Цвинтарі Львова: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) |
Friend (обговорення | внесок) |
||
Рядок 25:
=== Австрійські реформи ===
У 1783—1785 роках австрійська влада заборонила ховати жителів у межах населених пунктів. Унаслідок цього закладено чи облагороджено існуючі цвинтарі на околицях Львова: Личаківський, Жовківський (інакше — «Папарівка», закритий 1856 року), Городоцький (
=== XIX століття ===
Уже через кілька десятиліть після відкриття, Личаківський цвинтар став найбажанішим місцем останнього спочинку для померлих близьких. Наприклад, тіла вбогих, бездомних, сиріт, немовлят, хворих, ув'язнених, злочинців і самогубців прийнято було ховати на [[Стрийський цвинтар (Львів)|Стрийському кладовищі]]{{sfn|Cmentarz Janowski...|2017|місце=Т. 1|с=75}}. Також на Стрийському цвинтарі в безіменних могилах спочили російські солдати, які померли від хвороб під час походу на Угорщину 1849 року. [[Городоцький цвинтар (Львів)|Городоцький цвинтар]] був невеликим, обслуговував суто навколишній район і місто не планувало його розширювати. Усе це спричинило ситуацію, коли за статистикою 1859-1862 років Личаківська некрополія приймала біля 1200 поховань щороку, тоді як Городоцька і Стрийська разом узяті — близько 600, попри те, що в сумі ці цвинтарі обслуговували більшу кількість районів міста. Хоча місто було поділене на округи, жителі яких мали бути поховані на відповідних цвинтарях залежно від кварталу, де мешкали, існувала можливість змінити місце поховання за додаткову оплату. [[Личаківський цвинтар]] уважали «елітним», а поховання там були в 1,5-2 рази [[Гульден|флоринів]] дорожчі{{sfn|Cmentarz Janowski...|2017|місце=Т. 1|с=77}}{{sfn|Cmentarz Janowski...|2017|місце=Т. 1|с=99}}.
Після закриття Городоцького (1875) і Стрийського (1893) цвинтарів Янівський перейняв роль місця поховання бідніших верст населення Львова. Відповідно до міських поховальних тарифів, ціни за поховання та збереження могили (на 10 років) на Личаківському цвинтарі в 2-3 рази перевищували відповідні суми на Янівському{{sfn|Cmentarz Janowski...|2017|місце=Т. 1|с=111-112}}. У статті «Газети Львівської» за 1901 рік ішлося, що на [[День усіх святих]] «''всіма вулицями міста ішли тисячі осіб, на Янівський цвинтар переважно пішки, на Личаківський — трамваями, фіакрами та екіпажами''»{{sfn|Cmentarz Janowski...|2017|місце=Т. 1|с=115}}. [[Львівський трамвай|Трамвайна колія]] від центру міста до Личаківського кладовища була прокладена вже в перший рік функціонування електричного трамваю у Львові (1894-й), тоді як до Янівської рогатки трамвайну колію прокладено через 14 років{{sfn|Cmentarz Janowski...|2017|місце=Т. 1|с=102}}. Типовий краєвид біднішого некрополя не містив стільки пишних скульптур і гробівців, а складався переважно зі скромних земляних могил з дерев'яними хрестами. Велика кількість знаних містян, які відвідують могили своїх рідних і близьких на Личакові, притягувала увагу журналістів саме туди, а про Янівський цвинтар згадок у пресі було значно менше{{sfn|Cmentarz Janowski...|2017|місце=Т. 1|с=117}}.
=== XX століття ===
| |||