Давньопольська мова: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 110:
Давньопольський період, окрім внутрішньомовних змін у [[фонологія|фонології]], [[морфологія (мовознавство)|морфології]] і [[лексика|лексиці]], характеризується також низкою історико-культурних подій, що вплинули на розвиток польської мови, починаючи від відокремлення давньопольської з пралехітського діалекту праслов'янської мови і закінчуючи формуванням польської загальнонаціональної літературної мови ближче до XVI століття.
 
Найважливішими подіями, що сприяли формуванню та подальшому розвитку давньопольської мови, були утворення єдиної польської держави в [[X століття|X столітті]] (включила племінні князівства полян, віслян, сленжан, мазовшан і поморян, що виникли на основі раніших племінних союзів) з центром у [[Великопольща|Великій Польщі]] і прийняття [[Християнство|християнства]] у [[966]] році. Ці події призвели до консолідації різнорідного населення польських земель в один народ і, як наслідок, сприяли інтеграції племінних діалектів і формуванню спільного культурного діалекту, що став пізніше основою загальнонаціональної літературної мови, а також сприяли розвитку писемності польською мовою<ref name="Славяне: Историко-археологическое исследование"/>{{sfn|Ананьева|2009|с=24—26}}. У той же час прийняття християнства, яке відіграло значну роль в об'єднанні Польщі, призвело до того, що польська опинилася під сильним впливом латинської мови, яка стала літературною мовою поляків і зберігала цей статус протягом усього давньопольського періоду. Тривала взаємодія давньопольської з латинською мовою знайшла відображення в численних латинських лексичних запозиченнях{{sfn|Тихомирова|2005|с=8—9}}. Окрім латинського значним у давньопольський період був вплив чеської мови, яка слугувала не тільки посередником при запозиченні латинських і німецьких слів, зразком [[калька (мовознавство)|калькування]], в тому числі і синтаксичного, але й еталоном кодифікації{{sfn|Тихомирова|2005|с=8—9}}.
 
Протягом древнепольского періоду відзначалися такі події, що наклали відбиток на розвиток польської мови і території її поширення, як перенесення столиці Польщі до [[Краків|Кракова]]: розвивавшись спочатку на базі великопольських говірок, польська літературна мова потрапила в сферу впливу говірок малопольського діалекту; [[Розселення німців на схід|захоплення і колонізація німцями]] частини західних і північних польських земель ([[Західне Помор'я]], [[Нижня Сілезія]] та інші), що призвело до скорочення польського мовного ареалу; розвиток до XVI століття книгодрукування ([[1513]] року з'являється перша друкована польська книга&nbsp;— переклад середньовічного молитовника ''Hortulus animae''), що сприяє усталенню загальних мовних норм, уніфікації графіки, яка базується на латинській абетці, формування основи сучасного польського правопису{{sfn|Ананьева|2009|с=26—27}}.
 
== Письмо та правопис ==