕГЕНДА ПРО КОМАНДИРСЬКУ КАСКУ - Народна армія|url=https://web.archive.org/web/20141225042806/http://narodka.com.ua/10485-legenda-pro-komandirsku-kasku|website=web.archive.org|date=2014-12-25|accessdate=2019-08-05}}</ref> під керівництвом Петраківського рушила далі. Після дорозвідки місцевості трьома спецпризначенцями, Петраківський прийняв рішення просуватися вглиб позицій противника. Подолавши кількасот метрів, вантажівка потрапила під ворожий обстріл з РПГ, проте обидва постріли були невлучними. Командир скомандував йти на прорив, а через декілька десятків метрів вантажівку обстріляли повторно з протилежного боку. Вантажівка не зупинялася, бійці відстрілювалися на ходу, пролетівши крізь ворожий блокпост і скосивши вогнем бойовиків.<ref name="vasylyshyn_acc.cv.ua" /> З'явилися поранені: впав кулеметник групи, а [[Василишин Андрій Дмитрович|Андрій Василишин]] зазнав смертельного поранення. Коли продірявлений Урал зупинився, група зайняла кругову оборону, проте їх почали обстрілювати з міномету. Одна з мін влучила в кабіну Уралу, уламками поранило значну частину бійців. Поранень в голову зазнав і командир групи, Олександр Петраківський, проте продовжив керувати боєм.<ref name="vasylyshyn_acc.cv.ua" /><ref name=":1" /> Всього бій тривав 5 годин, до затиснутих вогнем спецпризначенців змогла прорватися група евакуації на БТР і Уралі. Група втратила убитимизагиблими [[Ільчук Павло Миколайович|Павла Ільчука]] і [[Василишин Андрій Дмитрович|Андрія Василишина]].<ref name="vasylyshyn_acc.cv.ua">{{Cite web|title=П'ять років тому у бою під Луганськом загинув буковинець Андрій Василишин|url=https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/pyat-rokiv-tomu-u-boyu-pid-luganskom-zaginuv-bukovinec-andriy-vasilishin-47314|website=acc.cv.ua|accessdate=2019-07-23|language=uk-UA}}</ref>
 
19 жовтня 2014 року зведений загін полку у складі двох груп спеціального призначення провів деблокування 32 блок-посту на Бахмутській трасі який до того перебував в оперативному оточені вже близько місяця, що дало змогу здійснити туди підвіз води і припасів та евакуювати загиблих та поранених. З метою деблокування блокпосту, за підтримки групи бійців з Айдару (5 чоловік) та 4 БТР-80 95 ОАМБр, було штурмом взято ворожий РОП який був розташований в 400 метрах від наших позицій. Під час бою було знищено живу силу противника кількістю близько 30 чоловік та виведено з ладу ворожий БТР-80, захоплено ПТРС калібру 14,5&nbsp;мм та ін.{{Джерело}}